Дизель тільки-но встиг вийти зі станції Тараса Шевченка й у межах одного міста зупинився на станції Сміла. Спека, повний вагон пасажирів і заходять ще нові. Серед них — і високий чолов’яга років 40-а, з вигляду стомлений не тільки спекою, а й алкоголем. Він заглядає в сумки своїх сусідів, пробує за ручки вирвати з рук, в одного хлопця виймає з кишені сонцезахисні окуляри і вже приміряє собі, та хтось забирає в нахаби окуляри й повертає хлопцеві, який і не встиг помітити крадіжки. Тоді нахаба знову починає нишпорити по сумках і смикати за ручки. Такою його нахабністю й безцеремонністю починають вголос обурюватися люди у вагоні. Тоді з лавки підводиться чорнявий молодий хлопець, який сидів разом з дівчиною, бере за плече нахабу і пробує його випровадити з вагона. Але той напевно не встояв на не зовсім тверезих ногах і випав з вагона прямо на перон.
— Хто виштовхнув чоловіка з поїзда? Людина могла випасти і вбитися! Я генерал-майор, винуватого ми зараз доставимо у відділок і буде відповідати!—до вагона заглянув чоловік у білому цивільному одязі, намагаючись виявити і вивести з вагона хлопця, який нібито штовхнув того, що випав.
— Та він його зовсім не штовхав, а вивів з вагона, це той на сходинці не втримався, бо нетверезий і ледве на ногах тримається! — на захист чорнявого хлопця стали свідчити пасажири — очевидці цієї пригоди, побоюючись, щоб того й справді не забрали у відділок та не пришили криміналу.
Випавший нахаба лежав на пероні, був живий і при свідомості, ворушив головою й руками, а коли його підвели попід руки, то спробував іти. Прибув станційний працівник поліції, викликали швидку допомогу, яка прибула хвилин через 15 після виклику. Двоє фельдшерів попередньо оглянули потерпілого, зміряли тиск, а потім поклали на ноші й покотили до автомобіля швидкої допомоги , яким потерпілого відправили до лікарні. Щоправда, ролі потерпілого й винуватого тут дещо умовні, бо потерпілий був скоріше винуватим, дозволяючи собі так зухвало й нахабно поводитись в громадському місці. Хлопець, який випроводив його з вагона, добровільно погодився разом з працівниками поліції слідувати до відділку поліції, щоб не затримувати дизель, який після вимушеної півгодинної зупинки знову рушив у дорогу. Хлопця супроводжувала його дівчина. А пасажири у вагоні , на очах яких це сталося , ще під час руху давали пояснення оперативниці, яка збирала свідчення по гарячих слідах.
Проїжджаючи мостом, з вікна дизеля ми бачили вишикувану перед ним в золотоніському напрямку валку легкових автомобілів, які дожидалися в черзі на проїзд. Вже за мостом черга автомобілів вже в черкаському напрямку була ще довшою, аж за Панське. Хтось терпляче чекав, хтось нетерпляче непокоївся, прилаштовуючись у подвійну чергу, хтось вже користувався буксирувальним тросом чи штовхав заглухлий автомобіль. Було видно, що й тут екстріму не бракує. Взагалі, тепер плануючи кудись потрапити через черкаський міст, щоб вчасно встигнути, треба робити припуски на непередбачувані обставини. Незважаючи на оголошені ранкові та вечірні пропускні «вікна» та роботу крім трьох постійних ще й двох додаткових дизель-поїздів за день.
реклама
