«По-перше, примусово-обов'язковий листопадовий парад був завжди холодний, під дощем, набагато сумніший за травневий. А по-друге, мультики по ТБ показували в ці дні просто жахливі: про «Что тебе снится, крейсер "Аврора", в час, когда утро встает над Невой».... На всіх двох каналах – одні й ті самі мультики про «Аврору». Ні тобі «Ну, погоди!», ні «Простоквашина». Бррррр):», – поділилася спогадами черкаського дитинства Ірина Володимирівна.
реклама
Коментарі
А может быть ты лишнехромосомны й,подскажешь мне "кретину",что именно построено,а не перестроенно на теретории Черкасской области твоими хозяевами,котор ым ты так смачно вылизываешь дупу.
Цю фразу ти, кретин, написав на компі, який зроблений десь у Азії і виставив свою маразматичну фразу в інтернет-мережі, створеній американцями.
Сходи, дурнику, до пам'ятнику бика рогатого біля ЧПК - єдиного, що від совка залишилося - і поклади квіти до скульптури, присвяченої твоєму "брату по разуму"
І до чого тут це? І я був жовтенятком і комсомольцем. Бо інакше не можна було, щоб не створювати проблем батькам, та і собі. То що, я від цього совок любив? Логіка де?
І не просто очолювати, а з таким же як і сьогодні завзяттям. Це, мабуть, вроджена риса.
Добре, що для нинішнього покоління мультфільми тупого совка, як і вся його ідеологія - це вже позавчорашній день.
Стрічка RSS коментарів цього запису