реклама
5TV
Грищенко Багато хто з нас, орнітологів, займається вивченням зимової орнітофауни та проводить обліки зимуючих птахів. Але у зв'язку з нинішніми пертурбаціями клімату виникає слушне запитання: а що ж, власне, вважати зимівлею та й узагалі зимою?

Більш-менш чіткі критерії стають все більш туманними та невизначеними. У грудні ще може тривати осіння міграція, а в лютому – вже починатися весняна. Однозначно зимуючими можна вважати хіба що птахів, яких зустріли в січні. Ось конкретно: сьогодні на Канівському водосховищі бачив 8 чорношиїх норців. Що це – зимуючі птахи? Нічого подібного, пізньоосінні мігранти, про зимівлю на Дніпрі в районі Канева ще не йдеться.

Коли ми читаємо в якийсь публікації, що вид Х є зимуючим, бо, скажімо, 25 грудня бачили кілька особин, слушно задати питання: а коли почалася зимівля того року і чи вона взагалі була? Єдиний спосіб у цьому розібратися – проводити безперервні спостереження восени і взимку. Іноді вдається відокремити осінню міграцію від зимівлі з точністю до дня, іноді це зробити досить важко, але в будь-якому випадку хоч є підстави говорити про якісь часові рамки. Просто ж орієнтація на календарні дати нерідко робить твердження про зимівлю тих чи тих птахів геть некоректними.

Можна полегшити собі життя, якщо говорити не про зимівлю, а про зимові зустрічі. Але це мало що дає: граблі нікуди не поділися, ми знову на них наступаємо. Те ж саме каверзне запитання: а що вважати зимою, її початком? Календарна зима починається 1 грудня, метеорологічна – зі стійким переходом середньодобової температури через 0°C, фенологічна – з настанням певних природних явищ (тут складність ще й у тому, що фенологічна періодизація року включає не тільки сезони, а й субсезони, і набір явищ, що їх визначають, може відрізнятися в різних регіонах)... Ну, астрономічну чіпати не будемо.

Календаря нашого птахи не знають, тому використовувати календарні межі в нинішніх умовах – це зовсім несерйозно. А ось від погодних факторів птахи, зрозуміло, залежать і навіть дуже, метеорологічні показники в цьому разі більш підходять для визначення початку зими. Тим більше, що метеодані знайти не важко, хоча б в Інтернеті.

Але й із цим не все так просто. По-перше, дати початку та закінчення метеорологічної зими уже варіабельні. Так, за даними Центральної геофізичної обсерваторії в Києві у 2015 р. вона почалася 29 грудня, а у 2016 р. – 29 листопада. Закінчилася зима в цьому році 17 лютого, а от у 1990 році – вже 10 січня. Тобто треба брати дані за конкретний рік і для конкретного місця, ніякі узагальнення й аналогії тут не допоможуть.

І от тут підходимо до другої проблеми. Міграційні та зимові угруповання птахів набагато більш інерційні, ніж хід температури. Якщо зимівля на Дніпрі біля Канева у 2016 р. почалася одразу після настання метеорологічної зими (за даними метеостанції Канівського заповідника, це теж 29 листопада) – 1 грудня, то в 1990 р. весняна міграція не почалася в січні, хоч і була дуже ранньою (але все-таки перші пролітні птахи з'явилися аж у третій декаді лютого). А от у цьому році приліт перших птахів (голуб-синяк і великий баклан) зареєстрований у районі Канева 16 і 18 лютого, чітко з кінцем метеорологічної зими. Тобто птахи мають більш чи менш сталі строки міграцій, і якщо зміни температури виходять далеко за їх межі, то вони на них можуть і не реагувати. Крім того, для птахів важлива не тільки температура, а й інші чинники – наявність снігового покриву, льоду на водоймах тощо. Важлива і швидкість зміни температури. Одна справа, коли стоїть невеликий мороз, і поступово замерзають мілководдя, інша – коли одразу впаяло -10 і крига все вкрила за ніч.

Третя проблема – кліматичні відмінності в різних регіонах. У південних областях України, за мірками жителів більш північних місцевостей, зими в якісь роки може не бути взагалі, але птахи все-таки там зимують. Тобто перехід через 0 допоможе не завжди. І якщо питання, коли починається зима – це проблема метеорологів, то з термінами початку зимівлі птахів повинні розібратися орнітологи. Вочевидь, критерії для різних регіонів можуть відрізнятися.

Справа ускладнюється ще й тим, що для цілого ряду видів поняття «міграція» й «зимівля» є зовсім умовними. Вони сидять «вдома», поки не виженуть сильні холоди, тоді лише відкочовують південніше. Якщо зима дуже тепла, то можуть і не відлітати. Я називаю таких птахів факультативно-зимуючими (на відміну від облігатно-зимуючих). Але серед других так само є види, які більш численні на початку зимівлі, а з посиленням холодів їх стає дедалі менше. Тобто нема чіткого поділу, рамки досить розмиті.

Висновок із цього орніто-метеорологічного есе: якщо ви займаєтеся вивченням зимуючих птахів, не прив'язуйтеся до календарної періодизації року. Визначайте хоча б температурні межі початку й закінчення зими в районі досліджень. Ну а в ідеалі – проводити безперервні спостереження і чітко розділяти періоди міграції й зимівлі (принаймні, якщо це вдається).

Віталій Грищенко, заступник директора з наукової роботи Канівського природного заповідника КНУ ім. Т.Шевченка

* Допис у «Фейсбуці».

реклама

Коментарі  

 
-2 #4 СОЛДАТ 06.12.2017 10:12
Цитую Мишико Сальский:
Цитую СОЛДАТ:
Цитую індекс сала:
А мене дуже турбує питання.Чому на Київських базарах шмат сала коштує 150-400гр.Таке гарне сало.Не те шо продають у критому ринку ,огидне польско-пеницiлiново-вонюче.А таке шо гра та пала бурштином.Га Черкащанi?

Ти на ягель більше налягай "ватан".Для тебе сало істи не "скрепно" :-)

Хто не плига з даху той москаль тай ЧМО притрушене.

"Геніальна" думка.Ти брат того самого "Мишико"? :lol:
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+2 #3 Мишико Сальский 05.12.2017 17:39
Цитую СОЛДАТ:
Цитую індекс сала:
А мене дуже турбує питання.Чому на Київських базарах шмат сала коштує 150-400гр.Таке гарне сало.Не те шо продають у критому ринку ,огидне польско-пеницiлiново-вонюче.А таке шо гра та пала бурштином.Га Черкащанi?

Ти на ягель більше налягай "ватан".Для тебе сало істи не "скрепно" :-)

Хто не плига з даху той москаль тай ЧМО притрушене.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-1 #2 СОЛДАТ 04.12.2017 20:24
Цитую індекс сала:
А мене дуже турбує питання.Чому на Київських базарах шмат сала коштує 150-400гр.Таке гарне сало.Не те шо продають у критому ринку ,огидне польско-пеницiлiново-вонюче.А таке шо гра та пала бурштином.Га Черкащанi?

Ти на ягель більше налягай "ватан".Для тебе сало істи не "скрепно" :-)
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-4 #1 індекс сала 04.12.2017 17:52
А мене дуже турбує питання.Чому на Київських базарах шмат сала коштує 150-400гр.Таке гарне сало.Не те шо продають у критому ринку ,огидне польско-пеницiлiново-вонюче.А таке шо гра та пала бурштином.Га Черкащанi?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

Loading...