Ще в лютому цього року в мережі Facebook Лілія Олександрівна започаткувала спілкування з автором єдиного й унікального видання «Кобзаря» без цензури.
Цю книгу вона придбала в місцевому магазині, тому й мріяла познайомитися з її автором- Зубковим Миколою Григоровичем, який повернув справжнього Тараса Шевченка, Кобзареві оригінальні тексти.
Завітавши лише на кілька годин у Шполу, мовознавець відвідав заклад дошкільної освіти №1 «Ялинка», у якому директор Юлія Кравченко провела цікаву екскурсію, а пан Микола пригадав роки акторства, коли залюбки доводилося грати роль Діда Мороз, розважаючи малечу в садочках Харкова.
Гість був вражений домашнім затишком, охайною територією, багатством і різнобарв’ям наочних матеріалів патріотичного, фольклорного спрямування, виготовлених руками працівників.
Наступна зустріч із педагогами, старшокласниками, жителями громади, які є частими учасниками культурно- мистецьких заходів, що проводить Шполянська міська рада, подарувала незабутні хвилини спілкування із цікавою людиною, ерудитом у царині мови, автором більше 50 публікацій, упорядником словників, підручників, довідників та подарункового ювілейного видання «Кобзаря», який уперше з’явився з нагоди 200- річчя з дня народження Тараса Шевченка.
По-народному жваві й натхненні любов’ю до рідної мови звучали слова Миколи Зубкова про маловідомі факти з життя поета, линули невмирущі рядки творчості Кобзаря - саме ті, які він залишив нащадкам, причому без царської чи радянської цензури, яка довгі роки приховувала від нас справжні перлини.
У фіналі зустрічі Микола Зубков прочитав власного вірша, залишив на згадку свій підпис з побажаннями у власних словниках, які принесли шкільні бібліотекарі НВК №2 та №3 Наталія Гродзь і Любов Слободяник, а також в унікальному «Кобзарі». Слухаючи рядки у майстерному виконанні Миколи Зубкова, шполяни подумки дякували гостеві за непідробну щирість, глибокий патріотизм, віру в мирне майбуття України.
Нас обирає час, ні в кого не спитавшись.
Й карати марно день і місце на землі,
Де, із колін на ноги ледь зіп’явшись,
Торуєм шлях в буденщині й борні.
Парадоксальнії реалії надворі
Сусідять на землі моїх дідів –
Тризуб на синьо-жовтому прапорі
Тріпоче біля идолів-катів.
Звалилася на нас омріяна свобода.
Хоч на олімпі владнім нові зміни,
Та знов товчуть у ступі стару воду.
Держава наче є – немає України!
Мов зачарованим бредемо колом,
Вже вкотре обираєм волоцюг,
А потім лаєм їх і Бога молим,
Щоб розум дав, чи покарав бандюг.
Крізь терни, каземати, заборони
Ми калинове диво пронесли
І наче прийняли «Закон про мови…»,
А говорити ж почнемо коли?!
Господь нам дав найкращі чорноземи,
Два моря, гір красу, ліси, лани.
А ми, занурившись в свої проблеми,
Жнивуєм замість збіжжя бур’яни.
Час усвідомити новій Руїні
Пророчії Тарасові слова:
«Нема на світі України
Немає другого Дніпра…»
За інформацією, начальника відділу освіти, у справах сім’ї, молоді та спорту, культури та туризму Шполянської міської ради ОТГ, Ірини Каландирець
реклама
