За інформацією видання, на початку квітня минулого року за відсутності Ткаченка у Звенигородці – в цей час волонтер здійснював чергову гуманітарну поїздку у зону АТО, в якій пробув майже тиждень, в його домоволодінні працівниками СУ головного управління Національної поліції спільно з УСБ України в Черкаській області було проведено обшук і, як зазначалося в офіційних паперах, «виявлено та вилучено предмети, які обмежені у цивільному обігу». Йшлося не про що інше, як боєприпаси, до яких, як стверджував Віктор Ткаченко, він ніякого відношення не мав.
Судовий процес затягувався під різними причинами. При цьому, як твердить видання, державний обвинувач то не з’являвся на призначені засідання, то ні з того ні з сього вимагав перерви у слуханнях.
У цей час Віктор Ткаченко продовжував надавати волонтерську допомогу захисникам східних рубежів України, здійснивши туди своїм автомобілем понад шістдесят поїздок. І все ж, аби відстояти своє добре ім’я, мусив заручитися підтримкою двох адвокатів, належний професійний рівень яких та неупереджене ставлення до своїх обов’язків судді Дар’ї Сакун подолали спротив прокуратури. І ось після більш як двадцяти судових засідань, допитів і свідчень – виправдальний вирок.
Сьогодні Віктор Ткаченко не впевнений, що на цьому його проблеми завершилися. І має на це підстави, оскільки його колега Сергій Кердань, якого також звинувачували в незаконному зберіганні зброї і який ще раніше домігся виправдального вироку, продовжує і по сьогодні «воювати» з прокуратурою, котра звернулася до апеляційного суду.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису