Український інститут нацпам’яті пропонує вилучити з переліку державних свят 8 Березня та 1 Травня.
Розроблений законопроект «Про державні й інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні» винесли на громадське обговорення.
Варто наголосити, що це поки лише пропозиція, законопроект. Він ще буде підлягати обговоренню громадськістю і в нього вноситимуть корективи. Водночас, це частина офіційної політики пам’яті. Оскільки ця політика розрахована на формування національної свідомості, то така пропозиція є послідовною і логічною. Перегляд державних свят можна вважати продовженням стратегії декомунізації, яку вже розпочали після Революції Гідності. Основна ідея – відійти від радянського стереотипу, який у нас ще частково залишився.
Часто питають, наскільки це на часі, так само як і про декомунізацію. Я вважаю, що подібні рішення у нашій країні ухвалюють уже навіть із запізненням.
Щодо пропозиції вилучення зі списку свят 8 Березня, принаймні, не робити його офіційним святом, почалася чи не ціла кампанія заперечення такого підходу. Думаю, це неправильно. З’явилася навіть петиція на сайті Адміністрації Президента із пропозицією ліквідувати Інститут національної пам’яті. А це вже не лише прагнення вплинути на впорядкування календаря, але й намагання повернути державну політику в інше русло.
Свято 8 Березня набуло різних сенсів, воно, справді, вже не є тільки комуністичним. Його сприймали останніми роками як суто жіноче свято. Звикли, що у календарі був «чоловічий» день – 23 лютого і «жіночий» день – 8 Березня, тобто свято набуло компанійського характеру, як правило, відзначалося на корпоративах, у сімейному колі. Тому дехто це сприймає так, ніби у них хочуть відібрати його. Думаю, в цьому разі варто знайти більш вдалу модель вшанування українських жінок. Так як поступово перестали визнавати 23 лютого, і суспільство в більшості прийняло ідею святкування 14 жовтня − Дня захисника України. Так само можна знайти альтернативу жіночого дня, наприклад, День матері або День сім’ї.
Я звернув увагу, що вилучення 8 Березня з-поміж державних свят критикують не лише люди «лівої» політичної орієнтації, але й європейськоорієнтовані – ті, хто має феміністичні погляди і пропонує розглядати цю дату як день боротьби за права жінок. Вважаю, це спробою грати на тих речах, які не є актуальними. Тим паче, відповідно до українських традицій, у нашому суспільстві сформувався паритет соціальних ролей чоловіків і жінок
Віталій МАСНЕНКО, доктор історичних наук, професор,
завідувач кафедри історії України ЧНУ ім. Б. Хмельницького
*передрук з "Нової Доби"
Коментарі
і вам воздасться і буде вам празник, який святкують в Анголе, Гвинее-Бисау, Замбии, Камбодже, Кении, КНДР, Мадагаскаре, Монголии, Уганде и Эритрее. Всі хто хоче залишити празнік - той ізвращеная суфражистка.
Это какой еще Кларе Цеткин сейчас требуется с флажком и воздушными шариками ходить, чтобы ее не "угнетали"?!
Бороться за "права" женщин есть резон лишь в исламском мире, где эти права притесняются!
Смотрі на женщін вєлікорашкі - в етот празднічний дєнь оні собірают мужей под заборамі, как прінцесси - сказочниє падснєжнікі. Только нє такіє благоухающіє)
Сто відсотків! Весь світ знає, що 8 березня - це свято якоїсь там "солідарності" жінок. Хто хоче - піднімає за це чарку, хто хоче - дарує квіти. Але вихідний день - тільки в країнах колишнього совка, де чимала частина "мужчин" все-одно зранку так накИдаються по 50 і по 100 грам, що лика не в"яжуть, і до роботи все-рівно непридатні
Хто вміє нормально святкувати 8 березня - той святкуватиме його і далі, без обов"язкової роздачі начальством гостинців на роботі.
Перша частина коментара видається дуже актуальною і влучною, хоч і викладена в художній формі.
Стрічка RSS коментарів цього запису