Запропонований диктант «Рідна мова» був взятий із збірника диктантів і розрахований на школярів 9-11 класів.
Не всі з ним справилися однаково, проте багато хто з торішніх учасників покращили свої результати. Навіть настільки, що написали без жодної помилки.
З двох помилок до нуля: з таким результатом цьогоріч написала диктант депутатка обласної ради від ВО «Свобода» Оксана Ковбоша, показавши таким чином найкращий результат.
– Я з минулого разу засвоїла правило — не перемудрувати. Спочатку написала диктант без знаків пунктуації, а потім все виважено розставила,. А граматика вже у мене на автоматі, — розповіла Оксана Ковбоша та порадила усім, хто ще не так досконало пише диктанти більше читати та спілкуватися українською мовою.
Значно покращив свій результат і перший заступник голови ОДА Віталій Коваль. Торік у нього було 5 помилок, з яких дві орфографічні та три пунктуаційні. А все тому, що готувався, писав диктанти, зізнається чиновник:
– Я трішки серйозніше поставився до написання диктанту. Дома тренувався, але мені здається, що цього разу диктант був не складніший за попередній. Результатами задоволений. Але є до чого прагнути.
Дві помилки допустив Станіслав Бесараб, заступник начальника ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля.
А от викладачка ЧНУ ім. Б. Хмельицького та голова МГО «Книжковий маестро» Людмила Фіть, так само допустивши дві негрубі помилки, ще й прорекламувала свій проект, за який наразі триває голосування у рамках Громадського бюджету. У тексті диктанту вона іншою пастою виділила слова, з яких склалися слова «Черкаський книжковий фестиваль».
– У мене вийшов такий тематичний диктант. Просто хотіла ще раз привернути увагу до нашого проекту на Громадському бюджеті під номером 106, — прокоментувала Людмила Володимирівна.
4 помилки, з яких одна негруба, допустив заступника начальника Управління патрульної поліції Черкас Костянтин Дронгаль. Своїм результатом він задоволений, хоча розуміє, що є над чим працювати. В школі за диктанти отримував завжди тверду четвірку за старою системою. 9 листопада підтвердив свій результат.
– Розслабляють у плані підвищення грамотності новітні технології, які замість тебе виправляють помилки. Тому ти вже не так прискіпливо вичитуєш, не запам’ятовуєш свої помилки. Але є куди рости. Буду вчити правила. Хочу подякувати, що запросили на такий захід. Із задоволенням прийду наступного року, — розповів правоохоронець.
Достойний результат і приклад усім колегам показала журналістка Zmi.ck.ua Ольга Валяєва, також допустивши 4 помилки, з яких 2 негрубі.
5 помилок у диктанті допустив депутат Черкаської міської ради Олександр Згіблов, 6 — в.о. ректора Черкаського державного технологічного університету Олег Григор, З результатом у 7 помилок завершили написання диктанту бізнесмен Сергій Кудактін та черкаський політик Сергій Рубан. За ними йде із результатом у 8 помилок (з них 2 негрубі) керівник КП «Дирекція парків» Володимир Стойко.
– Я дуже задоволений заходом, тому що українська мова — це та сила народу, яка повинна жити. Побільше б таких заходів, — відзначив Олег Григор.
Найбільше ж серед владців допустив помилок секретар Черкаської міської ради Олександр Радуцький, проте він також покращив свій результат, допустивши 10 помилок проти 13 минулорічних. Під час диктанту він жартома жалівся, що у нього списує Віталій Коваль, однак у коментарі зізнався, що, мабуть, то він так гарно на нього повпливав і він допустив менше помилок.
– Думаю, на мене дуже гарно вплинув перший заступник губернатора Віталій Коваль. Поряд з ним мені вдалося зробити тільки 10 помилок, таким чином я покращив свій минулорічний результат, — відзначив Олександр Романович, зауваживши, щоб не ображалася українська мова він порівну зробив і пунктуаційних, і орфографічних помилок.
Якщо така динаміка продовжиться, то наступного року секретар міськради планує зробити вже десь 6 помилок.
Долучилися до написання диктанту і просто черкасці, які вирішили випробувати свої сили. Крістіна у повсякденному житті послуговується виключно російською мовою, оскільки за національністю вона не українка. Проте вона вирішила випробувати свої сили, адже дитина навчається в українській школі й іноді важко допомогти їй у підготовці домашніх завдань, не знаючи мови країни, в якій живеш. Наразі жінка усвідомила, що без української мови їй ніяк, тому планує серйозно зайнятися її вивченням, щоб наступного року показати кращий результат.
І це дуже добре, відзначає Людмила Боть, адже не кожен здатен вийти із зони комфорту. Людині легше досягати успіхів у тому, в чому вона впевнена, значно ж складніше зробити перший крок назустріч чомусь невідомому.
– Кострубато, косо, криво, але говоріть українською мовою, — дає поради викладачка, — будь-яка мова починається з поганої мови, а потім вже переходить на інший рівень.
Загалом же вона відзначає, що ганебних робіт серед учорашніх учасників не було. Видно, що ці люди послуговуються українською мовою.
– У цьому році кращий рівень написання робіт. Там, де у минулому році було 13 помилок, у цьому році — 10. Певні зрушення є. Тому можна зробити висновок, що це робиться недаремно. Люди розуміють, що потрібно послуговуватися словниками і робити кроки на зустріч грамотності. Що ж до типових помилок, то я була неприємно вражена, що слово «Вітчизна» багато хто написав з маленької літери. Такі слова як Батьківщина, Вітчизна — це власні назви, написання яких не повинно ставитися під сумнів. Багато було помилок що стосуються пунктуації. Зокрема, ставили кому перед «як», там, де вона не повинна ставитися. Дехто замінював один знак пунктуації на інший. Загалом же є достойні роботи, — відзначила Людмила Боть.
реклама
