ЧЕРКАСЬКИЙ ДОНБАС

"ХТО В ДОМІ ГОСПОДАР?!"

Майже рік на черкаській сцені виступає актор драми донецького театру Петро Голубченко. Він - переселенець...

Два роки тому...

Мирні Черкаси і Донецьк
Актор драми донецького театру Петро Голубченко, два роки тому гостюючи у колеги в Черкасах, навіть не підозрював, що буде в цьому місті жити й працювати.
– Черкаський актор і мій університетський товариш Олексій Клименко запросив мене тоді в гості. Це було саме закриття театрального сезону. Показували «Фараонів» (вистава «Хто в домі господар?!» за комедією Олексія Коломійця «Фараони», – ред). Я навіть уявити не міг, що через два роки матиму роль у цій виставі, – розповідає, гортаючи сторінки сценаріїв у гримерці, Петро Голубченко.
У донецькому театрі, згадує актор, пропрацював три повних сезони.
Трудова книжка у актора знаходиться у Донецьку
– Ролей було не так багато, тому що штат був більшим ніж у Черкасах. Крім того, було багато музичних спектаклів, відповідно – у штаті було багато вокалістів. Відтак за три роки ролей у мене було максимум 10. Друг Олексій мене запрошував, казав: «Приїжджай сюди! Провінційне місто, молоді небагато в театрі, буде робота».

Колектив прийняв актора дуже добре...

До Черкас Петро Голубченко приїхав у червні минулого року
Але офіційно частиною черкаської трупи Голубченко став тільки в листопаді минулого року
Військові дії у Донецьку підштовхнули Петра до переїзду. У місто, де у нього можуть бути перспективи для кар'єрного зростання.
– Я прийшов на прослуховування. Сказали, що поки можуть взяти мене на контракт. Саме в цей час режисер Антон Романов, який після анексії Криму переїхав працювати до Черкас, ставив виставу «Історію про людину, з якою трапилася історія». У ній я і дебютував у Черкасах, – пригадує Петро Голубченко.
Актор розповідає: колектив його сприйняв дуже добре.

ТУТ КОЛЕКТИВ СІМЕЙНИЙ

– Ми відразу знайшли спільну мову із тими акторами, які грають у цій виставі. Найбільше ми зійшлися із Олегом Телятником. Разом потім бігали в Долину троянд спортом займатися, – усміхається Петро. – Тут добре, що колектив маленький, сімейний. У Донецьку, де штат більше ста осіб, усі групками спілкуються. Балет – окремо від артистів, артисти – окремо від вокалістів...

"ГРА В ТЕАТР" ("Академія сміху")

Прем'єрний показ вистави Антона Романова «Академія сміху» відбувся у Міжнародний День сміху
Вистава «Академія сміху» в черкаському театрі

Актори під час антракту збирають гроші собі на каву
"Академія сміху" – це жвавий, несподіваний, переповнений гумором діалог двох фахівців своєї справи – драматурга (актор О.Телятник) і цензора (П.Гончаров).
Водночас, чотири актори (виконавці – С. Коваленко, П. Голубченко, М Рижевол, Д. Потапчук) у яскравих костюмах розважають відвідувачів різноманітними репризами і номерами. Клоунада у виконанні акторів трупи гармонічно вклинюється у сюжет між діалогами головних героїв п'єси, демонструє багатство яскравого мовлення комедійних масок, образів, загострену увагу до актуальної тематики, синтез жартівливого і серйозного. І навіть під час антракту актори не залишають сцени, а пропонують аудиторії концерт. Мають же актори якимось чином заробляти собі на каву та морозиво, якщо не має дозволу на постановку п'єси?! Але дослуховуючись до слів пісень, розумієш, що чудові, дотепні витівки акторів – це не просто жарти…
Автори вистави соковитими мазками осучаснили сюжет п'єси, прив'язали його до проблем сьогодення. Тут згадується і російський острів, який «нещодавно став російським», і актуальний у сьогоденні лозунг, котрий потрібно повторювати три рази. Проте, на думку Цензора, який упродовж суперечки з Драматургом дещо змінює свій світогляд, лозунг мав би звучати як «Людина понад усе».
І, безумовно, кульмінацією вистави стає звістка про те, що Драматург отримує повістку до лав армії. «Повертайтесь живими! Не смійте гинути!», – спрямовує месседж у далечінь Цензор, звертаючись, таким чином, до всіх воїнів, які обороняють свою Батьківщину від ворога…
Група ВК "Гра в театр"
Клоунада загострює увагу до актуальної тематики

Трудова книжка знаходиться у Донецьку...

Брав довідку у Києві, що на Сході АТО
– Моя трудова книжка знаходиться в Донецьку. Я домагався її отримання, але для цього мені потрібно було або їхати до Донецька, або через нотаріуса передавати туди документи. Можна було взяти дублікат книжки, але потрібна була довідка, що в Донецьку триває АТО. Для цього подавали запит до штабу АТО в Києві. Місяці півтора чекали відповіді. Коли нарешті ми її отримали, то вже зробили нову трудову книжку. Закон я не порушую: працюю по одній книжці в одному місці. У Донецьку я звільнений. Треба тільки якось трудову книжку з Донецька повернути, щоб йшов стаж акторський, і все. Тільки через це мене повноцінно зарахували до штату аж наприкінці осені, – переповідає нюанси працевлаштування в Черкасах актор-переселенець.
Кожної суботи та неділі у Донецькому державному академічному музично-драматичному театрі продовжують давати вистави. У афіші на червень, наприклад, анонсується українська класика – «За двома зайцями».

Черкаси акторові-переселенцю подобаються

Із житлом в Петра Голубченка все склалося набагато краще і простіше.
– Мені пощастило, що була вільна кімната в театральній квартирі, що знаходиться в районі залізничного вокзалу, – каже актор.

На запитання, що не подобається в Черкасах, не довго думаючи, відповідає, що будівництво за драмтеатром.

– Не подобається, що вокзал «слабенький». Незважаючи на те, що Черкаси – обласний центр, прямих потягів, крім Києва, нікуди немає. Треба їхати в Смілу. А як потяг прибуває вночі, а перший до Черкас – вранці, – не дуже зручно. Зробити б вокзал – було б взагалі шикарно, – переконаний Петро.

Подобаються Черкаси акторові-переселенцю тим, що місто маленьке, немає такої метушні, як була в Донецьку.

– Був уже на Чигиринщині. Там дуже красиво. Подобається, що Дніпро поряд. Позаймався спортом і можна поплавати. Навіть по місту походити. Немає 12-поверхових висоток. Тут дихати легше. Тут менше таких великих кондукторів, які були там (у Донецьку, – ред.). Тут набагато тонші. Там або виходь, або я не знаю… Тут у цьому плані простіше, – сміється Петро.
"У Черкасах я отримав свою першу ГОЛОВНУ театральну роль. Це Златохрест у виставі "Сканінг"

Актори тут сильніші...

Працюючи в Черкасах, Петро стежить і за роботою своїх донецьких колег
Із театру, каже Петро, поїхало багато вокалістів, половина акторів драми. Балет залишився в повному складі.
– Зараз там ідуть спектаклі, тільки російською мовою. Зокрема у вихідні в денний час. Навіть дитячі казки є. Робота кипить. Колишня колега мені написала, що навіть зарплату платять, до того ж, вищу ніж була. Щоправда, у якій валюті, не уточнила. А там зараз діє три – гривні, рублі, долари, – зазначає Петро Голубченко.
Однак за час роботи в Черкасах Петро переконався: у Черкасах актори сильніші ніж у Донецьку.
– Там національний театр, трупа величезна. І всього один народний артист. Мене здивувало, коли приїхав в Черкаси, що тут в академічному театрі народних артистів більше. І це враховуючи те, що Черкаси – менше місто ніж Донецьк.
Тут, в Черкасах, на Петра чекало і перше невеличке, та все ж визнання.
– Якось після вистави «Барвінок-герой» пішов до магазину. Підходить до мене чоловік і каже: «Ось дочка, – вказує на дівчинку, зростом не вище метра, – боїться підійти до вас. Привітатися хоче з вами. Все ходить за вами по магазину». Ось такі в мене шанувальники, – сміється актор.
Директор черкаського театру Володимир Осипов пишається кожним актором, який працює в колективі.

– Колектив мобільний, творчо «заряджений», потенціал величезний. Ми без криків, ажіотажу 5 робочих місць створили для переселенців. А про Петра Голубченка – то взагалі окрема мова! Такий типаж! Як його не використати! Такий типаж потрібен у театрі! – говорить із захопленням про актора-переселенця Володимир Олексійович.

Володимир Осипов
директор Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру
Кирзові чоботи, уніформа в сценічному костюмі героя Петра Голубченка у виставі «Академія сміху» одягнені не випадково. Це – нагадування про те, що, коли в країні війна, творчі люди не можуть бути осторонь. Це – символ готовності будь-якої миті піти на війну захищати рідну землю від ворога…
Автори - Тетяна Бойко, Ігор Єфімов (фото)

"Черкаський Донбас". Серія матеріалів ресурсу "Прочерк.інфо" про переселенців з Донецької та Луганської областей. Тих, хто добрими справами прагне допомогти землякам. І Україні.