От вже минає рік, як я переїхав до Черкас. Життя, слава Богу, триває, незважаючи на те, що в свої 49 років я змушений був змінювати місце проживання не зі своєї волі.
Усі складні моменти військової історії проходили через мене: це і Іловайський котел, і тисячі інших загиблих. Це дуже тяжкі спогади.
Вважаю, що фундамент того, що ми зараз маємо, був закладений вже давно. Я ще до війни знаходив у своєму під’їзді за три-чорити місяці до війни емблему «ДНР». Тоді я дивувався, що це може бути. А згодом сусід признався, що в тролейбусі хлопець роздавав, то він і взяв. Тож пропаганда на Сході діяла вже здавна!
І я, як житель Сходу, розумів, що на Донбасі була вибудувана вертикаль керованого бидла. Був Ренат Леонідович, який «рішав все». Був Віктор Федорович, на якому все концентрувалося. І все спускалося до районів. І зараз ці люди продовжують сидіти у руля. Там також є підприємства, що працюють за українським законодавством, отримують зарплату в Україні, але, фактично, вони працюють на окупантів. Звідки ростуть ноги? На це теж треба зважати…
Як народ готували до відповідних подій? За цей рік, що я тут, мені ніхто не сказав поганого слова, проте зі Сходу телефонують знайомі і запитують, як я тут серед бандерівців, чи не загибається Україна? Отже, там діяла і діє пропаганда!
Нам, вважаю, варто думати над тим, щоб наша пропаганда якось теж впливала на ситуацію. Адже нині там діткам починають вкладати інформацію, що «Моторола» та інші – це їх герої!
Тож має діяти контрпропаганда. Нам треба думати, як повернути не просто фізично, а й ментально той край. Нам також потрібно спілкуватися зі Сходом, треба своїми діями тут показувати їм, що українці мають відкрите серце, відкриті до діалогу, що це не кровожерливі, а цілком адекватні люди. Бо дзвінки до мене від знайомих і перепитування, чи я тут ще живий, не взялися нізвідки!
Звісно, коли зараз все замішане на великій крові, то діалог вести важко, але, на мою думку, він все рівно потрібен. Бо там залишилися наші люди, просто в більшості промиті мізки. І їх треба рятувати.
Олександр Недомолкін, переселенець
*з виступу на круглому столі, що відбувся в Черкасах 25 жовтня
Коментарі
рабочие места, восстановление сельского хозяйства и прочие,
прочие гадости, которые Россия приносит другим странам!
Надо быть вассалом Вашингтона, потому что это разруха,
безработица, упадок, холод без российского газа и вымирание
населения.
Про те, що путлєр - дебіл - не казав ще тільки лінивий. Тут якраз нічого нового
Заперечую. Якраз навпаки. Нам потрібно робити те, що поверне українців Донбасу ментально. Щоб вони просилися, а ми ще думали. Тут нам і економіку піднімати, і корупцію долати. Роботи повно. Згідний з Комаровим.
А повернути Донбас ФІЗИЧНО -- діло дурне, нехитре і дуже ДОРОГЕ. Чи ви думаєте, вчорашній ватнік тільки й думає про те, як стати українським громадянином? А не про гроші, виплати, гуманітарочки та відбудови там усілякі...
Я своєї згоди оплачувати таке "повернення" не даю!
На що в підсумку сподіваються нашші ЗМІ важко натягнути на голову, а для ворожої сторони вони до небес розкручують їх вагу та авторитет, в тому числі в одіозних політичних колах для яких подібний непотріб це дрова для їхньої гнилої політичної кухні.
https://youtu.be/wIrCpOhPhOQ
Стрічка RSS коментарів цього запису