Заробітчани потроху повертаються. Випадково підслухала в транспорті розмову двох друзяк, що наїздилися по світах і тепер знають, чим Україна краща, або точно не гірша. Їздити за кордон крутити гайки, або тягати залізяки, вже не вигідно, кажуть хлопці. 1000 євро «чистими», за 12 годинний робочий день, 6 днів на тиждень – те ж саме і в Києві заробиш, якщо хочеш пахати як віл. Не хочуть.
Єдина перевага заробітчанства – поїздити по країнах – вичерпалася, коли майже всі, що хотіли, побачили. Сподобалися Австрія, Чехія і трішки Німеччина. Інші – «таке», у нас точно не гірше.
Один пробував було в Америці позаробітчанити, і дуже розчарувався. Що Америка «країна можливостей», повна брехня, каже. Там, куди не сунься, скрізь ліцензії потрібні і за все гроші треба платити. Повний облом вийшов з усіма ідеями «шабашок». Хочеш газончики за гроші у даун-тауні підстригати, а люди питають: у тебе є на це ліцензія? Хочеш каналізації в домах чистити – те ж саме. На все треба ліцензію, і за будь-яку дрібничку треба платити спецам, у котрих є ліцензія. Навіть якщо у тебе в хаті розетка здохла, самому туди лізти – зась, треба викликати чувака із ліцензією і платити гроші. Інакше – штраф і великі неприємності.
Коротше, каже, брехня все те, що Америка «країна можливостей», бо чоловіку-майстру на всі руки, ходу не дають. Не те, що в Україні, де роби, що хочеш, і ніяких тобі бумажок чи ліцензій не треба...
Тетяна Єщенко, PR-менеджер, аналітик
* Допис у «Фейсбуці».
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису