Соціальна ринкова економіка – так називають у ФРН свою національну господарську сферу. Про те, чим німецька економіка відрізняється від інших, розповів під час семінару в Черкаській ОДА експерт Німецького товариства з міжнародного співробітництва (GIZ), професор Дрезденського технологічного університету, прем’єр-міністр землі Саксонія у відставці Ґеорг Мільбрадт.
Теоретичні основи концепції німецької економіки (так званий ордолібералізм) були закладені в 1930-х роках, але реалізували їх уже після Другої світової війни. Як зазначив пан Мільбрадт, якщо в англомовних країнах спираються на ліберальну в усіх відношеннях економіку (ринок вирішує все), то в Німеччині вважають, що правила гри на ринку має задавати держава.
– Держава в жодному разі не заміщує собою ринок, – наголосив експерт. – Якщо взяти футбольну аналогію, вона – не гравець на полі, а арбітр, автор правил гри.
Наприклад, держава створює мережу залізниць, а перевезення по них здійснюють приватні компанії. Або держава вирішує побудувати міст, а будують його – також приватники. Ще один приклад: держава створює маршрут громадського транспорту й продає на нього квитки, а здійснювати перевезення наймає власників автобусів. Таким чином держава не дозволяє ринкам монополізуватися або, приміном, входити у колапс.
Держава у Німеччині намагається запроваджувати мінімум заборон. Натомість застосовуються ринкові обмежувальні інститути. Наприклад, замість того, щоб вводити норми забруднення довкілля (які легко обійти), держава видає платні сертифікати на певну кількість викидів. Таким чином, підприємства самі намагаються мінімізувати свої викиди, щоб менше платити.
Хоча всім відомі потужні німецькі концерни, основою тамтешньої економіки є все-таки малий і середній бізнес. Саме в його сфері працює більшість людей. Бізнес бере велику участь у житті суспільства. Наприклад, підприємства мають неабиякий вплив на освіту. Так, вони в примусовому порядку є членами торгово-промислових палат, а ті, в свою чергу, фінансують профтехосвіту.
Ще одною особливістю «економіки з німецькою специфікою» є її чітке відокремлення від політики і від ЗМІ.
– В Німеччині економіка, політика і ЗМІ існують окремо й не впливають одне на одного. Це – дуже важливо, – зазначив експерт.
За його словами, сто років тому, до Першої світової війни, ситуація в Німеччині була схожа на нинішню українську: державою керували представники великих монополій. Було потрібно дві світові війни й тиск з боку країн-переможців, щоб по-справжньому відокремити в Німеччині політику від економіки.
– У сьогоднішній політичній еліті ФРН – жодного мільйонера! Я нічого не маю проти багатих людей – нехай вони насолоджуються своїм багатством, але для впливу на політику вони це багатство використовувати не повинні. Подивіться на (канцлера ФРН, – ред.) Ангелу Меркель – прийшовши у політику, вона була представницею середнього класу. На сьогоднішній день вона так і залишилася представницею середнього класу, – зазначив Ґеорг Мільбрадт.
Втім, додав експерт, це – суто німецька особливість. Італією, як відомо, довго керувала одна з найбагатших людей країни Сільвіо Берлусконі, а у Франції вся політична еліта з різних партій – багатії та мало не однокласники.
Експерт зазначив, що Україні дуже важливо продовжувати рух у бік Європейського Союзу, щоб виправити перекоси, які утворилися в українських (а так само – в румунських, болгарських та інших постсоціалістичних) економіці, політиці, ЗМІ. Звісно, вступ до ЄС станеться «не завтра», але, на переконання пана Мільбрадта, важливою є мета. На його особисту думку, дуже важливо, щоб країни ЄС підтримували в України таке прагнення.
– Від кордонів Німеччини до України – якихось 800 кілометрів. Це в наших національних інтересах – щоб ви мали успіх! – наголосив Ґеорг Мільбрадт.
Україна не зможе повністю скопіювати в себе чужий досвід, але це й не потрібно.
– Розбудовуючи свою державу, дивіться не на чужі успіхи (бо у вас чужі успішні схеми можуть не спрацювати), а на чужі помилки – щоб мати можливість їх уникнути, – порадив експерт.
реклама
