реклама
Черкаськаий обласний центр занятості
28059522_1678049565589890_557260840587207_n В дитинстві я любив злегка пересолену рибу і чорний хліб з репнутою зверху шкоринкою – той, від якого манірно припіднімали губу більшість покупців, псуючи продавцеві нерви. Нині ж у магазинах риба занадто «правильна» - однаково солена, а тріснувшу хлібину з запеченим краєм все тяжче знайти…

До чого це я? Всі ми різні і смаки на все маємо різні, кожен з нас має власні вподобання і переконання, за які не мусить звітувати ні перед ким іншим. До того часу, поки це не шкодить єдиному дому, в якому живемо…

Днями знову перечитав дещо з творів В’ячеслава Липинського – поляка, чиє дитинство минуло на Черкащині. Поляка, якого часто називають "Кантом української політичної думки". Теоретика українського державотворення та ідеолога українського консерватизму. ясність і своєчасність роздумів якого вражають…

"Націоналізм буває двоякий: державотворчий і державоруйнуючий – такий, що сприяє державному життю нації, і такий, що це життя роз’їдає, - писав він. - Перший є націоналізм територіальний, другий – націоналізм екстериторіальний і віросповідний. Перший називається патріотизмом, другий – шовінізмом. Якщо ви хочете, щоб була Українська держава – ви мусите бути патріотами, а не шовіністами. Що це значить? Це значить, перш за все, що ваш націоналізм мусить спиратися на любов до своїх земляків, а не на ненависть до них за те, що вони не українські націоналісти".

28685776_1699995123395334_5510829206102385612_n

Той самий Липинський власним прикладом показав, як поляк з шляхетської родини може стати справжнім поборником свободи і самодостатності своєї Вітчизни – України. Він був послом Української держави гетьмана Скоропадського у Австрії, залишився на цій посаді й за часів Директорії Петлюри. А добровільно склав повноваження у ту мить, коли почув про розстріл за наказом зверхників Директорії полковника-патріота Болбочана. Посол заявив, що більше не хоче брати участь у "процесі самоспалення, в якому згоряє наша хата"…

Багато було тих Українців з великої літери, які мали далеко не українське походження – молдованин Петро Могила, чех з часткою литовської крові Пилип Орлик, грек Василь Капніст, австрієць Василь Вишиваний (Вільгельм Габсбург), росіянин Микола Хвильовий (Фітільов)…

І в нелегкі часи сучасної України я не раз зустрічав у «гарячих точках» Донбасу грузинів, шведів, татар, чеченців і росіян, які воюють за Україну і цілісність її кордонів. Але так само спостерігаю напередодні кожних чергових (або «вчергове позачергових») виборів, як «різношерсті» політики стають готовими абсолютно на все заради власних інтересів, а це – далеко не завжди інтереси всієї нації й держави. Не міняти ж любов до Вітчизни на шкурні інтереси – означає не бути причетним до "процесу самоспалення", в якому ризикує згоріти українська хата…

У Латинській Америці культовим революціонером сучасності став той, кого всі знали як Субкоманданте Маркоса. Хоча «знали» - це гучно сказано, бо ніхто так і не дізнався, як його насправді звали, а з обличчя він ніколи не знімав «балаклаву»-маску. Радикальний письменник і філософ, який очолив Сапатистську армію і підняв індіанське повстання у Мексиці, він говорив: «Кожен, хто сприймає себе серйозно, рано чи пізно починає вважати, що його правда має бути істиною для всіх і назавжди. І рано чи пізно спрямовує свою енергію не на те, щоб його істина народилася, виросла, принесла плоди й померла (бо жодна із земних істин не може бути ні абсолютною, ні вічною), а на те, щоб вбивати усіх тих, хто дозволяє собі сумніватися в його істині».
Субкоманданте залишив все у травні 2014-го – так співпало, що прощального листа своїм прихильникам написав якраз у день, на який в Україні було призначено позачергові президентські вибори. Можна було б пожартувати на тему того, чи не був він серед 23 кандидатів, які претендували в той день очолити Україну замість втікача-Януковича. Бо хто ж знає, який той Субкоманданте без «балаклави»... Проте якщо серйозно – не в стилі тих, хто справді любить свою країну, ставати «політичним туристом». Так що ходить десь зараз Мексикою колишній Субкоманданте Маркос - вже без «балаклави» на голові, але все з тими ж думками в ній – про те, щоб зробити краще своєму народу, а як ні – то хоча б не нашкодити...

В старі часи вважали: щоб довести чесність своїх намірів – маєш підняти забрало шолома і показати своє лице.

Прийшов час і в Україні зняти «балаклави» - в прямому і переносному значенні...

Про хліб з печі, у м’якоті якого були отвори-«печерки», як у голландському сирі, моя бабуся говорила: «То там Бог ночував». У світі сучасному ми всі однаково любимо хліб – хтось чорний, хтось білий. Ростити нам той хліб разом – інакше його витопче нога чужинця. Для цього головне - те, що маємо в душі, під «шкоринкою» з «балаклави» чи ділового костюму...

Андрій Кравець, радник голови ОДА,

*допис з "Фейсбуку"

реклама


Інші матеріали по темі:

Коментарі  

 
+12 #26 U3 12.03.2018 12:55
Одна з небагатьох публікацій, які прочитав із задоволенням. Я вже думав, що час людей, здатних мислити,минув.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-16 #25 Алекс 10.03.2018 11:42
Цитую Саак - не альтернатива:
[quote name="Prof"]
А нах мені вс*ався твій Саакашвілі?! Що розумного він сказав за декілька місяців своєї "бурхливої діяльності" на вулиці? Тільки слово "бариги" придумав? То я й без нього знаю, про корумпованість величезної кількості чиновників!
Але хіба вихід - "хитать", як він, двома сотнями "саакашвілівців" нещасних пів вулиці в Києві? Чи він досі ще не побачив, що його ідіотські методи не знаходять загальної підтримки у народу?!
Корупціонерів з влади треба гнати *раною мітлою - але справді "час знімати балаклави", бо погромами нічого хорошого не досягнеш - тільки вовку пукіна порадуєш.

Предложи свой метод,Го*ном метать- большого ума не надо.А вот про руку кремля,где-то я уже слышал. % статью конституции ещё никто не отменял.Народ имеет право на мирные марши протеста-этим живёт вся Европа.А ты бот как бы не шифровался.ботом и остался.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-11 #24 Пильний 09.03.2018 21:49
А що таке співпало?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+16 #23 Пошливы 09.03.2018 21:48
Умно, ёмко, чётко. Только правильно кое кто заметил: те для кого это написано, ничего не читают. А вот боты читают и ёрничают...
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-12 #22 венгры поляки румуны 09.03.2018 12:11
[quote name="Мантра"]
-------------------------------
В Україні зараз набирає силу як раз другий, "державоруюнучий ".
----------------------------------
Чекаємо,чекаємо , скорiш вже.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-19 #21 кузя 09.03.2018 11:17
Не "тріснувша" хлібина, а тріснута. "Вша" - то в росіян.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+16 #20 Мир-то треба 08.03.2018 07:21
Хороші слова і влучні цитати. Але скільки з тих, хто ходить у балаклавах, читають книги, газети чи сайти?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-7 #19 Ченчик 08.03.2018 00:02
Для пана ...спробуй включись наголошую, що сучасна Монголія дасть нам ще й фору, особливо з новим президентом.А на політичній ворожнечі ми ще років з 20-30 їхати будемо, особливо якщо не розвиватимемо власну економіку. А розвивати її тепер ніхто не хоче- краще імітувати політичну боротьбу і ділити те, що самотужки ще якось крутиться і приносить прибуток А гризня ця, то теж імітація..
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
0 #18 Prof 07.03.2018 17:06
Коли МВФ вимагав від України підвищення цін на газ для населення, проведення злочинної пенсійної реформи, медичного геноциду, скасування держзамовлення у вузах, скасування стипендій барига Порошенко відразу і беззастережно виконував. Але коли постала вимога незалежного антикорупційног о суду, то Петро дав задній хід і сказав, що міжнародні донори не можуть нам диктувати. Міністр економіки в уряді Азарова-Януковича на 4 році правління почав говорити як його попередник. До речі, Сингапур на певний час ввів в країні найвищу судову юрисдикції Палату лордів британського парламенту і так подолав корупції в судах, і нічого з суверенітетом Сингапуру не трапилось. А от Мальдівський боїться незалежного антикорупційног о суду, бо розуміє, що дуже швидко доведеться тікати в Ростов. Але Ростов не резиновий.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+12 #17 Ченчик,спробуй включитись 07.03.2018 17:05
Цитую Ченчик:
Ну Мексику я б у приклад не ставив, що там зараз-ми знаємо. А от хто підняв США, сучасний Китай, Сінгапур, Японію чи Південну Корею?. На них треба рівнятися, а не на Мексику, хоча ще в далекому 1956 там відбулася Олімпіада. Та й до цього часу ця країна не стала економічним лідером, на відміну скажімо від Чілі....

Та хто ж тобі Мексику за приклад ставить? Просто капєц, наскільки скудоумні інколи коментарі бувають. :eek: А якби процитований був Чінгісхан - це означало б брати за приклад економіку Золотоїї Орди? :-)
І при чому тут взагалі економіка Сінгапуру і Кореї?! Ти так і не зрозумів, що якщо в країні не дай Бог настане капут з-за політичної ворожнечі, то тобі і економіка сучасної Монголії здаватиметься "продвинутою"?!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

реклама