– Якось іду стежкою, – розповідає Зінаїда. Прізвище називати не хоче. – Бачу стоїть на одній нозі лелека. На тій лапі – обрубок вірьовки. Мабуть, якісь нелюди тримали його на прив’язі. Другої ноги нема. Замість неї – якийсь обрубок. Дзьоб пофарбовано сірою фарбою. Знущалися на всю котушку. Птаха зовсім ручна, але нещасна. Крила опустила й нікуди не йде. Я подивилася на всі боки – нікого на стежці немає, з ким би можна було посовітуватися. Взяла його на оберемок і понесла додому.
Лелека живе в Зінаїди вже три тижні.
– Від’ївся, набрав нормального вигляду, – каже жінка. – Крила підтягнув. Їсть рибу, зерно й усе те, що домашні птахи. На апетит не жаліється. До обрубка я йому прив’язала шматок вати, щоби не боляче було на кістку наступати. В дику природу його відпускати не можна. Їсти він собі не добуде. Однією ногою загрузне в болоті, а другої точки опори в нього немає. Розігнатися, щоби полетіти він не може. Хотіла, щоби його забрали якісь благодійники. Боюся, що зимою він замерзне, бо теплого сараю в мене немає.
– Лелека відгодується і зможе літати, – каже директор Черкаського зоопарку Євген Ван. – Якщо птаха втрачає ногу, то функції переносяться на іншу кінцівку. Тут головне гарно годувати. Помірних морозів лелеки не бояться. 10-15 градусів легко переносять. Звісно, якщо температура впаде до 25 градусів, тоді треба буде заносити його до хати.
Юрій Стригун
реклама
