Нагадаємо, що на Черкащині біля села Будище вже майже помер тисячолітній дуб. Сьогодні він має лише одну зелену гілку. Лікувати дерево немає кому, бо через бюрократичну тяганину незрозуміло, хто ж має за нього дбати. Всього поряд з маєтком Енгельгарда в Будищах числиться три віковічні дуби в дупла якихось з них, за переказами старожилів, Шевченко ховав свої малюнки, коли був «козачком» в Енгельгарда. Перший, як мовилося, майже помер.
Ще два в кращому стані, але один з них, стовбур якого раніше вже лікували, також потребує негайного лікування, а ще накриття, бо згори в його стовбур затікає вода і призводить до руйнування деревини. Накриття цей дуб мав, але воно було металеве, тому негідники його викрали.
– Цей дуб оглядали фахівці-арбористи. Вони сказали, що насправді треба обрізати довгі гілки. Чому? Бо ці довгі гілки забирають живильні соки в самого осердя дуба. А якщо обрізати гілки, то соки підуть в його середину. І тоді піде далі розвиток дуба. Та й кору дуба великі гілки відтягують. Тож тут все треба робити зважено і продумано. Звичайно, все впирається також в гроші. Лише саме обрізання торік коштувало 12 тисяч, – зазначає Раїса Вікторівна.
Нині ж, за словами активістки, найлогічніше було б, щоб дубом опікувалося керівництво заповідника. проте там лише обіцяють. Раїса Вікторівна пригадує, що розбиралася у цьому питанні і так і не знайшла кінців.
– Кажуть, ще до Незалежності влада зобов’язала Шевченківський технікум бути балансоутримувачем дубів. Але немає документів, що вони є правонаступниками. Та й за їх статутом, такий ви роботи вони не мають виконувати. Тобіж наші бюрократи дуже неграмотно поводилися. Як можна було землю віддавати навчальному закладу, якщо на цій землі стоять такі важливі дуби? Інше питання: якщо вже земля була надана, то чому не зобов’язали навчальний заклад доглядати і за дубами як слід? Питань справді багато. І нині виходить, що всі, хто доглядає дуби – самозванці…. – зазначає активістка.
Лікувати дуб потрібно й тому, що нещодавно його підвалили.
– Пару місяців тому ми виявили, що хоч ззовні дуб ніби такий як і був, проте всередині він трохи вигорілий. Очевидно, кидали недопалок. Зараз його ляпали цементом, проте це не вирішує ситуацію, бо, по-перше, цемент забирає вологу, а по-друге, він важкий, і дуб може просто розколотися. Ті ж фахівці-арбористи порадили польські методи лікування дерев. Ми вважаємо, для цього треба збирати кошти і приступати до робіт, а не розводити руками, як керівництво заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». Торік он керівництво райдержадміністрації обрізали трохи сухих гілок і розписали всюди, як дбають за дерева. Але не цим треба було насамперед займатися, а займатися встановленням накриття над дубом. І накриття треба ставити не на дуб, а опирати його на палі, які вкопати поряд. Бо дуб вже те накриття не витримає. Воно не повинно тиснути на нього.
Окремо активістка обурюється тим, що поряд з пам’ятними дубами випасаються корови і їх мало не до стовпів попід дубом прив’язують.
реклама
