реклама
Sucurity Police

реклама

27337335_1462645503844231_2824981194791432947_n Я рідко пишу політичні пости, бо… бо всі їх пишуть) Хоча, в політиці я завжди, як і всі ми. Я просто майже ніколи не критикую владу. Ніякого рівня. Ні місцеву, ні державну. Чому? Тому що я завжди поважаю вибір свого народу. Яким би він не був. Якщо люди сьогодні обрали цих чи інших людей – це відображає зріз мислення більшості людей. Зараз вони хочуть саме такого, цьому вірять, це розуміють. «Ніколи не плюй в криницю, з якої п'єш воду» – так мене колись навчили, а лаяти владу, яку самі вибрали, це якраз те саме.

Але, під впливом подій на останній сесії міськради, ми мабуть всі, більше або менше задумалися про долю міста. І я чомусь почала згадувати його періоди піднесення і падіння.

В моїй пам'яті вони лише останні десять років, коли я народила дитину, виринула зі своєї науки і університету і почала бачити, що навколо є інше життя.

54B97990-92BA-43DC-8278-E071CA92FC74

Пам'ятаю, як з дитиною у візочку поїхала гуляти в Дитячий парк по Хрещатику. Це був просто жах. По кутках нетверезі підлітки, мова про горілку і валеріанку (я таке вперше почула саме там), все дуже моторошно і неприємно. Більше я там не була років зо два. Потім всі почали розповідати, які зміни в парку відбулися, як там добре з дітьми гуляти. Поїхали знову. Зміни радикальні. Дитячий "паротяг", який їздить. Дитячі гірки, все пофарбовано, почищено. Алея гномиків, таке ніби десь у Європі. І найголовніше – охорона. Немає ані людей напідпитку, ні з пляшками. Це був золотий час для прогулянок з дитиною. Такі ж зміни були в парку, тоді ще 50-річчя. Одарич ввів традицію фестивалів: льоду, дерева, каменю, і почали з'являтися алеї з фігур і підписами митців. З'явилася працююча карусель, рошенівські гірки й солодка вата)) Чисто, акуратно і охорона. В парках можна було просто гуляти. А до цього періоду – ні, було небезпечно.

Тоді мені вперше стало цікаво, хто ж такий Радуцький? Побачила його в "Епіцентрі", хлопець як хлопець, на перший погляд.

Пам'ятаю, як Одарич робив свою першу фотовиставку в "Каравані" (був такий торговий центр новий, потім зачинили його). Здивував прогресивний підхід, ще мер може бути і таким. Людина, котра вміє зловити мить і цінує цю мить. Людина, котра вміє бачити красу, зафіксувати її й поділитися з іншими. Це психологічна характеристика, це певна якість, яка є складовою особистості.

Тоді для міста робилося багато. З депресивного воно перетворилося на живе. І фонтани. Раніше майже ніде не працювали фонтани, вони перетворилися просто на ями і смітники. Це дуже пригнічувало, дуже. Я ніколи не вірила, що все може знову циркулювати, а про те, що фонтани в Черкасах зможуть співати і світитися різними кольорами, мова взагалі не йшла. А виявилося – можуть. То був золотий період для міста.

Радуцький вже тоді став секретарем. Одарич мером. Вони доповнювали один одного – Одарич інтелігентний і ерудований, Радуцький – настирливий і рішучий.

Взагалі, я вважаю, що ці посади були їхні. Це я зрозуміла вже набагато пізніше, побувавши в самому епіцентрі місцевого самоврядування. Можливо, функції секретаря міськради виглядають і не такими важливими, але суть полягає в тому, щоб працювати з усім депутатським корпусом. Коли заходить в депкорпус дві-три політсили, це легше. Але коли 5-6 – складніше. Кожен хоче своєї вигоди, кожен розуміє і підносить свою значущість, кожен відстоює свої інтереси. Один-два голоси вирішують все. Саша вмів домовлятися завжди. Для секретаря міськради важливо управляти депутатським корпусом – він управляв. Для мера – знаходити спільну мову з секретарем. От і вся загадка місцевого управління.

Так от, до чого я вела, що за останні десять років, період Ренесансу для Черкас припав на той недовгий, але такий продуктивний час, коли Одарич з Радуцьким дивилися в одному напрямку.

Дуже шкода, що їхні фокуси зору з часом змістилися у різних траєкторіях.

Інна Лук’янець, психолог, викладач, екс-депутат

*допис з особистого блогу

реклама

Коментарі  

 
0 #17 Стас 12.02.2018 12:42
Я поважаю выбир свого народу..."Да не выбор ты уважаешь,а те 30 сребренников,за которые продаются большинство хохлов(украинца ми назвать их язык не поворачивается) и тебе в среде этих нуворишей при власти всегда комфортно.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
0 #16 іншими словами 12.02.2018 11:37
це тіпа: мій тато завжди був в тій партії,яка була при владі (починаючи з КПРС ),мені це подобалось і це (цитую)"вибір свого народу. Яким би він не був".Я з усіма буду дружити пустіть мене в політику.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+2 #15 Prof 11.02.2018 14:31
Цитую кузя:
Пані, а ви до Володимира Лукича Лук"янця маєте якийсь стосунок?


це його донька
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
0 #14 кузя 11.02.2018 10:34
Пані, а ви до Володимира Лукича Лук"янця маєте якийсь стосунок?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+9 #13 черкащанин 10.02.2018 18:55
Кукушка хвалит петуха за то, что хвалит он кукушку. Инна, при всем уважении к Вам и вашей фамилии, ну уж чрезмерно превозносите демагога Сирожу, которому всегда и все мешали для достижения его космических целей, ведь в Черкассах он не спланировал разве что Байконур и все у него всегда было в планах. Однако незадача, "агент" Михайло и демагог Сирожа, помимо ярко высказанных идей улучшения качества жизни жителей города, никогда не забывали о собственных благах, да в принципе, они и стояли всегда превыше всего остального. Вот сейчас демагог рассказыват, что ни до, ни в период, ни После него баскетбольный клуб не финансировался из городского бюджета. Оно то действительно так на первый взгляд, но ведь есть параллельная структура ГО Черкаські мавпи и вот туда почему-то из городского бюджета потекло 1 млн. гривен. А задайте-ка вопрос умникам, которые рассказывают, что ручки-то вот они: а на что же уходит этот миллион и не пасутся ли там тренера частного клуба?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+22 #12 Скептик 10.02.2018 13:22
Золота дівчинка, яка сама вірить у те, що відбулася без татусевого прізвища, і намагається переконати оточуючих. Коментує все: від політики до стоматології ;-)
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
0 #11 Луис Гарсия Меса 10.02.2018 10:26
Останнім часом виникає враження, що вся історія Незалежної
України робиться у мороковій темрямі угару пьяними -
прокуреними правителями... На превеликий жаль,
звісно... - Ви ж за них колись голоси свої за світле
своє майбуття щиро віддавали...
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-8 #10 Ох 09.02.2018 22:56
Цікава точка зору і абсолютно слушна.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-1 #9 Черкащанин 09.02.2018 15:50
Ну не потрібно так вже вихваляти того Одарича, адже він цього не заслужив. Різниця між Бондаренком і Одаричем велика. Звичайно, на користь Бондаренка. Чого тільки ремонт доріг вартий!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-1 #8 Аналітичні психологи є? 09.02.2018 15:48
Персона. Яка Ваша думка, коллеги?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100