UkxLRFdf_400x400«...Невелике місто, в якому час був схожй на солодкий сироп, нудотний, тягучий, трохи в'язкий. Смачно, але так не просто в ньому рухатися. У цьому місті ніхто не боявся відкласти щось до кращих часів. Якщо ти сьогодні не зробив важливий дзвінок, не потрапив на зустріч, усередині завжди звучав заспокійливий голос «нічого страшного, я зроблю це завтра». Прямо як у сюжеті про Скарлетт О’Хару, яка, не бажаючи думати про важливе, завжди мала ЗАВТРА. Так і тут, в рідному місті Вілкана, всі події неслися вітром, швидше за переносилися вітром до кращих часів...» (уривок з ненаписаного мною роману #ВилканТайд).

Я написала про це в серпні, в той час, коли проводила дослідження часу міста в Черкасах. Який час у Черкасах, про що він говорить зі своїми жителями, які сигнали посилає нам? Запрошую Вас поринути і просочитися солодким сиропом цього часу.

Місто розкинулося в 2,5 годинах їзди від Києва. Ці дві з половиною години відіграють велику роль. З одного боку, є розуміння, що ти завжди можеш при необхідності вирватися до столиці, з'їздити на зустріч, конференцію, вирішити бізнес-питання, та й просто погуляти, з іншого боку, це місто обволікає своїм спокоєм, повільністю, комфортом, і з нього нікуди не хочеться їхати. Багато учасників мого дослідження говорили, що час у Черкасах схожий на домашній джем, сироп, він солодкий, нудотний на смак, і потрібно докласти зусиль, щоб прискоритися, прорватися. Час у цьому місті розслабляє, присипляє. Він спокійний, комфортний, тягучий, марнотратний.

Солодкий Дніпро, з зефірними хмарами (фото Світлани Кравченко)

Солодкий Дніпро, з зефірними хмарами (фото Світлани Кравченко)

Час у Черкасах можна порівняти з річкою. Треба відзначити, що найширша частина Дніпра саме в Черкасах. Так ось, із якою швидкістю тече Дніпро, з такою і час. Це повільний, але масивний перебіг. З ним складно боротися, його складно прискорювати. Черкаси задають свою швидкість, і вона набагато нижча, ніж в Києві або на сході країни. Як зазначає Іван Подолян (директор Агентства регіонального розвитку), «особливо це стало помітно, коли потягнувся потік людей зі сходу. Серед них велика кількість соціально і бізнес-активних людей. Вони не приймали цей ритм, повільне прийняття рішень. Люди в нас у місті дуже розмірені. Ми ніби просякнуті цим часом, цим смаком...»

Центральні вільні вулиці міста (фото Світлани Кравченко)

Центральні вільні вулиці міста (фото Світлани Кравченко)

Місто – «домашнє перезавантаження»

Черкаси – це вічна субота, неділя, місто «домашнє перезавантаження». Це місто, куди можна приїхати на вихідні як до батьків, і видихнути столичну суєту. Багато черкащани, які живуть у Києві, і кияни, так і роблять, перезаряджають тут свої «акумулятори». І не тільки ті, хто живе в Києві, між іншим...

Тут немає фіксації днями тижня. Як говорить Олексій Бутов, «у місті більше людяності, емпатії, тут відчуваєш, що тобою можуть цікавитися як людиною, що ти можеш бути цікавий не тільки як функція. Тут комфортний час для того, щоб подумати про важливе».

Черкаси – це легке місто, дихається в ньому легко, живеться в ньому легко. Це місто для молодих сімей, але не для бізнесу, не для підприємців.

Ритм міста

Черкаси – місто комфортного життя. Люди переміщаються спокійно, ніби в рапіді, але швидше, ніж у Тернополі. Пряма лінія. Сповільнена зйомка. Черкаси – геометрично правильне місто.

«Рух у Черкасах без суєти. Тут є довіра простору. Якщо треба прискоритися, це можливо. Залежить від тільки від кожного з нас. Що таке «терміново»? Іноді мені роблять термінове замовлення, наполягають, що потрібно зшити плаття до певного терміну, але не забирають вчасно. Значить, не так і терміново...» (Любов, власниця ательє)

«Тут у Черкасах завжди можна встигнути. У мене таке відчуття, що так живе все місто, без понадритму, не на знос, не сходячи з глузду. І в цьому плані я в гармонії з цим містом. Коли необхідно прискоритися, я це роблю, і завжди знаю, коли потрібно взяти паузу», – зауважує Ольга Касьянова.

«Ми розмовляли з колегою про те, що Черкаси – інертне місто, а Київ перемелює людей. Я говорила йому, що в мегаполісі людина забуває про те, що вона Людина, вона живе як білка в колесі. На що він мені відповів: «А чим відрізняється київська білочка, менеджер вищої ланки, від бабусі Галі в селі Сагунівка, яка точно так же вийшла і "запрацювалася" зі своєю сапою з ранку до вечора. Коротше кажучи, білочку можна включити в будь-якому місці...».

До речі, справжніх білочок можна зустріти в парках міста. Хитрі, підгодовані горіхами, наполегливо вимагають уваги у вигляді ласощів.

Ольга Касьянова, конферансьє, теле-, радіо ведуча, засновник агентства Kasyanova Event

Ольга Касьянова, конферансьє, теле-, радіо ведуча, засновник агентства Kasyanova Event

Тайм-звички

«Спізнюватися в Черкасах не заведено, але 10-15 хвилин – це допустима норма. В принципі все роблять вчасно. У бізнесі – сьогодні на сьогодні. У громаді вільніше, тому що це світ комунікацій. Але наші люди складно "розкочегарюються", важкі на підйом. Я розумію, що для цього потрібен час» (Тетяна Волочай)

«Час у Черкасах розплавлений, плинний, як годинник на картині Сальвадора Далі, – каже Ольга Касьянова. – Тут ніколи нічого не пізно, завжди можна відкласти на завтра. Завтра – це не пізно. Якщо не зробив сьогодні, отже, завтра, якщо не завтра, то згодом, якщо не в цьому році, то в наступному. Deadline – поняття відносне в умовах життя черкащан».

Активна спільнота жителів (громада) більше живе в світі комунікацій, ніж термінів. Бізнес – середовище, просякнуте культурою тайм-менеджменту, є поняття планування, терміни, дедлайни.

«На рівні влади, керівництва міста це відсутнє. Можна очікувати півгодини, півдня, і не потрапити на зустріч. Важко рухатися в ритмі, тому що мало хто використовує цю культуру. Важливо створювати правильне середовище» (Іван Подолян).

Така відмінність часової культури.

07.00 ранку, центральна алея, район Будинку Торгівлі. Напевно, готується до іспитів...

07.00 ранку, центральна алея, район Будинку Торгівлі. Напевно, готується до іспитів...

«У місті потрібно дотримуватися домовленостей, витримувати терміни. Тут треба працювати на репутацію, інформація, як кола по воді, розходиться швидко, тому що місто маленьке, тут всі один одного знають...» (Наталія, підприємець).

Пагорб Слави у Черкасах (фото Світлани Кравченко)

Пагорб Слави у Черкасах (фото Світлани Кравченко)

День міста / таймінг

У Черкасах передбачуваний логічний графік життя. Підйом через каву, день через роботу, обідня перерва, через робочі клопоти й метушню в ліниве завершення дня, потім невелику розвагу й додому.

Місто прокидається о 7.30 ранку. Перша чашка кави в 08.30. Всі по робочих нірках до обіду.

13.00-15.00 – люди метушаться, починається пожвавлення в місті. Повернення з роботи з 17.30 до 19.00.

Після 20.00 різкий спад. 22.00 – тихі двори. 23.00 – сон.

«У місті мало нічних точок для зустрічей. Ані нічних мийок, ані магазинів, кав'ярень. Немає культури нічного життя, для мене як для молодої мами, ніч може бути чудовим часом для себе, для творчої роботи над своїми проектами...» (Катерина, підприємець, молода мама).

Ми знайшли з Катериною нічний заклад-кафе «Fika» з графіком роботи з 00.00 – 24.00.

Ранкова чергу на кавопій. Великий наплив людей був з 11.00 до 12.00. Цілодобова скандинавська кав'ярня Fika

Ранкова чергу на кавопій. Великий наплив людей був з 11.00 до 12.00. Цілодобова скандинавська кав'ярня Fika

Так, наприклад, у центрі міста Будинок торгівлі – це точка зустрічей, часто в кафе «Європа», де варять дійсно непогану каву. Але працює це місце тільки до 20.00. Об 11.00 у кав'ярні година пік, багато людей.

Про те, як пов'язані час і гроші, з нами поділився офіціант:

«Якщо приходять з дрібними грошима, отже, все гаразд, недавно була зарплата (початок місяця), якщо з'явилася купюра – в хід пішла «заначка».

Час і Транспорт

У місті зрозумілі транспортні розв'язки, відносно зручні маршрути. О 6 ранку вже запускається рух автобусів. В 7 ранку можна зустріти рідкісні машини на дорогах. Громадський транспорт теж має своє завантаження. Все обумовлено часом пробудження міста (8-9 ранку). Затори цьому місту не страшні. В будні дні в години пік (між 8,30 і 9,00), ще в обідню пору з 13 до 14 можна втратити трохи часу на центральних вулицях. Увечері на дорогах середня кількість машин, немає пікових годин по завантаженню доріг. Дістатися з одного кінця міста в інший можна впродовж години.

Осінні каштани (фото Світлани Кравченко)

Осінні каштани (фото Світлани Кравченко)

Нагадаю, що в Черкасах найдовша каштанова алея в Україні, протяжністю понад 6,5 кілометрів. Сьогодні ця центральна вулиця, бульвар Т.Г. Шевченка розтяглася майже на 22 квартали. Чудове місце для прогулянок.

Дніпро (фото Світлани Кравченко)

Дніпро (фото Світлани Кравченко)

Проводячи дослідження часу в цьому місті, я зрозуміла, що у міста, як і у людини, є своя місія, своє призначення. Це обумовлено історією, географією, культурою, це і формує майбутнє міста. Черкаси – це природа, широкий Дніпро, парки, ліси. 15 хвилин від центру міста – і ти спокійно опиняєшся в лісі, де можна просто зустрітися з соснами, повітрям, собою, або на річці.

Раніше Черкаси були оздоровницею. Щедра природа ідеально підходить для оздоровлення. Сюди приїжджали відновлювати здоров'я за часів Радянського Союзу з усіх куточків країни. У кожного міста, у кожної землі, теж є місія. В середині минулого століття в місто прийшло хімічне виробництво, яке змінило атмосферу цього місця. Можливо, місто проживає не своє життя, реалізує не своє місію?

Сьогодення, минуле або майбутнє

Цікавий погляд на час міста з точки зору археології, тобто минулого часу. Час – це вертикальна лінія, на якій минуле виявляється на вершині, і крок за кроком ми вирушаємо в глибини сьогодення. Минуле має великий вплив на те, як влаштоване життя людей в цьому місті зараз, як сформувався цей комфортний клімат, який обумовлює протягом життя і таймінг людей, аж до розміщення вуличних артерій внаслідок розломів кори.

Виявляється, черкаські землі в далекому, ну дуже далекому минулому були островами, які то з'єднувалися з материком, то знову йшли в острівне життя. Історія про минуле дає розуміння того, що відбувається зараз і чому люди живуть своє життя саме в такому темпі. Минуле допомагає побачити майбутнє. А це все – про час і часову перспективу (обов'язково загляньте в Черкаський археологічний музей, центр міста, будівля кінотеатру «Україна», до Михайла Сиволапа, археолога).

У місті не відчувається зв'язку з минулим, не простежується культу традицій. Є сьогодення, сконцентроване на виживанні зараз. Місто немов зависло в «безчассі», між сьогоденням і майбутнім.

Черкаси тільки зараз починають замислюватися про майбутнє. Є група людей, які хочуть знайти візію і місію міста, вибудувати стратегію розвитку.

Іван Подолян: «Все залежить від наших зусиль, від того, яке майбутнє ми намалюємо, яке зафіксуємо в головах у людей, таким воно і буде. На жаль, сьогодні рішення приймаються виходячи з короткострокової вигоди. Горизонт планування у влади дуже невеликий. Культура планування і пошуку стратегії тільки почала формуватися. Важливо планувати з урахуванням того, що реальні події принесуть в майбутньому, з урахуванням думки про те, які наслідки принесуть ці рішення майбутньому поколінню. Я роблю це, тому що хочу тут жити, хочу розвивати це місто, хочу бачити майбутнє моєї сім'ї і моєї дитини в цьому місті».

Сім'я Подолян створює нову орбіту часу в Черкасах

Сім'я Подолян створює нову орбіту часу в Черкасах

Час і бізнес в Черкасах

У Черкасах активно розвивається IT-напрямок, агробізнес, хімічна промисловість, ресторанний бізнес, торгівля.

«...ми виробляємо в Черкасах, але продаємо за межами (Європа, Америка). 90% зовнішній ринок, 10% Україна. Дуже багато бізнесу в Черкасах так працює. Так, в місті багато IT-фахівців, але вони теж працюють на захід. Персонал – проблема. Складно знайти співробітників, співзвучних тобі за цінностями. Наш принцип – будуєш свою компанію, створюєш свої правила, і по них живеш...» (власник бізнесу).

Сім'я Ганзенків (USA, Florida)

Сім'я Ганзенків (USA, Florida)

Олександр Ганзенко, бізнесмен, власник аграрного бізнесу. 28 років прожив у Черкасах, зараз зі своєю сім'єю проживає в Америці, Флорида.

«Коли я жив в Черкасах, мені здавалося, що я працював 25 годин на добу. Я не помічав особливої непунктуальності в бізнесі в Україні. Більше знаю випадків в Америці. Люди в Україні мені здаються зараз більш пунктуальними. В Україні більше думають, коли роблять роботу. А тут – просто інструкції. Наприклад, на касі, якщо вимкнуть світло, касир зупинить чергу і не порахує. Тут усе чітко. Якщо технологія така, буде все одно зроблено відповідно до процедури. У нас більше вникають, можуть викрутитися, щось придумати. Люди більш кмітливі, але й хитрі. Тут в Америці люди живуть собі на втіху. Ніхто не намагається працювати full-time. Все вибирають part-time, причому адаптують це під своє життя. Відвіз дітей, потім попрацював 4 години. Татусі завжди в роботі, мами не напружуються. Вихідний день – це святе, його все приділяють сім'ї. А в нас працюють і в суботу, і в неділю...»

Черкаси – місто для молодих сімей, для виховання дітей (фото Світлани Кравченко)

Черкаси – місто для молодих сімей, для виховання дітей (фото Світлани Кравченко)

Час і Дозвілля

Дозвілля черкащани переважно проводять на природі. У місті розвивається урбаністична культура, наповнюються громадські простори різними напрямками. Впроваджується культура проведення часу і спілкування в кафе і ресторанах, знімається елітність міської їжі. Завжди є посадка в ресторанах. За останні 2 роки відзначається бум кавового бізнесу. Багато сімейного відпочинку. Місто зараз оновлюється, дороги, алеї, лавочки, фонтани, парки. У парку «Долина Троянд» проводиться дуже багато активностей.

До особливостей цього парку можна віднести величезний бронзовий сонячний годинник «Птах» діаметром у п'ятнадцять метрів, встановлений тут у 2012 році. У ролі годинникової стрілки виступає великий журавель, а замість цифр – дванадцять стільців як алюзія на легендарний роман Ільфа і Петрова. Я не могла пройти повз такий годинник.

Сонячний годинник у Черкасах

Сонячний годинник у Черкасах

На жаль, сьогодні в Черкасах мало хороших офісних просторів, коворкінгів, хостелів.
Черкаси – легке місто для життя городян. Тут легко жити, тут легко відпочивається, дихається. Фонтан, центр міста, 22.00

Черкаси – легке місто для життя городян. Тут легко жити, тут легко відпочивається, дихається. Фонтан, центр міста, 22.00

За містом завжди стоять люди, і саме вони створюють новий час міста. Багато хто відзначає, що Черкаси починають «прокидатися», війна і події на Майдані пробудили громадянське суспільство. У місті проявляються талановиті активні хлопці, яким небайдуже майбутнє міста. «Я знаю класних людей, які розвивають це місто, розробляють проекти, які будуть розвивати це місто. Тому вірю в майбутнє міста. Все буде так як ми захочемо. Я вірю в майбутнє цього міста, тому що за цим стоять люди. Живі люди».

Тетяна Волочай, керівник благодійного фонду

Тетяна Волочай, керівник благодійного фонду

Отже, який же «час міста» в Черкасах?

1. Сигнал часу – ніколи не пізно. Якщо не сьогодні, то завтра, якщо не завтра, то згодом.

2. Час у Черкасах схожий на домашній джем, сироп, він солодкий, нудотний на смак, і потрібно докласти зусиль, щоб прискоритися, прорватися. Час у цьому місті розслабляє, присипляє. Воно спокійне, комфортне, тягуче, марнотратне.

3. За бажання можна набрати швидкість, створивши свій власний час і оточення. Так створюється власна орбіта часу, включаються нові ритми.

4. Черкаси – місто «домашнє перезавантаження», для відпочинку і перемикання від столичної суєти. Місто для молодих сімей, але не для бізнесу, підприємництва. Це легке комфортне місто для життя.

5. У Черкасах передбачуваний логічний графік життя. Підйом через каву, день через роботу, обідня перерва, через робочі клопоти і метушню в ліниве завершення дня, потім невелику розвагу і додому. Прокидається місто в середньому в 08.00, засинає – о 23.00.

6. У місті зрозумілі транспортні розв'язки, відносно зручні маршрути. Затори цьому місту не страшні. Дістатися з одного кінця міста в інший можна впродовж години.

7. Серед характерних тайм-звичок можна виділити відкладання, спізнюватися в місті не прийнято.

8. Час міста немов «завис», потрапив у «безчасся».

Таким я побачила час у Черкасах, 100 годин нового погляду на знайоме місто. Так склалося, що з десяти з половиною років мого життя в Україні 4,5 року я провела в цьому місті. У мене з ним свої стосунки, і, скажу чесно, я побачила його іншим... Я вже інша. Спасибі тобі Черкаси, що були в моєму житті.

З любов’ю та турботою про Ваш час

DKCKFuNVoAA5eca

Анастасія Спіцина, таймкоуч, бізнес-тренер, автор проекту #гурманывремени і дослідження-подорожі #времягорода, www.spitsina.com

* Допис у Shortland Social.

реклама

Коментарі  

 
+4 #1 марина 21.09.2017 11:50
Сходили бы на спектакль "Мисто на Че", там тоже много интересного можно узнать о городе.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100