Чому маємо не ту державу? У чому біда українського народу? Чи є вихід із кризи? Цим запитанням і присвячена низка доповідей круглого столу в Черкасах, на який прийшли представники науки та громадських організацій.
Науковці наголошували на гостроті політичного питання, а також на тому, що нинішня влада здійснює в Україні політику, спрямовану проти громадян.
Доктор історичних наук, професор Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Віталій Масненко стверджує, що біда українського народу у тому, що ми маємо псевдоеліту.
– У нашій державі наявний елемент ізоляції між владою і суспільством. Те, що називають політичною елітою, не відповідає вимогам політичної культури. Наша еліта інша за етнокультурними ознаками. Влада ніколи не була українською, – зазначив пан Віталій.
Ініціатор круглого столу - заступник мера Черкас Любов Майборода
Так гостро проблема постала через спрямованість нинішньої політики у радянську добу. За словами доктора історичних наук, професора Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Юрія Присяжнюка, подібне відбувається у галузі освіти.
Кандидат історичних наук, громадський діяч Сергій Шамара заявив, що насамперед потрібно здійснювати культурну політику.
– Звернемось до культурної спадщини міста. У Черкасах за часів радянської влади знищено чимало пам’яток архітектури. А що зробила черкаська влада задля збереження і популяризації тих пам’яток культурної спадщини, які все ж таки уціліли? Якщо черкасці не знатимуть, де вони живуть, то Черкаси перетворяться на чергове поселення заробітчан, яким у гонитві за гривнею так немає коли замислитися, хто вони і куди йдуть. Або ми вкорінемо жителям, що живемо у місті з давньою історією, або погоджуємося на те, що ми ще одна віддалена гілка станції метро, щось на зразок Борщогівки. Нам є над чим задуматись, щоб з міста розбитих доріг Черкаси не перетворилося у місто розбитих душ.
Наприкінці круглого столу учасники прийняли відкритий лист до міського голови, у якому висловили своє занепокоєння ситуацією у місті.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису