Черкаські будівничі тіла
Наші богатирі та красуні достойно представили область на Кубку України в Києві
Київ, 14 травня 2016
Автобус «Черкаси-Київ» суботнього ранку мчить крізь дощ до столиці. У салоні тихо, бо пасажири зосереджені на майбутніх змаганнях. Лише один незадоволено бурчить на тему незручних сидінь і його можна зрозуміти, – більшість учасників змагань з культуризму не маленькі люди.

– Ой, а що він робить? – запитує дівчина в сусіда, показуючи униз, де між рядами сидінь розтягнувся на підлозі один з спортсменів.

Хлопець завбачливо прихопив з собою ковдру, і, розстеливши її, спокійно розтягнувся на весь зріст, не переймаючись тим, куди діти ноги, сидячи в пасажирських кріслах. Таким чином спортсмен намагався розслабити м'язи перед змаганнями.

– А, цей? Та ми його тут ще з минулої вечірки забули забрати, – жартує дотепний сусід дівчини.

Жартівникам було значно простіше, бо вони їхали у Київ як глядачі, що ж до самих спортсменів, то ті були вкрай зосередженими і не дуже велись на жарти. Все таки, попереду серйозні змагання – шостий Кубок України по бодибілдингу, фітнесу та атлетизму за версією WBPF, на який з'їжджаються спортсмени з усієї країни.

Київ зустрів такою ж мрякою, проте на це ніхто не звертає уваги. Черкаська команда дружно прямує до палацу мистецтв КПІ, до столу реєстрації.
У палаці мистецтв вже панує пожвавлення. Тут присутні не лише спортсмени, організатори і судді змагань, а й представники фірм, що реалізують спортивне харчування, одяг та обладнання для спортзалів тощо. Протеїнові батончики, вітамінізовані коктейлі та інша смакота, – це все для глядачів. Приїжджі культуристи і фітнесисти на це не зважають, бо не для того вони сиділи тижнями, а то й місяцями на суворій дієті, щоб зараз переборщити з їжею, нехай і корисною.

– Скільки тут попок, – б'є ліктем один юнак друга, ділячись враженням від побачених спортсменок.

– Та вони ж всі худі! – заявляє своїй дружині літній поважний чоловік в костюмі, проте і вони проходять до зали, щоб зайняти кращі місця.


Поки зал заповнюється глядачами, спортсмени зі своїми командами починають готуватися до виступів, що включають як позування учасників, так і вільну програму, де під музику кожен має показати свою кращу форму.
І якщо в залі, де збираються глядачі, панує передсвяткова атмосфера, де тихо гомонять судді і глядачі, то другий поверх палацу мистецтв більше нагадує вокзал, де вздовж стін розташувалися спортсмени, яких асистенти та колеги вже починають готувати до змагань. Що це означає? Насправді підготовка до змагань розпочалася у всіх учасників за декілька місяців до нього, коли вони почали змінювати свій раціон, зменшувати кількість вуглеводів і жирів, щоб, кажучи на їх сленгу «підсушитися». Культуристи навіть зменшують кількість вживання рідини, тож безпосередньо в день змагань можуть відчувати і судоми через зневоднення, проте у найстійкіших форма стає справді вражаючою. На тілі найдосвідченіших бодибілдерів можна «прочитати» кожен м'яз.
Серед таких – черкаський культурист Микола Сікачина, з командою якого автору цих рядків і вдалося потрапити на змагання.

Теоретично, спортсмен повинен бути вдвічі схвильованішим за інших, бо приїхав виступати не лише сам, а й привіз своїх учнів, під керівництвом якого вони тренуються в Черкасах. Але досвід дається взнаки: поки одні завчасно накладають грим і схвильовано чекають початку, Микола Сікачина спокійно лежить під стіною, відпочиваючи з дороги.

При цьому, Микола Сікачина виступає на цих змаганнях і як спортсмен, і як тренер, бо за час тренерської діяльності підготував гідних послідовників. А це і Максим Востриков, і Любов Безпальча, які зайняли в підсумку призові місця.

Окремо, мабуть, треба сказати за накладання самого гриму, баночка якого коштує до тисячі гривень. Звісно, можна було б просто вдягти плавки чи купальник на сцену, проте таких дівчат чи хлопців ви не побачите на професійних змаганнях, бо непокрите гримом тіло погано відбиватиме світло і не можна буде як слід роздивитися будови тіла спортсмена чи спортсменки. Проте намазати грим треба також уміти, бо якщо переборщити з обличчям, то воно буде чорним у порівнянні з тілом і навпаки.
Враз, один зі здорованів-тренерів, спортсмен якого совісно розігрівається перед виходом на сцену, вирішує розім'ятися. Він підходить до роялю і починає тихо грати: пальці величезного бугристого культуриста-тренера легко пробігають по клавішам…
На сцену викликають наймолодших спортсменів – юніорів. Серед дівчат тут є і черкащанки, які вперше на змаганнях, тож поки вони задовольняються дипломами учасників.

Інші черкаські красуні, як-от Любов Безпальча та Світлана Холкіна проходять у фінал, проте зайняти призові місця їм поки не вдається.
Так, під рок-музику, з паузами на ротацію суддів (адже своїх спортсменів суддя не може судити) виступ за виступом час підходить до найсерйозніших чоловічих категорій. І після невеликої перерви, під час якої хтось позував, а хтось відновлювався з допомогою масажу, і виступи продовжилися.

Нижче ви можете подивитися вільні виступи черкаських спортсменів, зокрема, Андрія Кірсанова, а також Миколи Сікачини і Максима Вострикова.
Виступи затягувалися, головний суддя підганяв колег і спортсменів, виступ дівчат чергувалися з виступами чоловіків, наближався пізній вечір, проте кількість глядачів лише зростала. Нижче ви можете переглянути відео виступів Любов Безпальчої і Владислава Ворони.
До речі, останній поліцейський - він оперуповноважений, майор поліції. Владислав Ворона виборов п'яте місце в категорії «атлетік-фізик» понад 180 см.
Збоку від мене сидів один з спортсменів, який після виступу вирішив подивитися на своїх колег. Він голосно коментував батькам переваги і недоліки тих чи інших виступаючих і я вже сам, мимоволі почав входити в шал, тож ледь стримував себе, щоб гаряче не посперечатися з ним, у кого з культуристів краще накачана спина чи чіткіше промальовується прес.

Враз звичний ритм змагань був прерваний. Колишній військовий, спецназівець, запросив на сцену свою кохану (до речі, теж спортсменку) і зробив їй пропозицію руки і серця просто під час змагань, що спонукало головного суддю запропонувати в майбутньому організовувати при федерації ще й корпоративи зі святкуваннями весіль спортсменів.
Проте дружна атмосфера була порушена, коли при визначенні кращої красуні в одній з категорій глядачам не сподобалися результати суддівства і вони почали кричати «Суддю на мило!». Що ж, усім не вгодиш…

Найцікавіше ж було спостерігати за виступами вже бувалих та кремезних спортсменів, боротьба між якими розгорнулася не на жарт.

Тож варто відзначити, що нагороди вдалося вибороти Андрію Кірсанову (золото), Миколі Сікачині та Сергію Байді (срібло), а також Максиму Вострикову (бронза).
До Черкас команда повернулася вже під ранок, проте попереду – нові звершення.


Джерело: сайт "Прочерк"
Текст Назарія Вівчарика; використані фото сайту "Прочерк", а також
Kristina Shpakova-Rudik, Volodymyr Levchenko
Верстка: Артур Пріхно