Нові видання, присвячені видатному українському історику й політичному діячеві часів УНР Михайлові Грушевському, 150-річчя від дня народження якого Україна відзначила цьогоріч, презентували минулої п’ятниці в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.
– Люди, які сьогодні завітали в наш університет, є авторами більше половини всього світового грушевськознавства, – зазначив ініціатор заходу, професор ЧНУ Віталій Масненко, представляючи гостей: директора історико-меморіального музею М.С. Грушевського в Києві Світлану Панькову, завідувача відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Ігоря Гірича та професора Дрогобицького державного педуніверситету імені Івана Франка Віталія Тельвака.
Завданням авторів презентованих видань було показати Грушевського не лише як ученого, політика, відому людину, а й як особистість, товариша, сім’янина. Незважаючи на те, що постать Михайла Грушевського – одна із найславетніших в Україні, чимало фактів із його біографії, світлини та окремі його наукові публікації стали відомими лише нещодавно.
Особливе місце серед презентованих книжок має наукове видання роботи Михайла Сергійовича «Історія України-Руси» англійською мовою, покликане зробити більш відомою у світі історію України, постать Грушевського й українську історичну науку.
Для тих, хто цікавиться грушевськознавством, наводимо коротку інформацію про деякі нові публікації, присвячені життю та діяльності відомого Українця.
Тельвак Віталій, Педич Василь. Львівська історична школа Михайла Грушевського. – Львів: Світ, 2016. – 440 с. (Серія «Грушевськіяна»: Т. 9)
У монографії розглянуто проблему становлення та функціонування львівської історичної школи Михайла Грушевського. Відтворено її історіографічні образи, проаналізовано евристичний потенціал залучених джерел. Реконструйовано структуру та персональний склад школи, показано особливості комунікативних практик, з’ясовано питання лідерства та психологічного клімату, проблему рецепції молодими істориками творчості вчителя. Простежено трансформацію вироблених М. Грушевським схоларних традицій в роки Першої світової війни та у міжвоєнний час. Досліджено внесок галицьких учених у розробку різнопланової конкретно-історичної проблематики.
Пиріг Р. Я., Тельвак В. В. Михайло Грушевський: біографічний нарис. ‒ К.: Либідь, 2016. ‒ 576 с.
На великому історіографічному і джерельному матеріалі подано біографічний портрет видатного українського інтелектуала, громадсько-політичного і державного діяча Михайла Грушевського. Висвітлено величезну наукову, видавничу й організаторську роботу вченого, його різнопланову громадську та політичну працю, вперте обстоювання своїх світоглядних позицій, вимушене балансування між історією і політикою. Життєпис Великого Українця відтворено в контексті тогочасного суспільства та на тлі бурхливих подій українського минулого кінця XIX ‒ першої третини XX століття.
Грушевський М.С. Твори у 50 томах: Т.47. Кн.І : Ювілейна грушевськіана / Упор. В.Тельвак. – Львів: Світ, 2016. – 632 с.
Грушевський М.С. Твори у 50 томах: Т.47. Кн. ІІ: Меморіальна грушевськіана / Упор. В.Тельвак. – Львів: Світ, 2016. – 424 с.
Найповніше 50-томне зібрання творчої спадщини Михайла Грушевського – всі опубліковані й неопубліковані твори, його епістолярна, мемуарна спадщина й архів – як масштабний національний видавничий проект реалізується вперше у співпраці з вченими Інституту української археографії і джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України за державної підтримки у рамках програми «Українська книга». Упродовж 16 років львівське видавництво «Світ» випустило 23 томи праць Великого Українця.
У ювілейному 2016 р. вийшов т.47 у двох книгах: Ювілейна грушевськіана та Меморіальна грушевськіана, упорядник В.Тельвак.
Гирич І.Б. Михайло Грушевський: конструктор української нації. – К. : Смолоскип, 2016. 840 с.
У книзі знаного грушевськознавця Ігоря Гирича надруковані його найголовніші праці про життя та діяльність великого історика і громадсько-політичного діяча – Михайла Грушевського, написані у 1990-х – 2010-х роках. Наголос у студіях зроблено на суспільно-політичний аспект діяльності історика, його внесок в ідеологію українського руху кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Facie ad faciem: Ілюстрований життєпис Михайла Грушевського / Авт.-упор. Світлана Панькова, Ганна Кондаурова. – К.: Либідь, 2016. – 144 с.: іл.
Видання вперше репрезентує найповнішу добірку прижиттєвої іконографії М.Грушевського з музейних, архівних, бібліотечних та приватних зібрань, зокрема унікальні, досі маловідомі або й зовсім невідомі пам’ятки. Каталог зображень Михайла Грушевського, до якого увійшло 137 фотодокументів, живописних, графічних, скульптурних портретів, шаржів та карикатур, а також 2 кінохроніки, доповнено ґрунтовними атрибутивними описами, які розкривають обставини портретування, датування та долі пам’яток.
У книзі подано біографічний нарис, ілюстрований найцікавішими й найліпше збереженими світлинами, живописними і графічними портретами. З цих образків постає не лише відомий історик і суспільно-політичний діяч, а й звичайна людина в контексті життєвих подій – знакових і буденних
Hrushevsky Mykhailo. History of Ukraine-Rus’. – Edmonton; Toronto, 2016. – Volume 3. – To the year 1340. – 651 s.
Svitlana Pankova. Volume 3 of the History of Ukraine-Rus’ in Mykhailo Hrushevsky’s Creative Laboratory.
Англомовний переклад «Історії України-Руси» Михайла Грушевського – унікальний проект, який від 1997 р. реалізується заходами Канадського інституту українських студій в Едмонтоні у співпраці з науковцями Києва і Львова. Упродовж 1997–2016 рр. світ побачили 1, 3, 6, 7, 8, 9, 10 томи фундаментального корпусу. До 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського вийшов 3 том з передмовами Світлани Панькової та Володимира Александровича. Продовжуючи традиції, закладені відомим істориком Ярославом Федоруком у вступній статті до 10 тому, у своїй передмові до 3-го тому директор Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлана Панькова на основі широкої джерельної бази висвітлює процес написання та видання даного тому. Саме 3-ім томом видатний вчений завершив давній період української історії та утвердив концептуальні засади національного наративу. Творча лабораторія та особливості наукового інструментарію М. Грушевського розглядаються у контексті масштабної науково-організаційної діяльності, яку він розгорнув наприкінці ХІХ століття.
реклама
