Про це інформує Черкаська ОДА з посиланням на інформацію Державної екологічної інспекції у Черкаській області.
Державною екологічною інспекцією у Черкаській області спільно з органами Національної поліції України та органами рибоохорони розроблено та погоджено плани заходів з охорони водних живих ресурсів.
З 1 квітня на водоймах області працюють мобільні рейдові групи, робота яких спрямована на недопущення фактів вилову риби та інших порушень правил рибальства, в тому числі незаконне придбання чи збут водних живих ресурсів.
В період нересту забороняється промислове та любительське рибальство, пересування будь-яких плавзасобів на водних об’єктах, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних живих ресурсів.
Забороняється під час нересту проводити у рибогосподарських водних об’єктах та в прибережних смугах днопоглиблювальні роботи, видобуток гравію та піску.
Для рибалок-любителів зазначені спеціальні місця та ділянки де дозволяється любительський лов, але за умови, що ловити можна буде тільки з берега однією вудкою з одним гачком виключно у світлу пору доби. Всі човни, що будуть знаходитися на березі у заборонений період без власників будуть рахуватися нічийними та вилучатимуться. Також до відповідальності згідно з чинним законодавством будуть притягнуті керівники причалів, з яких відпливатимуть човни.
За порушення правил вилову риби під час нересту передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.
Так, за вилов риби під час нерестового періоду дозволеними знаряддями лову у заборонених місцях порушники притягатимуться до адміністративної відповідальності за ст. 85 частина 3 КУпАП (штраф 170 грн.). За вилов риби забороненими знаряддями (сіткою, острогою, павуком) передбачена відповідальність за ст. 85 частина 4 КУпАП (штраф – від 340 до 680 грн).
Придбання чи збут риби в нерестовий період тягне за собою відповідальність за ст. 88 частина 1 КУпАП (штраф – 255 грн з конфіскацією товару).
Незаконне заняття рибним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, тягне за собою кримінальну відповідальність за ст. 249 ККУ у вигляді штрафу 1700 грн. або обмеження волі на строк до 3-х років з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього здобутого. Ті самі дії, скоєні особою раніше судимою за аналогічний злочин, карається штрафом 3400 грн або ж обмеженням волі на строк до 3-х років, чи позбавленням волі на той же самий строк з конфіскацією знарядь промислу та всього здобутого.
За кожну незаконно виловлену рибину відповідно до Постанови КМУ №1209 від 21.11.2011 року нараховуються збитки в розмірі: краснопірка — 68 грн, плітка — 85 грн, линок — 119 грн, лящ — 170 грн, білий амур — 255 грн, товстолоб — 255 грн, сазан — 306 грн, щука — 340 грн, сом — 425 грн, судак — 510 грн.
реклама
Коментарі
А какая ответственность положена за сброс воды в Днепре до такого уровня что рыбе никак не отнереститься в местах естественного нереста. А воду сбросили только для того чтобы уберечь усадьбы больших кошельков в случае половодья (кстати все усадьбы построены в запрещенных для строительства местах).
Стрічка RSS коментарів цього запису