Вельбівець у довгому листі спробував довести, що Бобов неправий

Мушу попередити керівництво облради: закриття ПТУ – це злочин проти наступних поколінь за який рано чи пізно потрібно буде відповідати. Вже зараз у нас гострий дефіцит фахових працівників робітничих спеціальностей. На ринку праці купа економістів та юристів, а от гарного зварювальника, токаря чи комбайнера потрібно шукати. Це сталося через те, що чиновники вбивають професійно-технічну освіту. Це потрібно зупинити.

Я маю чіткі домовленості з провідними агрофірмами Черкащини. В Гарбузинське ПТУ буде БЕЗКОШТОВНО поставлена сучасна агротехніка для того щоб діти могли ефективно опановувати свою майбутню професію. Це той симбіоз бізнесу й освіти про який багато говориться на державному рівні, але який впроваджують в життя одиниці. Так от, в Гарбузині це буде зроблено.

Але для цього ПТУ має функціонувати. Пропоную всім чиновникам в Черкасах гарно зважити ситуацію і зробити правильний вибір» - заявляв Бобов.

Ось що відповів Вельбівець:

«Зважаючи на безпідставні звинувачення, що останнім часом звучать у пресі й на телебаченні, вважаю за доцільне прокоментувати суть питання, спростувати домисли й недоречні вислови на мою адресу.

На сьогодні жодних задумів чи дій стосовно закриття Корсунь-Шевченківського професійного ліцею (названого «ПТУ в Гарбузині» в повідомленні народного депутата України) не планував і не здійснював. Враховуючи ж високий статус та досвід народного депутата України вважаю некоректним використання ним непідтвердженої інформації та голослівних звинувачень на адресу керівництва області. Подібні заяви від народного обранця можуть розцінюватись як його особистий інтерес у цих процесах чи зацікавленість в прихованні фактів неправомірних дій, що мають місце в роботі закладу. Переконаний, що вивчивши факти, шановний народний депутат України змінить власну думку про мою позицію з цього питання та про те, що насправді відбувається у ліцеї зокрема.

Дійсно, кілька місяців тому на базі закладу мною було ініційовано й проведено спільну зустріч за участі колективу ліцею, начальника профільного управління облдержадміністрації та керівників району. Її метою було вивчення досвіду діяльності закладу, який з 2009 року функціонує як одна юридична особа, створена шляхом об’єднання Корсунь-Шевченківського професійного аграрного ліцею та Стеблівського ПТУ №39. Пану депутату, напевно відомо, що вже із наступного року фінансування профтехосвітніх закладів буде повністю перекладено з державного на місцеві бюджети. Тож вже зараз, на прикладі таких об’єднаних закладів, вивчаємо проблемні питання, які можуть виникати перед нами під час схвалення управлінських рішень та, відповідно, шукаємо шляхи не лише утримання мережі, робочих місць і системи загалом, але й забезпечення справді якісною й конкурентною освітою студентів у регіоні.

Предметне ознайомлення із роботою закладу викликало ряд запитань в частині здійснення фінансово-господарської діяльності керівництвом ліцею. На разі, маю документальні підтвердження моїх розмов із колективом, практичних й документальних дій, листування тощо, що дають підстави підозрювати наявність фактів зловживань у навчальному закладі в частині використання земель, призначених для навчально-практичних занять студентів, у промислових цілях одним із місцевих сільгоспвиробників.

Попри все, вбачаю позитивні сторони у початку цієї публічної (хоча й голослівної) полеміки й не обґрунтованих та не підкріплених фактами звинувачень на мою адресу, озвучених із трибуни Верховної Ради України.

Прикро визнавати, але саме це сьогодні стало поштовхом і мотивацією для законотворців нарешті звернути увагу на проблеми профтехосвіти в своїх регіонах. До цього часу, на жаль, ані звернення навчальних закладів, ані звернення депутатів обласної ради, схвалені на сесіях та направлені на розгляд, не знаходили дієвої підтримки та розуміння. Більше того, вважаю, що саме продемонстрована неувага й бездіяльність законотворців, не вироблені механізми захисту і подальшого функціонування та забезпечення галузі профтехосвіти в країні й викликають подібні перекручування інформації й страхи перед власним майбутнім у громадах.

А тому – вдячний народному депутату України, що він небайдужий до цієї проблеми та сподіваюсь, що не голослівними заявами, а спільними зусиллями на рівні усіх політичних сил, реальними кроками і безпосередньо дієвими законопроектами, із належним фінансуванням й підтримкою держави, у наступному році разом забезпечимо не тільки стале функціонування, але й динамічний розвиток цієї галузі освіти, аби не допустити «злочину проти наступних поколінь».

Певно здивую, але озвучена ідея народного депутата України стосовно надання агрофірмами профтехзакладам області техніки для використання у навчальному процесі задовго до цього саме мною була ініційована й вже успішно реалізовується компаніями, які ведуть соціально орієнтований бізнес у селах Черкащини. Дякую й Вам, що також маєте намір долучитися до цієї роботи. Впевнений, що це буде належно оцінено жителями округу.

На останок варто нагадати й про той факт, що на сьогодні ні обласна рада, ні її голова не повноважні схвалювати рішення про закриття подібних закладів освіти! Якщо ж у пана народного депутата України є чіткі факти чи докази моїх протиправних намірів чи дій – прошу їх оприлюднити, або ж спростувати необґрунтовані наклепи. Поки ж, попередження народного депутата України розцінюю як спроби перешкоджання виконання мною повноважень депутата і голови обласної ради.

Зі свого боку наголошую, що оперую виключно фактами й опираюсь на документальні підтвердження власних слів, які готовий пред’явити особисто чи публічно».