Черкасах свободівці провели круглий стіл, присвячений українсько-польським відносинам

Захід мав на меті ознайомити черкащан із політичними наслідками визнання Сеймом Польщі Волинської трагедії геноцидом поляків українцями; почути думки місцевих науковців та обмінятися міркуваннями зі гостями, адже у Черкаси завітали представники різних установ та організацій зі столиці України.

Зокрема у заході взяли участь директор центру «Українські студії стратегчних досліджень», заступник голови ВО «Свобода» з воєнних питань, Юрій Сиротюк, директор Національного Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, Богдан Галайко, представниця Українського інституту національної пам’яті, Зоя Бойченко, науковці Черкаського національного університету ім.Б.Хмельницького: доктор історичних наук, професор Віталій Масненко та кандидат історичних наук, доцент Сергій Шамара.

Першим до слова було запрошено Богдана Галайка, який розповів, чому зараз україно-польське питання знову актуалізувалося: «Резонансний закон про так званий геноцид поляків українськими націоналістами – відкрив скриньку Пандори. Зараз ми чуємо відголоски того закону –  польські націоналісти руйнують пам’ятники загиблим українцям і це не просто залишається безкарним, а й заоохочується правлячою партією в Польщі.»

Юрій Сиротюк долучився до обговорення: «Дискусія з поляками – політична, на жаль вона не ведеться на грунті історичних фактів, а лише під пропагандистськими гаслами. Якби цим питанням займалися виключно історики, то поняття «волинської різні» взагалі не існувало б. Як би не прикро було це говорити, але волинське питання має суспільний запит від більшості населення Польщі. Тому не лише прихід до влади ультранаціоналістичних політичних сил у Польщі призвів до таких заяв та поведінки частини громадян».

«Поляки дуже уважно ставляться до подій на Волині, скурпульозно вивчають свідчення очевидців, чого на жаль не робить українська сторона. Тому й маємо такі заяви, адже самі допускаємо це на державному рівні. На міждержавному рівні ми маємо обговорювати міжнародні проблеми, а не дозволяти іншим державам звинувачувати нас та вказувати кого шанувати, а кого ні.» - додав Богдан Галайко.

Запрошений черкаський науковець, Сергій Шамара додав кілька важливих тез: «Спостерігаючи за чіткістю та послідовністю просування волинського питання, як головного звинувачення українців у геноциді поляків, я помітив, що це відбувається не завдяки якійсь маленькій ініціативній групі, а є так званим «держзамовленням» з розгортання антиукраїнської пропаганди в Польщі. Я думаю, що підвищена увага Євросоюзу до України також була ще одним поштовхом. Коротко кажучи висвітлення польсько-українського конфлікту сьогодні можна назвати ударом на випередження від поляків. Це їх захисна реакція від домінування України, а не Польщі в інтересах ЄС. Також варто зазначити, що серед поляків існує думка про те, що Україна скоро розвалиться й тому в їх державу повалить маса мігрантів.»

Юрій Сиротюк висловив власну думку з цього приводу: «Відомий американський геополітик також поширює думку про те, що Польща в недалекому майбутньому домінуватиме в Східній Європі. Поляки цю ідею активно впроваджують. І звісно ж, вони розуміють, що Україна тут для них є першим і головним конкурентом. Ми в свою чергу маємо пам’ятати про це й не втрачати пильність. Нарощувати військову міць та добросусідські відносини з іншими країнами балто-чорноморської осі.»

Наступним узяв слово професор Віталій Масненко, та повідомив останні настрої в наукових колах Європи: «Днями я повернувся зі конференції в Гданську. Я був приємно здивований, що європейські (зокрема й польські) науковці ставляться до заяв польського Сейму або нейтрально або негативно. Також варто згадати, що нещодавно у Польщі вийшов фільм «Волинь», на який було багато негативних рецензій від польських істориків. Але давайте зайдемо ще й з іншого боку. Чи винні в розпалюванні конфлікту лише поляки? Ні. Ми вже почали забувати, але наші політики часів януковича ледь не благали поляків звинуватити українців у «геноциді поляків». Але знаєте, є ще одна важлива деталь, якщо Польща й далі буде розвивати тему польсько-українських відносин лише в площині ворогування, то вона згадає й Гайдамаччину. Це я до того, що волинське питання є загальноукраїнською проблемою. І на останок скажу, що історики обох сторін мають працювати як окремо так і спільно й шукати компроміси.»

«Я родом з Волині, тому можливо моя думка може видатися для поляків суб’єктивною, але події тих років відбувалися на родинних землях моїх батьків. Через них я є очевидцем польсько-українського ворогування. Для чіткої картини наші історики мають розширити часові межі польсько-українського конфлікту й не давати вирвати з контексту лише події одного 1944 року. Поляки мають хорошу для себе рису – тяглість поколінь, історичну традицію. Польща в різні роки незаконно окуповувала наші землі. Українську ж владу не цікавлять історичні проблеми. Українці були послідовними у своїй зовнішній політиці десь до початку 20 століття. Цю помилку потрібно виправляти» - додав Юрій Сиротюк.

На завершення обговорення Богдан Галайко висловив припущення: «Мені здається, що у звинуваченні від Польщі, стосовно геноциду поляків українцями, та Ізраїлю, стосовно участі українців у холокості, простежується спільний почерк, спільні ключові слова: «геноцид», «карна відповідальність за заперечення участі українців у геноциді» та ін. Усе це має єдине джерело й ми повинні навчитися від нього захищатися. Або ще ліпше – ми маємо нападати на випередження, адже світ боїться та поважає лише рішучих».

Координатор круглого столу, голова Черкаської міської організації ВО «Свобода», Ярослав Нищик наприкінці заявив: «Підбиваючи підсумки нашої зустрічі я пропоную вам вислухати підготовлене мною звернення круглого столу українських істориків та громадських діячів «Польсько-українські відносини сьогодні: провокації, виклики та пошук порозуміння» (Ред: текст звернення додається). Запрошені залишили свої підписи під зверненням та вирішили надіслати його Президенту України, РНБО, Верховній Раді України, Міністерству закордонних справ України, Українському інституту національної пам’яті та Сейму Республіки Польщі.

Прес-служба Черкаської обласної організації  ВО «Свобода»