Як розповів під час брифінгу співорганізатор проекту Денис Андрущенко, натхненниками на початку впровадження ініціативи стали випускники, які повернулися зі США і захотіли розвивати волонтерство в Україні. Тоді воно в нас було ще на низькому рівні.
- Перший раз ми організували всеукраїнський тур, об’їздивши 6 областей. На початку ми ще нічого не знали і не розуміли корисно це буде чи ні. Були волонтери з Криму, Заходу, Сходу, — розповів Денис.
За його словами, в той час люди неабияк дивувалися, чому ці молоді активісти приїхали і хочуть щось безкоштовно робити. Для них це було незвично.
Спочатку це все робилося за грантові кошти. Однак пізніше, кажуть організатори, гранти їм просто перестали давати, адже потрібно було фінансувати й інші проекти, які чекали підтримки. Цьогоріч був уже 9-й тур і з його реалізацією молодим людям допоміг Благодійний фонд «Урожай громаді». Подорожували й допомагали селянам цього разу на Черкащині та Київщині, побувавши в 4-х селах: Медвин, Козин, Росава та Іванівка.
- Для нашого благодійного фонду такі проекти дуже важливі, — зазначила директор фонду Тетяна Волочай. – Коли за допомогою напряму звертаються сільські ради — це одне. А от завдяки співпраці з такими проектами люди стають більш відповідальними. Особливо це стосується сільської молоді. Її важливо наситити різними враженнями і відчуттями.
Взагалі, кажуть учасники проекту, часто людям важко зрозуміти, що потрібно починати з себе. А коли хтось приходить і починає робити те, що вони могли б зробити самі, то вони починають «прокидатися», дехто включається в процес.
Щодо цьогорічного туру, як стверджують волонтери, вони намагалися не тільки робити практичні зміни, наприклад, пофарбувати паркани, провести Інтернет тощо, а й упорядковувати якісь пам’ятки. Так в одному з сіл місцеві жителі дізналися, що поруч із ними росте унікальний 600-літній дуб.
— Люди дивуються. Для них наша маленька купка волонтерів – це незрозумілий жовтий хаос, який прийшов і щось робить (волонтери мають жовті футболки – ред.). Але що приємно здивувало в останніх подорожах, це те, що селяни дійсно почали цікавитися, розпитувати. Особливо відкритими були сільські голови. Пропонували нас нагодувати, повезти на річку, — розповідає Денис Андрущенко. – Хоча траплялися різні випадки. Буває, бачать, що ми щось робимо і підходять – а давайте ви мені ще на городі допоможете, щось збудуєте…
Людям, надто молоді, далеко не завжди хочеться покидати село, але часто їм не вистачає мотивації або натхнення, аби чимось займатися, — пояснюють учасники проекту. Так, у одному з сіл хлопчина має ідею зробити смітєпереробний завод. Ще траплялися юнаки, які хотіли стати ді-джеєм та журналістом. Їм просто не було з ким порадитися, щоб спробувати себе в цьому.
Волонтери наголошують – те, чим вони займаються – це не кардинальні зміни, а лише кілька днів, які мають надихнути і спонукати жителів сіл до самостійної роботи. Крім іншого, хлопці та дівчата ставлять собі за мету подорожувати Україною – недарма ж у назві проекту йдеться про мандрівки.
До слова, перед проектом кандидати проходять відбір, адже через обмежену кількість місць стати волонтером «Help and Travel» може не кожен. Деякі кандидатури затверджують одразу, декого ж беруть «про запас». Обираючи кандидатів, намагалися триматися «золотої середини», адже спочатку приходили як і люди, які мають вже досить вагомий волонтерський стаж, так і новачки. Звертали увагу й на мотивацію.
Самі ж учасники проекту кажуть – не пожалкували, що вирішили взяти в ньому участь. Однак дехто бачить це як можливість надихнути інших своїм прикладом, а дехто – навпаки, вважає, що сам так може навчитися чомусь новому, аби розвиватися далі.
Наприклад, Юлія з Чернігова, яка скоро стане біотехнологом, каже, що прийшла на проект, аби спробувати себе в чомусь іншому. Волонтерство для дівчини не чуже, ним вона займалася і раніше, однак в рамках суто тематичного проекту, пов’язаного з її освітою.
- Прийшла сюди, бо хочу бути багатогранною, — говорить вона.
Долучаються до проекту й іноземці. Так, організаторам свого часу написав італієць Сімоне, який зараз пише працю про нашу державу. Каже, що приїхати сюди його надихнув Майдан. Захотілося дізнатися більше про Україну та українців і зрозуміти, чи ми таки хочемо йти у бік Європи. Друг Сімоне, Вітторіо, зізнається – про війну з Росією в Італії інформації було дуже мало. Вже перебуваючи тут, вони намагаються хоч якось збагнути суть того, що відбувається.
Загалом, враження про проект у них позитивні. Кажуть, це добре, коли сільське населення починає розуміти, що треба брати ініціативу у свої руки.
Крім основного проекту, «Help and Travel» має кілька маленьких «підпроектів», зокрема таких, що рієнтовані на школярів старшого віку.
Також організатори розповіли про свою мрію – започаткувати «Волонтерський оскар». І зробити хочуть це і в Черкасах. Для цього попередньо в жовтні проведуть зустрічі з відповідними організаціями, а потім організують церемонію нагородженя. Люди мають розуміти, що волонтерство – це не «халявна» робота або якесь байдикування, а справді соціально важлива робота, — пояснюють вони.
- Крім того, хочемо поширювати інформацію про черкаські громадські організації. Зробити такий собі «Волонтер GO», щось на зразок «Pokemon GO», — пояснює Денис Андрущенко. – Ми це бачимо як своєрідний квест по місту, коли громадські організації відкриватимуть двері для активної молоді.
реклама