Макеєв: По кому подзвін?

Для підготовки інтерв’ю ми домовилися зустрітися з Еріком Найманом (відомим українським фінансовим аналітиком, - ред.) в перший післявиборчий день. Зустрілися.

Смуток багаторазово збільшився, надія на «світле і прекрасне недалеко», яка ще теплилася, зникла. Те, в чому сам собі десь боявся зізнатися, оформилося у формі бездоганної (незважаючи на уявну простоту) аргументації Еріка Наймана.

Чому? Відразу й не відповіси.

Дворічна практика недолугих спроб вийти із кризи традиційними совковими методами і є тією «практикою», яка підтверджує «теорію» Еріка Наймана. А меседж про те, що якщо ми не зробимо радикальних кроків з оздоровлення інвестиційного клімату, то Україна як держава може просто зникнути з карти, викликає більш ніж смуток.

Ось ще «практика» – в ту саму «скарбничку»: колишній посол Австрії в Канаді Венделін Едмаєр переконаний, що дуже безвідповідально намагатися вирішити військовий конфлікт на Донбасі зброєю і силовими методами. У такому випадку наслідки можуть бути гіршими, ніж у Сирії...

Що робити?

Гасло «будемо розв’язувати проблеми в міру їх виникнення» – не актуальне. Проблема ВЖЕ настала. 95% із нас бачать, що все довкола дуже погано, але відповіді на запитання «Як?» І «Чому?», і, що ще більш значуще, «Як вирішувати проблеми?», – просто не формуються.

Є два варіанти:

– Розв’язувати проблему радикально і «з розумом».

– Пакувати валізи.

Я за розв’язання проблем. Але, є аргумент проти розв’язання... Джейсон Стетхем (відомий англійський актор, - ред.) сказав: «Не поспішайте витягувати людей із лайна... Можливо, це їхнє природне середовище».

Яке середовище обираємо ми?

* Валерій Макеєв, черкаський правозахисник, юрист, журналіст

Коментар «Прочерку».