Боєць ДАРІЙ

Частина 2. Не все життя - війна

Потрапляючи до рідних Черкас, щоб підлікуватися (а за час із червня минулого року добровольця Богдана Гаркушу вже спіткали дві контузії та поранення), боєць використовує кожну хвилинку, щоб допомогти хворим дітям.

– Я звертаюся до наших можновладців: «Не все можна заробити, не все можна вкрасти! Із собою все не забереш! А прожити все життя у вигнанні через те, що два-три роки пожив у достатку… І щоб потім були діти покарані за це... Я прошу: схаменіться! Бог такі вчинки не прощає. Треба розбудовувати державу. Давайте допомагати дітям, пенсіонерам, хворим, – просить воїн.

Зараз своїм обов'язком Дарій вважає допомагати онкохворим дітям.
Фото з альбому "Діти, яких торкнулося онко", фейсбук Богдана Гаркуші
– Є люди, які ходять і добиваються чогось від держави. А є люди, які дійсно заслуговують на підтримку і подяку, але ніколи її не вимагатимуть, – говорить про своїх маленьких підопічних черкаський військовий.
Малюнки дітей з побажаннями одужання Дарію

Дуже багато дітей, яким потрібна така допомога, каже Дарій, – вже в Господа-Бога. Серед них – Софійка Стельмах, з якою він потоваришував незадовго до того, як його поранили в травні.
– Я просив у держави, у закордонних партнерів гроші для її лікування. Якусь частину грошей ми вже назбирали. До цього рідні також збирали гроші. Коли я повертався на фронт воювати, пообіцяв їй, що повернуся, що зустрінемося, будемо разом гуляти, відпочивати. Однак коли під час виходу в ефір авторської програми журналістки Ольги Герасим'юк «Подорожні», що на «Першому національному», з'явилася інформація, що мене поранили, вона розхвилювалася.
Дарій припускає, що ця звістка також могла підірвати здоров'я дівчинки.

Софійка Стельмах (2002-2015)

– Вона написала мені три листи, дуже зворушливих. Вони – постійно зі мною. Писала: «Лікуйся, Дарію! Коли ти вилікуєшся, ми з тобою поїдемо на море». Тобто хворіючи, вона переживала за мене більше, ніж за себе. Коли я приїхав до Черкас, мені дуже кортіло її побачити. Я знав, що в мене дірка в животі, але я бігав. Коли зв'язався з її рідними, мені сказали, що вона не витримала і пішла до Господа-Бога... На війні ми звикли до втрат своїх близьких людей, знаємо, що вони йдуть до Господа-Бога, і, мабуть, їм там буде краще, бо тут таке бентежне життя... Але все ж… – зітхає боєць АТО.
Крім листів Софійки, Дарій завжди носить із собою лист маленької Вікторії, який привезли до зони АТО волонтери.

– Цей лист став для мене своєрідним оберегом. Оскільки в бою не завжди під рукою аркуш паперу, то на зворотньому боці конверту я робив необхідні мені позначки. Тому цей лист ще й через це для мене має особливе значення. Я не знаю, звідки ця дівчинка, оскільки на конверті було вказано лише «Герою України від Вікторії». Припускаю, що їй близько семи років, і проживає вона в Західній Україні. Дуже хотілося б знайти цю дівчинку.
Богдан Гаркуша влаштував у червні пікнік пацієнтам дитячого відділення обласного протитуберкульозного диспансеру
- Часом моя дружина Людмила запитує, чи ношу із собою листи рідних дітей: 12-річного Володимира та 6-річної Маргарити. Звичайно, ношу! Ці листи оберігають мене! Для мене особливими є всі ці листи. Вони надихають!
Черкаський боєць батальйону «Айдар» Богдан Гаркуша із позивним «Дарій», провівши в зоні АТО більше року, переосмислив життя. Військовий розуміє, що не все життя – війна.
Усіх закликає допомагати беззахисним - хворим діткам.

Автор - Тетяна Бойко.
"Боєць ДАРІЙ". Серія матеріалів ресурсу "Прочерк.інфо" про патріота Богдана Гаркушу, який є мужнім військовим на передовій і надихає своїми вчинками у мирних Черкасах.
1

Боєць ДАРІЙ. З кожним пораненням, рідним усе важче мене відпускати…
Коли мене запитують, чому я пішов на війну, відповідаю: «Тому що люблю свою країну!». Я настільки її люблю, що ні за який інший народ у світі не пішов би воювати.
2

Боєць ДАРІЙ. Не все життя – війна
Потрапляючи до рідних Черкас, щоб підлікуватися (а за час із червня минулого року Богдана Гаркушу вже спіткали дві контузії та поранення), боєць використовує кожну хвилинку, щоб допомогти хворим дітям.
3

Боєць ДАРІЙ. Журналісти пробуджують думки
На думку черкаського бійця «Айдару», саме завдяки медійникам бійці відчувають підтримку та силу.
– Військові розуміють, що вони герої. Все, що вони роблять, – це на благо держави. Це дуже важливо, – переконаний Дарій.