Історії українського села присвячено науковий симпозіум, який відбувається сьогодні й завтра у стінах Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Це вже десятий Всеукраїнський симпозіум із проблем аграрної історії. Зазвичай на такі заходи збираються й іноземні науковці, проте цьогоріч вони через війну на сході України не приїхали.
– З гордістю можу сказати, що саме наш університет є тим центром селянськознавчих досліджень, куди з радістю напередодні свята Покрови з’їжджаються ті, кому дороге українське село і хто дбає про його майбутнє, – сказав у коментарі журналістам голова Наукового товариства істориків-аграрників, доктор історичних наук, професор ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Анатолій Морозов. – А проблема, що порушується, дуже проста. Людям потрібно якісно харчуватися. За даними міжнародних організацій, у світі голодує 1 мільярд людей. Надмірна інтенсифікація виробництва за рахунок хімізації дає негативні наслідки... Історія допомагає нам налагодити призабуті виробництва.
Відкрив симпозіум в.о. ректора ЧНУ Олександр Черевко. Керівник університету розповів про історію симпозіумів з аграрної історії та про сільськогосподарські традиції Черкащини.
Директор Інституту історії України НАНУ Валерій Смолій, вітаючи учасників наукового форуму, наголосив, що в останні роки українські науковці досліджують безліч нових тем, зокрема, заглиблюючись в аграрну історію не лише ХІХ-ХХ століть, а й Середньовіччя й часів археологічних культур. Науковці виявляють цікавість і до сучасних проблем українського села, співпрацюючи у цьому питанні з аграрниками-практиками.
Один із таких практиків, почесний голова Незалежного об’єднання сільськогосподарських виробників Чорнобаївського району, почесний голова Фонду ім. Івана Піддубного Петро Душейко, став одним із організаторів симпозіуму. У своїй промові він наголосив, що наука – це, як не дивно це звучить у наші часи, надзвичайно рентабельна галузь, адже не лише створює нові можливості для виробництва, а й дозволяє попереджати сучасників про помилки їхніх попередників. Він також розповів про роботу свого підприємства, яке намагається не відокремлювати виробництво від проблем повсякденного життя і розвитку села.
– Історики мають дослідити процес, що відбувається в розвитку селянства, дослідити через призму часу з тим, щоб це потім використати в реформах, що нас чекають у майбутньому, – сказав Петро Григорович у коментарі журналістам.
У симпозіумі заплановано близько 80 виступів науковців із різних куточків країни. Значна частина доповідей тісно пов’язана із сучасними проблемами українського села.
– Перспективи розвитку аграрної галузі залежать від того, хто прийде до влади, – сказав журналістам один із учасників симпозіуму, професор кафедри історії України Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Олександр Нікілєв. – Якщо лише роздерибанти і продати землю, як це було при Януковичі, то дуже не гарні перспективи очікують село. А от коли державою керуватимуть люди, зацікавлені в розвитку вітчизняного виробника, і будуть спиратися на наукову основу, то буде успіх!
Наукові праці учасників симпозіуму опубліковано у впливовому науковому виданні «Український селянин». Організаторами симпозіуму виступили Інститут історії України НАН України, Черкаський національний університеті імені Богдана Хмельницького та Наукове товариство істориків-аграрників.
Коментарі
Другий історичний факт, це те що пан Черева мав дуже багато запитань від правоохоронних органів по факту "фінансових знущань" над усілякими історічними та народними пам"ятками Черкащини. Але в часи того ж Тулуба, він зміг знайти взаємопорозумін ня з ненависною народом владою. От така історічна х..ня малята.
Діду, вам би оце тільки бурчати. Конференція як конференція. Зібралися історики, щоб поспілкуватися й обмінятися думками. Вони так споконвіку роблять, це в них необхідний елемент професійного існування. Душейко, очевидно, це оплатив, йому спасибі. Чого ото бурчати?
Стрічка RSS коментарів цього запису