Незважаючи на мокрий сніг і сильний вітер декілька тисяч українців зібралися у вівторок 21 лютого під стінами Верховної Ради. На протест вийшли представники партії УКРОП, „Правого сектору”, політичної партії „Воля”, „Самопомочі”… Серед мітингувальників були делегації з Маньківки, Тального, Золотоноші, Чорнобая, Черкаського району, Канева, Лисянки. Так, зі Сміли приїхала представницька делегація укропівців, з якими на мітинг потрапив і автор матеріалу
Пориви вітру виривав з рук прапори, вітер сік обличчя льодовим снігом, але присутні на це не зважали. Приїхали ті, кому Україна болить, хто не може зрозуміти логіку дій нинішньої влади і її ставлення до подій на сході України, торгівлю на крові з так званими ДНР і ЛНР. Тому присутні дуже уважно слухали і гаряче реагували на промови тих небагатьох народних депутатів, які прийшли на мітинг, на виступи дружин і батьків наших полонених і заручників на Донбасі, представників тих ветеранів АТО, які блокують залізничні шляхи сполучення з фейковими республіками, тощо.
Люди змерзли, тому було дуже приємно, коли до них вийшло керівництво Верховної Ради і запросило на переговори. Мітингувальникам запропонували чай, престарілих пустили до приміщення Верховної Ради погрітися. Переговори тривали недовго. Було вироблено спільну позицію. Слуги народу подякували своїм виборцям за небайдужість та активну позицію і пообіцяли зробити усе, щоб узгоджений документ був швидко прийнятий у Раді і втілений у життя. Задоволені мітингарі заспівали український Славень і рушили на Майдан Незалежності вшанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні.
„Фантастика, цього не може бути!”, – скажете ви, шановні читачі, і будете, на жаль, абсолютно праві. Мітинг лише вкотре продемонстрував, наскільки далека українська влада від народу. Ні, великого залізного паркану між ним і Верховною Радою, як за часів Януковича, не було. Але навіть невеликий парканчик, роз’єднував владу і звичайних людей більше, ніж Берлінська стіна. По цей бік були щирі українці, по той бік нещира влада, яку люди самі й обрали.
Щось подібне я відчув і 20 лютого на Майдані Слави у Смілі біля пам’ятника Героям Небесної Сотні. Вшанувати загиблих прийшли тоді до сотні смілян. Із влади не було нікого… Час від часу хтось із посадовців або клерків виходив з Будинку рад і проходив із заклопотаним виглядом повз людей, мовби їх і не було. Саме тоді особисто я гостро відчув, що є ми, і є вони. І ми для них ніхто, у кращому вигляді електорат під час виборів. На людей уважно дивилася лише купа правоохоронців. Навіщо вони там були? Кого і від чого захищали? Якої держави ці поліцейські? Адже, як зауважив уповноважений ВО „Територія Гідності” Анатолій Терещенко, під час виконання українського Славня ніхто з них не те що не співав, навіть струнко не став …
І знову, в Смілі, як колись Майдані, людей об’єднували рішучість і злість. У них закипала ненависть. Тож у мене з’явилося недобре передчуття. Подібне відчув і в Києві. Прірву між владою і людьми видно в усьому. Присутні на мітингу були переважно зморені переїздом, не кожен вбраний по погоді, а у те, що має. Натомість, за парканом час від часу пробігали вилощені, вбрані в дорогий брендовий одяг народні(?) обранці. До своїх виборців вони не підходили. У розпал мітингу на сходи Верховної Ради вийшов у компанії допущених до тіла журналістів якийсь імпозантний депутат. Стоячи спиною до людей, він довго, і напевне дуже гарно й багатослівно, щось розповідав. Потім, не глянувши на натовп, пішов, так і залишившись для людей, про яких він, безумовно, говорив, невідомим.
Та найбільше засмучувала навала поліціянтів. Я їздив до Києва на мітинги ще починаючи з, прісної пам’яті, Івашка. Але і за нього, і за Кравчука, Кучми, Ющенка, Януковича я не бачив таких екіпірованих правоохоронців. Спорядження на кожному з них, безумовно, коштує не одну тисячу доларів. А їх було сотні… Чи мають таке наші воїни на передовій? І кого так боїться влада, від кого захищається? Владу, яка служить народу, народ і захистить…
Мене ще ніколи не шмонали. Уперше це сталося у Маріїнському парку саме 21 лютого цього року. А потім – ще двічі на Майдані Незалежності. Шмонали не тільки мене, усіх, навіть геть старих і немічних. Чому було не обійтися рамками металошукачів? Обов’язково треба було принижувати людей липкими обмацуваннями?
Тож і не дивно, що зі сцени перед Верховною Радою лилося не лише занепокоєння долею України, а й – невдоволення і злість.
Навала поліціянтів під Верховною Радою
Спочатку надали слово депутатам: Віталію Купрію, Володимиру Парасюку, Єгору Соболєву, Віктору Чумаку, Юрій Дерев’янку, Сергію Лещенку, Ігору Луценку, Олександру Шевченку… Вони нагадали, що два роки тому і Президент України Петро Порошенко був прихильником блокади окупованих територій. А тепер їх уже й окупованими не називають, а якимись особливими. Війну з Росією і її найманцями влада сором’язливо нарекла АТО. Тож як тоді апелювати до Москви, яка й несе відповідальність за збройний конфлікт на Донбасі, як вимагати визнання Росії агресором у світового співтовариства?
Натомість влада ще й торгує з окупантами і вбивцями, постачає так званим ДНР і ЛНР необхідні товари, воду електроенергію, купує вугілля. А терористи повертають виручені гроші Україні у вигляді куль та трун з нашими захисниками. То чи є межа блюзнірству влади? Адже за три роки можна було вже переобладнати наші котельні під вугілля Львівсько-Волинського вугільного басейну, дати таким чином людям роботу і не ганьбитися перед світом, спалюючи антрацит з окупованих територій. А може те спалювання є звичайним окозамилюванням, і все робиться задля збагачення однієї людини? До речі, це вугілля ми всі ще й оплачуємо так нібито воно куплене десь далеко у світі. Не в останню чергу через це маємо і космічні тарифи. Тому, з огляду на все вище мовлене 25 січня колишні ветерани АТО, попередивши СБУ і „Укрзалізницю”, розпочали торговельну блокаду окупованих територій. До речі, вона не поширюється на пасажирські потяги. Найголовніші вимоги блокувальників: звільнення всіх полонених та припинення торгівлі з окупантами.
Виступи на мітингу були дуже емоційними. Бо дійсно, обґрунтувати торгівлю з ворогами неможливо. „Як мені казати батькам загиблого на війні сина? Що він загинув у суперечці з торговим партнером”, – запитував один з промовців? Інший говорив про те, що на Миколаївщині вже почали відключати електроенергію. Не в Конча-Заспі, а там, де працює величезна атомна електростанція!..
Народні депутати говорили і про те, що необхідно створити у Верховній Раді тимчасову слідчу комісію (ТСК) щодо перевірки торгівлі з окупантами, та зробити все, щоби звільнити полонених. Адже влада знаходить можливість торгувати з окупантами, проте не може вирішити цього, мабуть найважливішого, питання. Не оминули увагою і нагальну потребу зміни виборчого законодавства.
Народний депутат Володимир Парасюк наголосив на неприпустимості торгівлі на крові
Згадували і про те, що міські голови, які організовували незаконний референдум на Донбасі, досі не покарані, що тільки блокада привернула увагу влади до питання полонених, що наш політикум пронизаний „тітушками-насаликами”, які наживаються, торгуючи з ОРДЛО.
Як завжди запальним був виступ видатного українського письменника Василя Шкляра.
– Блокування окупованих територій мов рентгеном просвітило нинішніх високопосадовців і виявило їхню справжню суть, – говорив він. – Нинішні можновладці ще нахабніші й нахрапистіші, як попередні. Вони навчилися конвертувати у тверду валюту сльози і кров. Але хай не забувають, що наступного разу на прю з системою стануть не хлопці з дерев’яними щитами, а українські воїни світла…
Та найбільше зворушили всіх і викликали однозначну підтримку виступи батьків наших полонених.
– У нас діти ростуть без батька, а депутати, такі успішні, гарно вбрані, все говорять про гроші, – зауважила мати полоненого бійця Наталія Герасименко. – Та за ті гроші, що влада загрібає, які вона декларує, можна було давно викупити усіх наших хлопців…
Наталія Герасименко
– Мій син понад 900 днів у полоні, – додала мати Андрія Бабкіна. – Куди я тільки не зверталася, результату нема. В СБУ кажуть – моліться! Ми молимося, але це не допомагає. Тож ми вдячні хлопцям, які блокують залізниці з окупованими територіями. Вони перекрили пуповину нашій владі на Донбасі. І та тепер переживає, що туди не доходять вагони з необхідним для терористів. Ми підтримуємо тих, хто блокує цю торгівлю, і будемо їх підтримувати. Бо людське життя вище за все. А після звільнення полонених влада повинна визначити їхній статус. І ще, чого влада залякує нас відключеннями електроенергії? Ми не боїмося. Та хай спочатку відключає Київ.
Були на мітингу і самі учасники блокади. Зокрема, перед присутніми виступив ветеран АТО Андрій Єременко. Він ще й зв’язався телефоном зі хлопцями на блокпосту, включив голосний звук, і вони розповіли про блокаду безпосередньо з місця події. Як зауважив Єременко, блокаду підтримують навіть притомні місцеві жителі. А нашим воїнам вона полегшує життя. Бо раніше, коли на окуповану територію йшов потяг, вони не мали права відповідати на обстріли…
– Там зараз так, як було на Майдані, – говорив боєць, що пройшов війну. – Ті ж стосунки між людьми, та ж допомога з усієї країни. У мене відчуття, що ми робимо правильну справу.
Ветеран АТО Андрій Єременко
– Ви не повірите, я нещодавно розмовляв з Порошенком, і він каже, що у нього відчуття, що він усе робить правильно, – відповів мені на запитання, чи розуміє Президент Петро Порошенко, що заганяє Україну у глухий кут, народний депутат Віктор Чумак.
Віктор Чумак за нагальне прийняття нового виборчого законодавства
А в мене після усіх цих подій і дій влади з’явилося відчуття небезпеки, що нависло над Україною. Відчуття бунту, або громадянської війни. Не приведи, Господи…
Олександр ВІВЧАРИК,
Фото Олександра ГОРШКОВА
реклама
Коментарі
"Заробiтчани"-это такие.как ты.которые продавая свою душу за 200грн помогали прийти к власти весь тот непотреб,которы й меняя одних на других грабили и продолжают грабить,но уже на крови всю Украину.
В першу чергу аналітики з США наполягають на припиненні постачання води, електрики та інших ресурсів. Крім того перейти до повної соціальної і економічної блокади не підконтрольних територій Донецької та Луганської областей.Фахівці Atlantic Council вважають, що економічна блокада дозволить повернути окуповані Українські території. Обмеження і повне припинення надходження грошових коштів викличе негативне ставлення місцевих жителів до керівництва самопроголошени х республік. НО ДЛЯ ОПГ ПОРОШЕНКО ЭТО ПОТЕРЯ БАБЛА ИЗ ЕГО КАРМАНА!Ганьба! !!
·
Стрічка RSS коментарів цього запису