Чи змінювати назви частини черкаських вулиць на нові й повертати їм історичний колорит вирішували 30 липня під час громадських слухань, які відбулися в Будинку культури ім. Івана Кулика. Загалом до обговорення приєдналося 317 черкащан, 302 з яких брали участь у голосуванні. На розсуд містян топонімічна комісія винесла 43 пропозиції для перейменування. Навколо половини з них розгорнулися жваві й подекуди дещо емоційні дискусії.
Насамперед, учасники слухань обрали головуючого: ним став заступник міського голови, голова топонімічної комісії Олександр Ільченко. Потому визначилися з секретарем зібрання та зі складом лічильної комісії, до якої увійшли 10 осіб.
– У питанні перейменування вулиць чуємо чимало закидів, мовляв, зараз це не на часі. Так коли ж це буде доцільно? Невже ми хочемо залишити все як є й далі продовжувати жити на вулицях із тими назвами, які нам хтось, колись приніс і нав’язав? Запропоновані сьогодні назви це єдина можливість повернутися історичні назви, – апелював до містян Олександр Анатолійович та додав, що деякі пропозиції, до всього, підпадають ще й під дію пакету законів про декомунізацію, тож присвоювати їм нові назви доведеться у будь-якому випадку. – Упродовж півроку місцевим радам необхідно вжити заходів щодо перейменування об’єктів режиму. Якщо за цей час ми не приймемо необхідного рішення, то законодавство зобов’язує міського голову виконати це своїм розпорядженням. Якщо і він не справиться, то за нього це має зробити голова ОДА.
Учасники слухань умовно розділилися на кілька «таборів» з кардинально протилежними позиціями. Одні погоджувалися з тим, аби вулицям повернути їхні історичні назви, незважаючи на закиди про немилозвучність та неактуальність в умовах сьогодення. Інші ж відстоювали необхідність увіковічення в назвах пам’яті тих, хто загинув під час захисту східних рубежів України. Натомість частина з присутність висловлювалася за топоніми з нейтральним значенням.
Без жодних заперечень містяни одразу погодилися на зміну назв таких вулиць: Петровського на Героїв Майдану, Луначарського на Генерала Момота; Фрунзе на Верхню Горову; Піонерську на Митницьку; Дзержинський узвіз на Білоцерківський узвіз; Островського узвіз на Старособорний узвіз; провулок Герцена на Хижняківський; Кірова на Святотроїцьку; Ворошилова на Дахнівської Січі; Комунарів на Змагайлівську; Мініна-Пожарського на Соснівську; Клубний узвіз на Остріжний узвіз; провулок Кірова на Ручай; Постишева на Праслов’янську; Котовського узвіз на Грецький узвіз.
Усі наступні пропозиції топонімічної комісії здалися достатньо суперечливими для учасників громадських слузань. Тож по них черкасці висловлювали власне бачення й пропонували альтернативу. Приміром, замість запропонованої комісією назви Монастирська вулицю Вербовецького з подачі жителів міста перейменують на Кобзарську, а Ільїна – на Гайдамацьку. Хоча топонімічна комісія пропонувала назвати її Надпільною, та жителі міста відхилили такий варіант.
Зі старими назвами поки лишилися вулиці Добровольського (пропозиція топонімічної комісії – Сінна не була підтримана громадою), Толстого (пропозиція комісії – Солом’янська), Орджонікідзе (пропозиція комісії – Заводська). За озвучені пропозиції учасники слухань не проголосували.
У тому, аби таки повернути деяким вулицям їхні історичні назви, намагався переконати присутню громаду член топонімічної комісії, історик Михайло Сиволап. За його словами, це лише 5-6 відсотків від загальної кількості топонімів у Черкасах. Більше того – близько півтори сотні вулиць мають у своїх назвах ознаки комуністично-тоталітарного режиму. Змінити їх вимагає Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
– У нас є лише 24 старовинні назви, які можна відродити, ще півтора десятки таких, яким можна дати імена, пов’язані виключно з історією міста. Не треба робити наше місто безликим! – акцентував історик. – У радянський час всі міста уніфікували від Черкас до Владивостока, коли давали однакові назви великої кількості вулиць. А зараз ми хочемо зробити те ж саме!
Немало претензій від присутніх звучало стосовно того, що в перелік до перейменування потрапили вулиці, названі на честь людей, що зробили внесок у науку чи історію колишнього СРСР. На що член топонімічної комісії, доктор філологічних наук, професор ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Володимир Поліщук зауважив, що сучасній Україні варто оглядатися лише на власну історію та культуру.
– Насправді це була така кампанія, загинули три космонавти й відповідно до рішення компартійних органів, прийнятого в Москві, по всьому Радянському Союзу на їхню честь мали назвати вулиці. Це ж стосується і російських письменників та науковців, – зауважив Володимир Трохимович. – Це фактично той же самий узаконений «руський мир»: спочатку йде російська культура, потім російська мова, а потім уже наступають російські танки.
Серед іншого звучали в залі закиди нібито 300 осіб не може вирішувати долю багатотисячного міста. Черкасці пропонували, аби мешканці тієї чи іншої вулиці, яку хочуть перейменувати збирали власні збори й напрацьовували нові назви самостійно. Утім, були й такі, хто заперечував таку позицію.
– Вулиця не належить тільки тим людям, хто на ній проживає. Вулиця – це частина міста. За 35 років життя в Черкасах я змінила сім адрес. На вашій вулиці народяться нові люди, переселяться інші, тому назви вулиці – це не тільки справа тих, хто на ній живе, це справа всіх містян, – сказала місцева активістка Вікторія Феофілова.
Разом із тим, учасники громадських слухань пропонували назвати вулиці на честь загиблих героїв АТО. Зокрема, звучали варіанти перейменування вулиці Орджонікідзе на честь загиблого Сергія Амброса, а вулиці Калінана дати нову назву – імені Михайла Березового (чоловік Тетяни Чорновол, який торік загинув від кулі снайпера при спробі звільнення Іловайська). Утім, ці пропозиції не знайшли підтримки. Більшість учасників зійшлася на тому, що називати вулиці іменами загиблих АТОвців треба не вибірково й увіковічнити пам’ять усіх тих, хто поліг. Їх у Черкасах – 20.
На жаль, громадські слухання довелося завчасно призупинити: після двох годин обговорень половина голосуючих розійшлася, й подальше голосування було б нелегітимним. За цей час встигли обговорити більшу половину пропозицій до перейменування. Остаточну крапку в питанні перейменування поставлять депутати Черкаської міської ради.
Перелік нових назв вулиць, які встигли погодити на громадських слуханнях:
Петровського – Героїв Майдану
Луначарського – Генерала Момота
Вербовецького – Кобзарська
Ільїна – Гайдамацька
Фрунзе – Верхня Горова
(Назву "Верхня Горова вулиця носила в 1893-1923 роках. Одна з найдавніших вулиць Черкас. Адже, як відомо, у 1826 році було прийнято план петербурзького архітектора Вільяма Гесте, згідно з яким Черкаси мали бути переплановані згідно з Гіподамовою (квадратною) системою. Таким чином протягом ХІХ ст. було знищене давнє стихійне планування черкаських вулиць та їх назви. Уціліли лише кілька вулиць та їх фрагментів поблизу дніпровських берегових схилів, де рельєф і порізаність берега не дали у повній мірі застосувати гіподамову систему. Таким чином, вулиці Верхня Горова і Нижня Горова, а також деякі інші (переважно узвози), є рештками давнього стихійно виниклого планування вулиць ХVІІ-ХVІІІ століть, а їх назви, ймовірно, є найдавнішими уцілілими назвами вулиць нашого міста, єдиними у своєму роді. Це вулиці, по яких, очевидно, ходили ще гайдамаки Максима Залізняка і могли ходити козаки Богдана Хмельницького).
Калініна – Нижня Горова
(вул.Калініна – у 1983-1923 рр. вул.Нижня Горова. Як і вищевказана Верхня Горова є однією з найдавніших вулиць і вуличних назв міста Черкас, хоча, очевидно, й дещо молодшою, ніж Верхня Горова).
Піонерська – Митницька
(вул.Піонерська – у 1893-1916 рр. вул.Митницька. У І-й половині ХІХ ст. ця вулиця вела на Митницю).
Рози Люксембург – Гуржіївська
(вул.Рози Люксембург – у 1893-1908 рр. вул.Гуржіївська, до 1893р. – вул.Петрівська. Назва Гуржіївська пов’язана з одним із її першопоселенців. Це прізвище і нині поширене у Черкасах і на Черкащині (наприклад, відомий український історик Гуржій, уродженець с.Худяки Черкаського р-ну).
Сєдова – Новопречистенська
(вул.Сєдова – у 1893-1916 рр. вул.Новопречистенська. Після того, як була розібрана за ветхістю попередня церква Різдва Пресвятої Богородиці (на розі Шевченка/Пастерівської) саме сюди було перенесено цей храм, котрий у 1920-і рр. був єпископським кафедральним собором УАПЦ).
Дзержинського узвіз – Білоцерківський узвіз (цю назву вулиця носила вулиця носила в 1916-1923 роках).
Островського узвіз – Старособорний узвіз
(узв.Островського – у 1893-1923рр. Старособорний узвіз. Одна з найдавніших черкаських назв. Пов’язана з існуванням тут же, на Дзеленьгорі, між вул.Розкопною і узв.Островського давнього храму, котрий не існував вже у кінці ХІХ ст., тому узвіз вже тоді отримав цю назву).
провулок Герцена – провулок Хижняківський
(пров.Герцена – у 1916-1923 пров. Хижняківський. Назва, очевидно, походить від прізвища першопоселенця).
провулок Енгельса – Клименківський
(пров.Енгельса – у 1916-1923 пров.Клименківський. Назва, очевидно, походить від прізвища першопоселенця).
Кірова – Святотроїцька
(вул.Кірова – вул.Святотроїцька. На клопотання Святотроїцької громади УПЦ Київського патріархату, кафедральний Святотроїцький собор якої знаходиться саме на цій вулиці).
Ворошилова – Дахнівської Січі
Комунарів – Змагайлівська
(вул.Комунарів – вул.Змагайлівська Проходить через рештки колишнього с.Змагайлівки, приєднаного до Черкас ще у 1930-х рр.)
Мініна-Пожарського – Соснівська
(Проходить через центр Соснівки, одного з давніх мікрорайонів міста).
Клубний узвіз – Остріжний узвіз
(Веде до колишнього Острогу, затопленої нижньої частини міста, розташованої навколо Черкаського Замку. Єдиний об’єкт, де можна увічнити цей історичний черкаський мікротопонім)
провулок Кірова – провулок Ручай
Постишева – Праслов’янська узвіз
(вул.Постишева – вул.Праслов’янська. Проходить через Привокзальну площу і є однією з магістралей мікрорайону Вокзал).
Котовського узвіз – Грецький узвіз
(Розташований поблизу Грецької гори, одного з відрогів берега Дніпра)
Добровольського, Толстого та Орджонікідзе поки залишилися зі старими назвами.
Про це інформує прес-служба Черкаської міськради.
реклама
Коментарі
Також цікаво, яке відношення до "кривавого комуністичного минулого" мають наступні назви:
-"Клубний узвіз",
- "вул. Мініна-Пожарського" (дані історичні особи жили в 16-17 ст.),
- "провулок Герцена" (Герцен - філософ та публицист, що жив у 19 ст.),
- "вул. Сєдова" (Сєдов - полярний дослідник, жив у 19-20 ст.)?
P.S. - повністю згоден з Александр 02.08.2015 18:27 (особливо з фразою з відомого анекдота)
И дали бы на всё про всё - месяц, два три. И если бы 60 хотя бы процентов высказались бы ЗА переименовывани е - вот тогда бы приступали к дальнейшим обсуждениям и соблюдении процедуры (комиссия, гражданские слушания, протоколы, решения исполкома, сессии).
Опять же, дали бы слово для высказывания тех жителей города, кто в РЕАЛЬНОСТИ столкнулся с проблемами, которые были вызваны в своё время переименовывани ем улиц - будь это вопросы с приватизацией,б изнесом, границей, таможней, доверенностями, визами и много чего ещё. А то на словах всё красиво - для жителей всё бесплатно и безпроблемно, но реалии говорят почему-то о противном.
Не думаю, що у якогось ярого "ПАТРІОТА" ранком підвищується тиск від усвідомлення ним, що він живе на вулиці з "неправильною" чи комуністичною назвою.
Підтримую охохо,Мимопрохо дящий,Serg,Васи ль "..Де сенс таких дій? других проблем немає?..."
Правильно - треба всім собі якесь зайняття найти і людей відволікати.
300 жителів приєднались до обговорення.
ПРОПОНУЮ НА НАЙБЛИЖЧИХ МІСЦЕВИХ ВИБОРАХ ЗРОБИТИ ДОДАТКОВИЙ БЮЛЕТЕНЬ ДЛЯ ГОРОДЯН, В ЯКОМУ БУДЕ ЛИШЕ ОДНЕ ПИТАННЯ "ЧИ ЗГОДНІ ВИ ЩОБ В НАЙБЛИЖЧІ 10 РОКІВ В МІСТІ ЧЕРКАСИ ПРОВОДИЛОСЬ БУДЬ-ЯКЕ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ВУЛИЦЬ" ТА ДВА ВАРІАНТИ ВІДПОВІДІ "ТАК" чи "НІ".
Думаю так буде справедливо і питання буде закрито до кращих часів.
p.s. згадав фразу з анекдотика (може не зовсім у тему, але щось зхоже до нашої загальнодержавн ої ситуації): "когда в борделе падает выручка, меняют не вывеску а б@ей"
Щось я незустрічав коментарів людей, які дійсно в цьому щось розбираються. В основному дитячий наїв, яким нас пічкають.
Стрічка RSS коментарів цього запису