- В мене біль в ребрі.
- Што?
- Біль в ребрі!
- Кость от ріби? Не пойму я.
- Ребро в мене болить, кажу!
- А, так ето вам к нєвропатологу.
15 хвилин чекав поки з'явиться в кабінеті. Невропатолог направив назад в приймальню, щоб дали направлення до терапевта, бо без його висновку невропатолог не може нічого визначити.
2. Приймальня.
- Терапевт зараз зайнятий.., а взагалі поліклініка працює.
- І?
- Кажу, поліклініка працює!
- Ну і що? Що це значить? Де це?
- Там через дорогу є поліклініка і там є ще терапевт!
- ВИ ЗНУЩАЄТЕСЬ? Я СЮДИ ЛЕДВЕ ДІЙШОВ! ТУТ ЛІКАРНЯ ЧИ ЕКШЕН КІМНАТА? У СКІЛЬКИ ЩЕ ДВЕРЕЙ Я ПОВИНЕН ПОСТУКАТИ, ЩОБ МЕНЕ ОГЛЯНУЛИ? (Дістаю телефон і типу включаю камеру.)
- ....(5 халатів застигли у панічні мовчанці)... Не треба Вам нікуди йти, тут далі по коридору травматологія, зайдіть туди, поясніть ситуацію і все буде добре.
Травматолог, на диво, оглянув, направив на рентген, там з пів години в черзі, 65 грн за плівку і назад до травматолога.
Глянув, сказав, що перелому нема, напевно забій грудної клітки, виписав довідку і лікування. Йду назад до невропатолога.. Стою біля кабінету з рентгеном. Лікар пробігає і так спокійно «Чекайте, буду ще не скоро».
Я за ним, кажу: «Ви мені дайте відповідь....»
Він спиною «я зайнятий!» і пішов. На пів дорозі повернув у зворотньому напрямку. Я знову питаю «Ви мені скажіть, що мені робити? Я так і не потрапив до терапевта, був у травматолога», - «Мені нема коли», – і пішов далі.
Біля кабінету стояли люди. Також в шоці, бо чекають його вже тривалий час.
Я розвернувся і поїхав додому, зробивши висновок, що більше ніяких лікарів і лікарень аж до критичного моменту.
Виїздив 100 грн, замість лікування отримав список не дешевих знеболюючих і сумнівний діагноз травматолога…
Богдан Тищенко, черкащанин
*допис з "Фейсбуку"
реклама
Коментарі
виявилися схожими на маленького героя з оповідання Федора Михайловича
Достоєвського «Хлопчик у Христа на ялинці». Хлопчик, дивився,
дивився як розважаються багаті діти за вікном, замерз і помер
під ранок. Розповідь Достоєвського страшна настільки, алегорична тому
шо робиться у Черкасах.Ось i усi досягнення майданних скакунiв.
Де та гиднiсть?Грошi ще є,але дуже скоро закiнчаться.Як жити,цинiчнi ватники?
Стрічка RSS коментарів цього запису