Нардеп Рудик розповів, як він «радіє успіхам Фірташа»

«А якщо серйозно, то маємо реальний успішний приклад спільної боротьби трудового колективу, обласної влади і депутатського корпусу за трудові права електриків (та й не тільки) Черкащини», – написав нардеп.

Нагадаємо, «Черкасиобленерго» переживало суттєві економічні труднощі через відсутність оплати за електрику від «Азоту».

«1) Дотисли Уряд, який ввів мито 31,84% на російські аналоги хімічної продукції, яка упродовж 3-х останніх років українсько-російської війни, вперто поставлялася до України;

2) «Переконали» НКРЕ, що всі виплати, які надійдуть на рахунки ДП «Енергоринок» від АЗОТу, з моменту відновлення його роботи, йтимуть на погашення боргів по зарплаті, допоки ця заборгованість не буде погашена на 100%, а не 90%-на потреби ДП і лише 10% на зарплату працівників системи, як будо до того;

3) «Знайшли» механізм проплати авансових платежів з Аграрного Фонду АЗОТу, для його запуску;

4) Працівники Черкасиобленерго отримали перший транш в сумі 17 млн.800 тис., який дозволив розпочати виплати боргів по з/п;

І ось, нарешті нова приємна звістка – Черкаський АЗОТ відновив свою роботу!!!» - радіє депутат.

Як повідомила прес-служба ПАТ «Азот», підприємство після тримісячного вимушеного простою почало відновлювальні роботи з пуску своїх основних цехів з виробництва азотних мінеральних добрив.

Наразі Черкаський «АЗОТ» почав роботи з відновлення виробництва добрив для українських аграріїв. Готуються до пуску основні цехи з виробництва азотних мінеральних добрив – це цехи з виробництва аміаку, карбаміду, аміачної селітри.

«Нам відновили постачання газу, й уже вироблено перші 3300 тонн аміачної селітри. Після вимушеного, більш ніж тримісячного простою, першим до пускових операцій приступив цех А-3 з виробітку аміаку. Зараз його обидві технологічні нитки навантажені на 90 % проектної потужності. Наступним кроком стали пуски цехів: М-5 з виробітку слабкої азотної кислоти та М-9 з виробітку аміачної селітри. Поки що обидва цехи (М-5 і М-9) працюють на 50 % проектної потужності. Зараз йдуть пускові операції в цеху М-2 з виробництва карбаміду, а також готуються до пуску цехи з виробітку аміаку А-5 та карбаміду М-6. Відновити роботу усіх цехів і навантажити виробничі потужності на 100 % плануємо до кінця цього тижня»,– розповідає Голова Правління Віталій Скляров.

Стовідсоткове навантаження виробничих потужностей забезпечить добовий виробіток аміаку цехом А-3 1200 тонн і 1600 тонн цехом А-5. Добовий виробіток карбаміду становитиме: цехом М-2 – 1000 тонн і 1050 тонн цехом М-6. Понад 3000 тонн аміачної селітри щодоби вироблятиме цех М-9.

З 7 березня 2017 року в розпал весняної посівної на три азотних підприємства з виробництва мінеральних добрив групи OSTCHEM – Черкаський «АЗОТ», «Рівнеазот» та «Сєверодонецький АЗОТ» було припинено постачання газу. Біля трьох місяців заводи простоювали через відсутність газу та не виробляли продукцію – азотні мінеральна добрива.

Нагадаємо, що аміак є базовою сировиною для виробництва азотних мінеральних добрив. Сировиною для вироблення аміаку являється природній газ. Показник споживання природного газу є одним з найважливіших факторів, що визначають рентабельність виробництва аміаку. На вироблення 1 тонни аміаку агрегати споживають біля 1100 м3 природного газу.

Споживання мінеральних добрив на ринку України сезонне: більше 60% споживання припадає на період весняного внесення, решта – на період осіннього. Мінеральні добрива вносять ранньою весною або восени під час підготовки ґрунту. Так, брак азоту в ґрунті призводить до значного зниження врожайності. До азотних добрив зараховують: аміак (міститься найбільша масова частка азоту), карбамід (або сечовина), аміачну селітру та ін. У аміачній селітрі міститься близько 34,5% азоту, найбільш висококонцентроване азотовмісне мінеральне добриво – це карбамід – біля 45% азоту.

Український ринок споживає близько 1,2 млн тонн азотних добрив. Нинішні виробничі потужності групи OSTCHEM складають близько 350 тис. тонн добрив / місяць, чого повністю достатньо, щоб забезпечити потреби українських аграріїв до осінньої посівної 2017 року.