Роздуми про «кіпіш» навколо гасла «Слава Україні!» на чемпіонаті світу. Чомусь захотілось поділитись свіжим епізодом. Німеччина. Гамбург. Аеропорт. Прохожу передпосадковий контроль безпеки. Мій рюкзак повертають на повторний рентгенконтроль. Обличчя працівників служби перевірки напружені, розмова швидка та різка. Змушений деякі речі перепитувати на німецькій, бо не все зрозуміло. Бачу, що це дратує, бо за спиною довга черга. Бурмочу собі під ніс:
– Що тут їм не подобається?..
І раптом чую українською з акцентом:
– У вас крем для гоління у балончику. Викиньте...
З полегшенням виконую прохання і, поки рюкзак ще раз проїжджає через рентген, перемовляюсь декількома словами із моїм рятівником. Виявляється, мені допоміг поляк, який живе в Німеччині, але його бабуся жила в Україні.
Нарешті мої речі повертаються, і я можу йти далі. Щоб зробити приємне людині, все, на що здатний на польській мові, кажу:
– Нех жиє Польська.
І тут у відповідь:
– СЛАВА УКРАЇНІ!
Картинка змінюється. Обличчя працівників світліють, вони усміхаються. А з паралельної черги проходження огляду кількаразове у відповідь:
– Героям слава!..
Можна мати арсенал ядерної зброї і лякати увесь світ... А можна сказати лише фразу, і тебе будуть поважати і сприймати адекватно. Але для цього потрібно любити свою країну, бо народжуються лише раз, і лише там, де вибрано Богом та батьками, і тому це Батьківщина... Не соромтесь любити Батьківщину такою, якою вона є зараз.
А хочете змінити її на краще, тоді щоденно змінюйтесь самі, і навколо вас з’явиться багато людей, і при фразі «Слава Україні!» буде зрозуміло, скільки навколо вас друзів, а вороги – то хай впадають в істерику, бо без ворогів ми не станемо сильними і впевненими. Вдалого дня, шановне товариство!!
Олег Стадник, директор департаменту охорони здоров’я і медичних послуг Черкаської міськради
* Допис у «Фейсбуці».
реклама
Коментарі
та влада зкорегувала.
Вот какую Родину он любит. За какие заслуги такая зарплата?
Какая сложная трактовка Парадокса Рассела. Существуют ведь и другие, простые до гениальности. С открытым кодом.
До речі, саме у тому, що українець, як і кожен європеєць, гордиться своїм походженням - наша кардинальна відмінність від рашки, де класик писав: "Прощай, нємитая россія!", а Шевчук із ДДТ уточнював: "Я Родіну свою люблю, а государство - нєнавіжу!", після чого в кремлі соплі розпускали з приводу цих слів.
А запорєбрікові тупаки типу тебе постійно "прізивают гадіть гасударству", на землі якого смердять відкритою пелькою.
Громадяни США гордяться тим, що вони - громадяни США, британці й поляки - тим, що вони британці й поляки. Є ще, правда, одна нація, у якій більшість гордяться тільки тим, що щось украли чи розвалили в сусідів.
Гордиться просто так без причины призывают неумелые пропагандисты, пытаясь объединить в одно понятие нынешний государственный режим с достижениями, к которым он непричастен.
Честные люди гордятся личными достижениями. Неумехи, лузеры и просто глупцы с лапшой на ушах гордятся тем, чем им скажут. Страной, национальностью , классовым или социальным происхождением гордятся те, кому нечем гордится вообще.
Давайте возрадуемся!
Давайте возрадуемся и возвеселимся!
....................
Стрічка RSS коментарів цього запису