Тулуб напоказ «відчитував» соцслужбу перед Уповноваженим Президента

Першим питанням порядку денного засідання колегії Черкаської облдержадміністрації 2 березня був стан виконання Указу Президента «Про питання щодо забезпечення реалізації прав дітей». На засідання запросили уповноваженого Президента України з прав дитини Юрія Павленка, який цього дня прибув на Черкащину із робочим візитом.

Першою прозвітувати, в яких умовах живуть діти Черкащини, голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб запросив заступника начальника служби у справах дітей Черкаської облдержадміністрації Оксану Покатілову.

У своїй доповіді вона закцентувала увагу на тому, що найбільше соціальних сиріт за підсумками 2011 року зафіксовано в місті Черкаси (51 родина) та Золотоніському районі (25). Такі показники, за її словами, в 3,2 рази перевищують середньообласний показник і свідчать про неякісну роботу підзвітних структур із сім’ями, які потрапляють у складні життєві обставини. Викликає занепокоєння соцслужб також епідемія сирітства у 16 районах і містах області, де частка дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування перевищує умовно допустимий 1% дитячого населення в області.

Підсумувала свій виступ представник соціальної служби тим, що кожній дитині потрібне житло, яке складно вирішити у зв’язку з відсутністю у районних та міських бюджетах необхідних коштів.

– У мене виникло питання, – звернувся до Оксани Іванівни очільник області. – Ви начебто зняли відповідальність своїми словами з органів місцевого самоврядування тим, що в бюджетах цих органів відсутні необхідні кошти. А чому вони відсутні? Чому сьогодні немає в районному, міському бюджеті коштів на те, щоб забезпечувати дітей-сиріт житлом.

– Це можна пояснити відсутністю коштів, – відповіла вона.

– Чим пояснити, я не зрозумів? А ви що знаєте місцеві бюджети? Ви їх вивчали? А ви ініціювали це питання перед міськими бюджетами? Усі ж проводили сесії, приймали бюджет на 2012 рік. Написали б прямо: «Пан Зайцев, у тебе стільки дітей-сиріт, які не забезпечені житлом», – пояснив Сергій Борисович на прикладі голови Смілянської РДА. – «У програмі нічого не передбачено. Розглянь, будь ласка, питання і дай мені відповідь». Це, Оксано Іванівно, конкретна адресна робота.

– Ми розробили план забезпечити житлом 30 дітей, – сказала пані Покатілова.

– А скільки в 2012 році буде дітей, які досягнуть повноліття і яких треба забезпечити житлом?

– На сьогодні житло потрібне 120 дітям.

– 120 і 30. Ану, покладіть на ваги. Що це таке? – гнівався Тулуб. – А інші 90 куди подінуться? А цих 30 дітей за рахунок яких джерел ви забезпечуватимете?

– За рахунок місцевих бюджетів.

- А, виходить, що є кошти. Отож-то й воно.

Далі Оксана Покатілова розповіла, що за рахунок обласного бюджету передбачено забезпечити житлом близько 30 дітей соціальним гуртожитком у Смілі.

– А ці 30 окремо від тих інших 30 дітей? – поцікавився Тулуб.

Оксана Покатілова відповіла, що так.

– Тобто 60, а всього 120? Я до чого це веду, Тетяно Федорівно, – звернувся Тулуб до свого заступника пані Прітченко. – Я до конкретики це веду. Добре, дитина досягла повноліття. Ви купили квартиру чи побудували їй хату. Скажіть, меблі треба купити? Чи вона буде на підлозі сидіти. А інше питання: приходять дядьки або навіть не дядьки, а інші якісь, крутіші і, коротше кажучи, забирають цю квартиру. Ну, може, якусь тисячу грошенят дадуть. І що далі, знову поповнюються ряди бомжів? Так чи ні? Дитині 18 років. Куди вона піде? Ми щось думаємо чи ні? Є у вас якісь заходи, розробки, які протидіють цьому чи немає?

Не почувши чіткої відповіді на свої запитання, Тулуб, зітхнувши, дозволив доповідачці зайняти своє місце в залі.