Сьогодні, 18 червня, о 18.30 в Черкаському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Т.Г.Шевченка відбудеться прем’єра музичної рок-арт-вистави «The білохалатність».
Прем’єру вистави готували спеціально до Дня медичного працівника, який відзначається кожного року в третю неділю червня (цьогоріч – 21 червня).
На допрем’єрний показ запросили самих медиків, щоб почути з перших вуст враження від побаченого. Медичні працівники кажуть: хоч і звикли до класичного театру, все ж у захопленні від того, як актори черкаського театру тонко передали усі нюанси їхньої «кухні».
Так, лікарів, наприклад, вразили неабиякі знання термінології, якою вони послуговуються.
Найбільше дискусій розгорілося через те, що у виставі використали нецензурну лексику. Хтось навіть порахував, що актори вжили лайливі слова чотири рази.
Як повідомив у коментарі «Прочерку» в. о. художнього керівника театру Сергій Проскурня, керівництво театру – категорично проти вживання ненормативної лексики у виставах. Однак міцні слівця у виставі є тому, що це – документальна драма.
– Нашою метою було показати показати зріз суспільства. Ненормативна лексика в цій ситуації не є словниковим запасом театру чи кожного окремого актора. Це – мовна характеристика героя. Ми не можемо героя облагородити. Уявіть, що хворий, якого санітарка миє віником, щоб навіть у рукавичках не торкатися до нього, раптом говоритиме поетичною мовою, мовою Лесі Українки чи Олександра Олеся! Це ж абсурд? – пояснює необхідність вживання лайливих слів Сергій Владиславович.
«The білохалатність» – це п’ята п’єса, створена у межах Черкаської театральної лабораторії.
За сюжетом вистави, студент-кінорежисер Дмитро знімає фільм про лікарню, у якій працює його батько Володимир Миколайович, та два дядьки – Андрій Миколайович та Борис Миколайович. Хлопець знімає історію про життя медиків без прикрас, тобто так, як все відбувається насправді. Одного дня батько, втомившись на роботі, вирішує перепочити в той час, коли до лікарні привозять пацієнта із порваною селезінкою. Лікар не знав, що цей пацієнт і є його син Дмитро. Поки Володимир Миколайович зволікав, хлопця не стало.
Сергій Проскурня, який є керівником Черкаської театральної лабораторії, роботою колег задоволений.
– Для мене найкраще емоційне, світле, дуже оптимістичне пережиття, коли ті молоді режисери, яких ми запрошуємо працювати, показують високий клас у професії. Кожна перемога молодого режисера – це моя особиста перемога, – зауважує Сергій Проскурня.
За його словами, у цьому театральному сезоні черкащанам покажуть ще одну виставу, «створену в лабораторії», – «Кафе 500», автором якої є актор черкаського театру Олег Телятник, а режисером – Ігор Білець. У вересні-жовтні драматург і режисер Олександр (Сашко) Брама поставить виставу про черкаський театр. Це буде сьома, остання, вистава у межах Черкаської театральної лабораторії.
Наприкінці листопада усі 7 вистав, створені в Черкаській лабораторії, покажуть протягом одного тижня.
– Це буде такий фестиваль. У грудні ми хочемо цей фестиваль зробити в Києві, – поділився найближчими планами в. о. художнього керівника театру.
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису