реклама
Кредит готівкою
реклама

Перехід України від нинішнього стану, коли ресурсами керує обмежена група людей, до прийнятого в Європі – загального доступу до ресурсів, займе два-чотири покоління (до ста років). Швидкого перетворення України на справді європейську державу не буде. Але це не страшно – головне не темп, а сталий характер реформування.

Несторiвська група

Про це під час зустрічі з представниками громадськості Черкас говорили 17 червня учасники Несторівської групи – міждисциплінарного об’єднання 17 фахівців у різних сферах, що займаються розробкою стратегічного бачення для країни. Політолог Євген Глібовицький, соціолог Вікторія Бриндза та медіа-експерт Оксана Форостина презентували напрацьований «несторівцями» Договір гідності заради сталого розвитку та відповіли на питання.

За словами Вікторії Бриндзи Україна – серед країн, де цінності виживання для людей є важливішими порівняно з цінностями розвитку: «Ми як суспільство пріоритетними вважаємо питання виживання в широкому сенсі цього слова. Це не означає, що нам немає чого їсти, але означає, що ми не знаємо, що буде завтра, чи правила гри не зміняться, чи умови будуть такими, якими є зараз». Українці не впевнені у своїй безпеці, а людина, яка не впевнена у своїй безпеці, не може думати про розвиток.

Соціолог навела такий приклад: якщо хтось із наших близьких – у лікарні, ми не можемо думати про реформування медичної галузі й подолання корупції серед медиків. Ми краще заплатимо, ніж ризикуватимемо життям хворого. Таким чином у суспільстві людей, які не почуваються у безпеці, сформувався так званий корупційний консенсус – ми визнаємо, що корупція у певних своїх виявах полегшує нам життя... Лише коли корупція при Януковичі почала буквально зашкалювати, народ повстав проти неї: поведінку представників тодішнього режиму люди стали сприймати як порушення негласної соціальної угоди між народом і владою: угоди про те, що влада краде, але дає жити й народові.

За словами Євгена Глібовицького, «несторівці» ще за кілька років до революції Гідності помітили, що внаслідок економічної кризи «прокинувся середній клас», тож слід було чекати його виходу на політичну арену. Саме це й сталося під час Майдану. Революція Гідності показала значні зміни в українському суспільстві – незважаючи на те, що більша частина українців у ній активної участі не брала.

IMG_0216

Оксана Форостина звернула увагу на те, що в Україні є потреба в новій соціальній угоді: «Ідею цієї угоди ми вже, здається, розуміємо – це має бути консенсус між людьми, які готові брати на себе відповідальність (агентами змін), і тією частиною суспільства, яка або не може, або не хоче брати участь в змінах. Домовленість може бути такою: вони залишаються пасивними, але – не протидіють змінам, не заважають».

Тож в своєму документі «несторівці» хотіли показати, як можливо вивести України на траєкторію сталого розвитку. Експерти вважають, що ключовою умовою виходу на такий шлях є так званий відкритий доступ до ресурсів. Поняття відкритого та обмеженого доступу ввів у вжиток кілька років тому Дуглас Норт в роботі «Насильство і соціальні порядки». Вікторія Бриндза проілюструвала це таким прикладом: «Якщо є кілька людей та одне яблуко, то суспільство обмеженого доступу буде змушувати людей контролювати це яблуко або забрати його собі. Якщо говоримо про суспільство відкритого доступу, то люди довіряють один одному і домовляються між собою, як зробити так, аби яблук стало більше».

«Несторівці» пропонують суспільству використати для переходу між тим, де є зараз велика частина суспільства (відчуття загрози безпеці) до того, куди ми хочемо рухатись (сталість розвитку) такий собі «місточок», який вони умовно назвали «сталість безпеки». Там, де такого місточка не робили (наприклад, у країнах Центральної Європи, де провели швидкі реформи), за словами Євгена Глібовицького, «суспільство отримало відчуття, що ціна за реформи сплачена раніше, коли люди «страждали при комуністичному режимі», а здобутки є новою нормою, за яку не треба боротись. І відбувся відкат назад».

– Суспільство без корупції, з повагою до прав людини складатиметься з людей, які сьогодні ще не вступили в своє доросле життя. Тому нам потрібен проміжний концепт – зміни, які триватимуть 2-3-4 покоління, – вважає пан Глібовицький.

На думку «несторівців», українське суспільство ділиться не тільки на тих, хто заклопотаний власною безпекою (більшість) і тих, хто думає про розвиток (меншість), а й на тих, хто дотримується традиційних поглядів (більшість) і тих, хто є прихильником світсько-раціоналістичних цінностей (меншість). «Несторівці» закликають не поглиблювати суперечності між останніми двома групами, а намагатися їх поєднати. Так, наприклад, тема ставлення до ЛГБТ поділяє суспільство, а тема якості освіти – навпаки згуртовує його.

Під час дискусії звучало чимало цікавих запитань та відповідей, які ви можете побачити на відеозапису заходу за посиланням (by «Нова Доба»).

Більше про проміжний концепт сталості безпеки, які пропонує Несторівська група, можна прочитати за посиланням ТУТ.

реклама


Інші матеріали по темі:

Коментарі  

 
0 #2 олег 22.06.2016 12:28
Вже АТО закінчили за дві неділі, ще залишилось викорінить корупцію за одне покоління. Є така приказка, поки сонце зійде, роса очі виїсть. В нас найбільші корупціонери, наділені правом боротьби з корупцією. Не з цьго потрібно починать.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-1 #1 RATM 21.06.2016 18:44
Гэнык прыйыхав. Счас жизни нас будет учить галицкий грантоед
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль


реклама Моніторинг цін
Театр