реклама Черкащанка
реклама
Хвойні ліси України і, зокрема, Черкащини – в небезпеці. Відбувається їх масове всихання, яке вже охопило величезні площі, в цілому – понад 330 тисяч гектарів лісових угідь, з яких масштабне всихання соснових насаджень становить майже 150 тисяч гектарів, повідомляє Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства з посиланням на газету «Черкаський край».

3333-768x512

Вчені вже назвали це явище «біологічною пожежею». Вона розповсюдилася на Волинську, Житомирську, Київську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Чернігівську та Черкаську області і продовжує невпинно поширюватися по лісових територіях. Руйнація лісів особливо активізувалася цього літа – через надзвичайну спеку і посуху, пов’язані з глобальним потеплінням.

Ситуацію, що склалася, видання попросило прокоментувати начальника Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександра Дзюбенка.

– Проблему масового всихання лісових насаджень, – зазначив головний лісівник області, – сьогодні мають й інші країни – Білорусь, Польща, Чехія, Австрія, Німеччина. Цей патологічний процес, спричинений передусім значними кліматичними змінами, які тривають в природі, набув уже транскордонного характеру. Відбувається зсув кліматичних зон, тож, відповідно, йде зміна ареалу зростання деревних порід.

Всихання лісів на таких величезних площах – це загроза життєдіяльності всієї екосистеми. Призвели ж до цього аномально високі температури останніх років під час вегетаційного періоду дерев, антропогенні навантаження на ліси, різке коливання ґрунтових вод та інші чинники, які послабили біологічну стійкість лісових насаджень. А це, в свою чергу, сприяло стрімкому розмноженню на них шкідників, хвороб, рослин-паразитів, погіршенню санітарного стану хвойних лісів, їх деградації.

Фахівцями держлісгоспів Черкаської області проведено інвентаризацію осередків всихання з метою визначення площі пошкоджених ділянок лісу. За їхніми підрахунками всохлі або всихаючі насадження становлять майже 11 тисяч гектарів. Основний осередок – це Черкаський бір, який зростає на території Черкаського лісгоспу. Є проблеми і в Корсунь-Шевченківському та Канівському лісгоспах.

Якщо ще кілька років тому говорили про сотні гектарів соснового лісу, то зараз уже йдеться про тисячі гектарів.

Останнім часом у Черкаському лісгоспі набуло поширення заселення крон соснових масивів омелою австрійською – паразитом, який проростає в дерево і живиться його соком, що призводить до ослаблення та загибелі цілих насаджень.

– Цьому необхідно протидіяти! Проте у лісівників завжди стоїть вибір: здійснювати рубки – не завжди є розуміння від громадськості, чи не рубати і зовсім втратити насадження – тоді це вже безгосподарність, – сказав пан Дзюбенко. – Та якщо в країнах Євросоюзу проти розповсюдження всихання лісів лісівники мають змогу негайно застосовувати всі необхідні в такому разі санітарно-оздоровчі заходи, передусім – рубки, то у нас із цим набагато складніше. Діюче законодавство, нова редакція Санітарних правил у лісах України, бюрократичні перепони – все це аж ніяк не сприяє вчасному реагуванню на всихання лісових площ, з яких і розповсюджуються шкідники та омела на здорові ліси. Не маємо ми права проводити й будь-які дії санітарно-оздоровчого характеру й на об’єктах природно-заповідного фонду, хоча їх стан вимагає особливої уваги. Тому й виходить, що ми зобов’язані дбати про біологічну стійкість лісу, але через теперішнє законодавство за всиханням просто не встигаємо і щомісячно лише фіксуємо збільшення рудих плям сухостою. По суті, маємо замкнене коло, вихід з якого один – зміни в законодавстві, приведення їх до відповідності реальному стану справ.

DSC_1173-768x512

Черкаський бір – один із найвідоміших і найбільших пристепових соснових масивів України. Його площа становить понад 22 тисячі гектарів, що входять до складу лісового фонду ДП «Черкаське лісове господарство». Цей ліс вирощувало не одне покоління лісівників і він зачаровує своєю красою.

Сьогодні ж у Черкаського бору великі проблеми. Через спеку і посуху останніх років, пониження рівня ґрунтових вод, розповсюдження по деревах омели і шкідників, соснові насадження почали масово всихати. На даний час такого сухостою в цілому по лісгоспу вже налічується понад 4,5 тисячі гектарів. І відмирання сосен, причому на великих площах не припиняється. Це особливо видно зі зйомок квадрокоптеру, який постійно моніторить лісові масиви. Схожі на іржу плями за короткий час виникають там, де ще недавно було зелене безмежжя.

– Якщо в садку хворі дерева, господар їх викорчовує, щоб на їх місці посадити нові і здорові. І сусіди ставляться до цього з розумінням. Те ж саме робимо й ми – лісівники: проводимо санітарно-оздоровчі рубки і саджаємо на цьому місці нові лісові культури, – каже директор ДП «Черкаське лісове господарство» Андрій Пустовіт. – Тільки цього року ми посадили вже понад 344 гектари лісових культур, на майже 930-ти гектарах провели доповнення сіянцями, наразі в зоні нашого постійного догляду перебуває близько двох тисяч гектарів молодих насаджень,майже 300 гектарів підготовлено до нових посадок, у тому числі й з внесенням в них засобів захисту рослин. У цілому на всі ці роботи витрачено понад п’ять мільйонів гривень. Ми не чекаємо за свою роботу подяки. Працюємо чесно, відкрито, кожне зрубане дерево проходить через електронний облік, що можна легко перевірити.

За словами пана Пустовіта, недоторканими для лісівників залишаються й об’єкти природо-заповідного фонду, які перетворилися в суцільно захаращені місця.

– Про проведення в них активних наукових робіт, дослідів щось мало чути, а от безладу, тут достатньо, як і всохлих дерев – розсадників шкідливих організмів, які проникають у навколишні здорові ліси і викликають в них незворотні хворобливі процеси. От тільки здійснювати санітарно-оздоровчі заходи в заповідниках ми не маємо права. Тож, питання упорядкування заповідних місць, нагляду за ними на професійному рівні також мусить бути вирішеним, – каже Андрій Пустовіт.

За матеріалом Наталі Віргуш

реклама

Коментарі  

 
+4 #1 Олег 06.10.2017 08:35
Вибачте мене, можновладці, але це тупо виправдовування власної бездіяльності! Я далі писатиму про одного диктатора, але у якого працювали толкові люди. Про Сталіна (я не його фанат, раптом хто захоче жовчі плюнути). Якраз під час його правління Україна обросла лісосмугами! Які зараз тупо пилять на доски. А за свідченнями істориків, до 30-40 років ХХ сторіччя, пісок степовий був аж під !!! Чигирином і Черкасами. Система ірригаційних систем, земляних штучних формувань та лісосмуг дала нам можливість не горіти літом і не перемерзати взимку. А тепер тупо виправдовування чинуш. Брєд. Подохнемо без природи, а Земелька так і крутитиметься з мільярдами скелетів-ідіотів антропоцентрист ів.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

Loading...
реклама
Моніторинг цін
Театр
Loading...