Про це пише «Нова доба».
В обласному центрі акція розпочалася з Черкаського обласного краєзнавчого музею. Саме сюди прибула компанія охочих до роботи з нитками жінок. Серед них і Ангеліна Іванівна.
– Коли почула про такий захід і отримала запрошення, погодилися одразу. Тут затишна атмосфера, маємо змогу поспілкуватися, погомоніти й попрацювати, – відзначає рукодільниця.
До музею разом із товаришками пані Ангеліна завітала на дев’яту ранку, пробудуть тут до обіду. Поки спілкуємося, жінка активно вишиває жовтими нитками.
– На карті – наша рідна країна, всі області, барвисті та яскраві. Тут не просто нитки, усе це – рідна земля, квітучі сади, щирі люди, – ділиться роздумами Ангеліна Іванівна. –Така біда найшла на нашу Україну… Душа болить і хоче, щоб Батьківщина була лишень ось такою яскравою і усміхненою.
Жінка відзначає, що запрошення від організаторів акції отримала неспроста, адже у своєму повсякденному житті вона займає активну громадянську позицію.
Уже традиційно разом із товаришками збираємося гуртом і в’яжемо маскувальні сітки для фронту. Вже виготовили більше двохсот штук, – наголошує активна пенсіонерка. – Ми ж усі мами, тож душа болить за дітей, які там воюють, захищають нашу країну.
Єдиний серед жіночого гурту чоловік – Григорій Бабак – зізнається, що вишивкою захоплюється з дитинства. Про акцію єднання пенсіонер дізнався з соціальної мережі.
– Ця робота об’єднує всіх небайдужих, праця яких зіллється в одне ціле на полотні, – говорить пенсіонер. – Україна – нероздільна, єдина, сильна, її люблять тисячі і вона має вистояти...
Ідея виготовити мапу належить майстрині художньої вишивки Тетяні Дяківнич із смт Скала-Подільська, що на Тернопільщині. Тканину, нитки і все необхідне для роботи закупили організатори. Вони ж і розподілили, яким кольором має вишиватися кожна область. Черкащині дістався ніжно-рожевий.
– Цікаво, що всіх, хто долучався до створення мапи, фіксують у спеціальному журналі. Відтак, нині кількість вишивальників сягнула майже шести тисяч осіб, – відзначає заступник директора з наукової роботи Черкаського обласного краєзнавчого музею Тетяна Григоренко.
Карта до Черкаської області прийшла з Кіровоградщини – Новомиргороду. Вже над нею встигли попрацювати в Смілі, після Черкас попрямує вона до Корсуня-Шевченківського, потім – до Чигирина. Після нашої ж області вирушить на Київщину. А потім її передадуть на Донеччину та Луганщину.
У музеї відзначають, що ця об’єднавча акція по-справжньому особлива. Адже всі попередні, зокрема і вишивання рушника «Національної єдності», проводилися на професійному рівні.
– Тобто залучали, здебільшого, майстрів, які володіють певним багажем знань, техніками, уміннями, – наголошує завідувач відділу етнографії Черкаського обласного краєзнавчого музею Вікторія Наумчук.
Нині ж над мапою працюють люди, які просто люблять вишивку, Україну, мистецтво. Тут є навіть ті, хто сьогодні вперше спробували вишивати хрестиком.
– Таким чином акція якнайкраще виконує свою місію – об’єднувати, гуртувати людей, ділитися позитивом і радістю, а головне – вірою в найкраще майбутнє для рідної країни, – переконана Вікторія Миколаївна.
реклама
Коментарі
Боже, яке дурне... Якщо ще залишилось щось у голові на зразок мозку, то ти маєш знати про існування тлумачного словника. Щиро вірю, що залишилось.
ма́па, -и, жін.
Пласке зображення частини поверхні планети або зоряного неба з позначенням певних об'єктів чи явищ на ній.
"Ігор розіклав переді мною мапу України, розмальовану у два кольори"
Ще один невіглас, який любить повчати. Полотно, на якому вишивають, має назву не "мапа", а "канва". Мапа - запозичене і перекручене слово з англійської. Бігом до школи, Артьомка!
Що один дурень, що інший. "Мапа" - українське слово, а "воно" - це полотно. Учіться читати, шановні!!!
А виявляється, що "Приїхало воно" (цитата).
Це щоб навіть руццкомірниє ідіоти зрозуміли, що Україна на рашку не схожа.
Стрічка RSS коментарів цього запису