реклама

реклама

30 квітня відбулися вибори в 47-ми ОТГ в Україні. Жителі громад обрали 47 нових голів та понад 1 тисячу депутатів. Серед інших «День народження» відсвяткували і 4 громади на Черкащині. У 3 із них передвиборча кампанія та сам день виборів видалися «гарячими» через затяту боротьбу кандидатів, а порушення на виборах в Шполянській міській ОТГ голова Комітету виборців України Олексій Кошель назвав наймасштабнішими по Україні, зауваживши, що наявні факти мали б лягти в основу не однієї кримінальної справи. Детально про особливості виборів «третьої хвилі об’єднання» розповідає "Новій Добі" голова правління Черкаської обласної організації Комітету виборців України Максим Михлик.

1494400993_2016-10-31otgztelection2016_cover

- Максиме, розкажіть, будь ласка, чим вибори на Черкащині так привернули увагу усієї України?

- Насамперед, варто відзначити, що це перші вибори в ОТГ з сильною конкурентною боротьбою. Якщо попередні у 2015-му та 2016-му роках проходили по-суті без конкуренції і найчастіше вигравав сільський голова тієї громади, які ініціювала об’єднання, то цього разу все було інакше. Люди почали розуміти важливість цих виборів, оскільки посада голови ОТГ відкриває низку можливостей – нові повноваження, нові ресурси, нові фінансові потоки. Найяскравішими в цьому плані були вибори у Шполянській міській ОТГ. Тут об’єдналися всього два населених пункти – районний центр Шпола та сусіднє село Кримки. Проте зіштовхнулися два потужних фінансово-політичних угрупування, одне з яких представляє міський голова Шполи Сергій Кравченко, а інше – голова Шполянської РДА – Володимир Потапенко. Тут боротьба була кількарівнева. По-перше, це єдина ОТГ, де виражено боролися партії: «Черкащани» та БПП «Солідарність» відповідно. По-друге, обидва кандидати - пов’язані з великим капіталом (зокрема міського голову Шполи підтримує його однофамілець і однопартієць, керівник Лебединського насіннєвого заводу Дмитро Кравченко). По-третє – Шпола – це великий шматок 196-го виборчого округу, тому вибори до ОТГ можна вважати підготовкою до виборів у Верховну Раду, принаймні, це можливість впливу на електорат через місцевого лідера.

- Які саме порушення представники КВУ зафіксували на виборах у Шполі?

- Було дуже багато розмов про підкуп виборців – у цьому звинувачували один одного обидва штаби основних кандидатів, але нам не вдалося знайти жодних підтверджень. Зафіксували теж досить «хитрий» підвіз виборців – людей возили в легкових авто по 3−4 особи і висаджували за квартал перед дільницею, де власне й відбувались вибори. Можливо, в цих машинах і відбувався підкуп: до або після голосування. Але задокументувати нічого не вдалося. Ще були випадки видачі виборцям бюлетенів з уже проставленою позначкою, але після втручання наших спостерігачів це припинилось. Єдиний великий зафіксований факт – це масове вкидання бюлетенів на одній із дільниць. У приміщення дільниці забігли зо два десятка молодиків у спортивних костюмах, вкинули у кілька скриньок пачки із заповненими бюлетенями і зникли. Все відбулося протягом 30 секунд. Поліцейський, який чергував на місці, саме пішов на огляд території. Щоправда, члени комісії та спостерігачі відтіснили цих людей, не давши їм зіпсувати усі скриньки. Але далі, як на мою думку, почалося щось дуже дивне. Спостерігачі від партій були дуже пасивними, не складали протоколів, не вимагали визнати вибори на цій дільниці недійсними (хоча за законом це треба було б зробити). Спочатку скриньки, у які були вкинуті бюлетені, відставили вбік, але при загальному підрахунку, порахували і ті бюлетені, які були там. І, як не дивно, у комісії все зійшлося, а цього не могло статись за жодних обставин. В цьому випадку багато питань виникає до голови цієї ДВК. Але навіть якби визнати вибори на цій дільниці недійсними, що повинні була зробити ТВК, на загальний результат це все одно б не вплинуло. Сергій Кравченко набрав 80% голосів практично по всіх дільницях. І це дійсно вибір шполян.

- А як щодо передвиборчої кампанії? Вона теж була досить «гарячою»?

- Так передвиборчий період характеризувався справжніми інформаційними війнами між місцевими газетами, що підтримували різних кандидатів, справжні битви велись у соцмережах. У поштові скриньки розкидалася газета із засиллям «чорного піару» проти Кравченка, але вона була така недолуга, що можливо, навіть навпаки зіграла «на руку» цьому кандидату. Також спостерігачів подивувала рекордно велика кількість «псевдожурналістів». На кожній дільниці по реєструвалося по 30 представників від газети «Час справедливості» та інших нікому невідомих видань, які «позмінно» по двоє перебували на дільниці. Мабуть, в усій Україні немає стільки представників ЗМІ, які на той час зібралися в Шполі.

- Що можете сказати про вибори в трьох інших громадах?

- В порівнянні зі Шполою вони були значно спокійніші. У Степанецькій ОТГ на Канівщині, що об’єднала 8 населених пунктів між собою напружено боролися діючий сільський голова Степанців Віра Ласкава та працівник канівської податкової, уродженець Степанців, Олександр Яременко. Переміг останній, хоча голоси розділилися майже порівну. До речі, на виборах зареєструвалося кілька Яременків (технічних кандидатів), але я б не назвав цю технологію дуже дієвою. На результати це майже не вплинуло. Цікава ситуація склалася у Ротмистрівській ОТГ на Смілянщині, де перемогу здобув голова сусіднього села Мельниківка Володимир Ховайба. Зазвичай рідкість, коли вибори виграє людина, яка балотувалася не від адміністративного центру. Можливо, це пояснюється тим, що для Ротмистрівки це вже треті вибори за 3 роки: у 2015 були чергові місцеві, у 2016-му – позачергові, оскільки сільський голова залишила посаду за власним бажанням. Припускаю, що люди втомилися від тих самих облич, тому й вибрали керівника з іншого села. Але розрив між основними кандидатами був мінімальний, близько 10 %. Щодо Селищанської ОТГ, то в цій громаді з великим відривом перемогла діючий сільський голова адмінцентру Галина Рябошапка. Вибори минули спокійно і передбачувано. Явка виборців скрізь склала близько 50 %, що є досить високим показником для місцевих виборів, під час яких електорат не «бомбардують» рекламою з екранів телевізорів і білбордів та щоденними закликами «віддати голос».

- Загалом по Україні більшість на виборах здобули «Наш Край», «Опозиційний блок», «Відродження», БПП «Солідарність» та «Радикальна партія Ляшка». Як на Вашу думку, чому саме ці партії?

- Я б не говорив про партійність на місцевих виборах взагалі. Тут обирають особистість, а не партію. Часто не лише виборці, а й сам кандидат, перемігши, з подивом дізнається, що певна партія офіційно привітала його, як свого кандидата, з гарним результатом, і що десь в обласному центрі на нього вже чекає партквиток. Ба, більше, деякі кандидати мають по 5-6 партквитків від різних політичних сил. Від одних балотуються на місцевих виборах, від інших – в районну раду, від третіх – в обласну. Тут партії самі зацікавлені вишуковувати на місцях «лідерів думок» і пропонувати їм співпрацю.

- На Ваш погляд, наскільки новообрані голови ОТГ готові до тієї відповідальності, яку вони на себе взяли?

- На жаль, більшість голів, отримавши повноваження та кошти починають пускати їх на наведення зовнішнього лоску: ремонтують дороги. будують дитячі майданчики, ремонтують школи та лікарні. Все це, звісно, потрібні речі, але відбувається звичайне «проїдання» коштів, а серед них і донорських. Лише одиниці мислять на перспективу і починають зі стратегії розвитку та створення інвестиційно-привабливих об’єктів, які в подальшому даватимуть прибуток. Я б порадив новообраним головам ОТГ замість цих популістських кроків дбати про нововведення, від яких громада через рік-два отримуватиме прибутки, а не видатки.

Як у сусідів?

На Вінниччині вибори у Якушинецькій, Кунківській та Мурафській ОТГ пройшли без значних порушень та ексцесів. За словами голови правління Вінницького обласного осередку КВУ Владислава Теленя голів та депутатів обирали у невеликих сільських громадах на кілька тисяч жителів, де не було сильних протистоянь.

− Жорстка конкурентна боротьба у нас була лише в Мурафській ОТГ, де різниця між основними кандидатами становила всього 80 голосів. Явка склала близько 50%. Єдине зафіксоване порушення – це агітаційні листівки кандидатів на електроопорах у день голосування в Якушинецькій ОТГ. Порушення було усунуте, нині поліція проводить перевірку. Було ще пару дрібних випадків, коли в селах «по знайомству» видавали бюлетені без пред’явлення паспорта. Але на хід голосування це не вплинуло, − пояснює Владислав Телень.

За словами експерта, значно «гарячішими» на Вінничині були минулорічні вибори в Немирівській ОТГ:

− Тоді зіткнулися два сильні кандидати, які раніше разом починали бізнес. Фігурували і підпали, і чорний PR. В результаті переможцем став Віктор Качур, представник «Радикальної партії Олега Ляшка».

У Кіровоградській області відбулися вибори у Великосеверинівській, та Ганнівській, де обрали діючих голів адмінцентрів. За словами президента Кіровоградської Асоціації «Громадські ініціативи» Любові Лук’янцевої, вибори пройшли спокійно. Незначні порушення були пов’язані лише з «промахами» в організації та нерозумінні виборчого законодавства.

− Зазвичай це стається через нових людей у виборчих комісіях, які не мають досвіду організації виборів або не до кінця розуміють певні законодавчі нюанси, − розповідає Любов Лук’янцева. – Щодо «брудних» виборчих технологій, то можу назвати лише реєстрацію однофамільців. В такому випадку я б радила кандидатам якомога більше інформувати про себе, щоб у виборця була повна ідентифікація, адже часом у таких «технічних» кандидатів співпадають не лише прізвища, а й навіть імена і по-батькові з лідерами перегонів.

За словами експертки, сильна конкурентна боротьба за посаду голови ОТГ розгорілася у Великосеверинівській ОТГ. Врешті, з відривом 85 % переміг діючий сільський голова Великої Северинівки Сергій Левченко.

Ірина Семенова

реклама

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100