Черкаський чемпіон Паралімпійських ігор в Лондоні зі стрільби з пневматичної гвинтівки Василь Ковальчук стверджує, що перемогу здобув завдяки підтримці величезної кількості людей, які в нього вірили.
У розмові Василь Ковальчук зауважив, що у професійному спорті він з 2009 року, коли вперше виїхав на Чемпіонат України, де успішно дебютував, виборовши золоту медаль. Відтоді звичайне юнацьке захоплення, яке розпочалось ще у 1993 році зі стрільби у тирах, а після – заняттях з кульової стрільби у Черкаському обласному центрі «Інваспорт» та ДЮСШ, переросло у справу всього життя.
Василь Володимирович вдячний, що його захоплення поділяють близькі – сім’я (разом з дружиною вони виховують двох дітей: сина, 18 років, та доньку, 15 років), а також керівництво та колеги по роботі на ВАТ «Черкаський автобус», які відпускають його на змагання та спортивні збори. За його словами, коли є розуміння і, так би мовити, «закриті усі тили», можна спокійно займатись улюбленою справою, налаштовуючись на перемогу.
За роки тренувань та успішних виступів у спортивній «скарбничці» Василя Ковальчука зібралось майже зо три десятка медалей найвищого ґатунку, серед яких – «золото», зароблене на цьогорічній літній Паралімпіаді в Лондоні.
Проте спочивати на «лаврах слави» досвідчений спортсмен не збирається. Каже, що тепер важливо втримати свої досягнення. Адже, виборовши олімпійське золото, просто не має права в подальшому показувати гірші результати. Отож, і надалі працюватиме над собою, удосконалюючи майстерність у стрільбі та підтримуючи на належному рівні спортивну форму.
– Своїм прикладом я прагну показати молодим спортсменам, особливо паралімпійцям, що все реально, якщо до цього прагнути усією душею, докладаючи максимум зусиль для досягнення омріяної мети, – наголосив Василь Володимирович.
За його словами, на Паралімпіаді в Лондоні збірна України показала, що наша країна виховала сильних спортсменів і її знатимуть з сильного боку.
А от щодо життєвих мрій, то у визнаного спортсмена вони цілком людські і щирі.
– Хочеться, щоб все було добре в житті: щастя, здоров’я, достаток. Хочеться бачити всіх людей щасливими, щоб у нашій державі підвищувався рівень життя. Бо коли виїжджаєш за кордон і бачиш інший світ (чисті вулиці, соціальний захист і турботу держави про своїх громадян, особливо людей з обмеженими можливостями, пенсіонерів_, то розумієш, що Україні є до чого прагнути. Але сподіваюсь, що і в нашій державі також буде так, – зауважив Василь Володимирович.
