реклама
Привітання від міського голови
реклама
Наприкінці минулого тижня історики з Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького – професор Віталій Масненко і докторант Сергій Шамара побували в білоруському місті Гродно, де взяли участь у міжнародному круглому столі «1918 рік: Білорусь і народи Центрально-Східної Європи в геополітичному контексті епохи (проблема відродження державності: плани і реалії)».

449828972864016386497587466302582508486656n

У своєму дописі для видання «ВІККА» Сергій Шамара поділився своїми враженнями від поїздки в сусідню країну.

«На загал Білорусь, звісно, не відмовилася від радянського символізму під час віншування ювілеїв конкретних історичних подій, спорудження чи підтримки пам'ятників, пере/найменування вулиць. Вулиця Маркса, Ленінський район... Стилізовані автомати із газованою водичкою, напевно, теж стоять в якості символу радянської ностальгії чи то пак специфічної гордості. Проте, нерідко з-поміж різних пам'яток, присвячених "перемогам червоної армії", комуністичним "будовам століття" зустрічаєш і пильну увагу до об'єктів, давніших за ХХ століття. Так, на відстані якогось кілометра від старого замку литовської доби реконструюють і пошкоджену церкву, збудовану у ХІІ столітті. Водночас стосовно історії останніх ста років майже непомітним залишається національний дискурс: причому, як білоруський, так і польський, єврейський та інші. Хоча потрібно зауважити, що пам'ятний знак на вшанування жертв Гродненського єврейського гето у місті встановлено в межах колишніх єврейських кварталів. Цікаво, що на другому кінці цієї ж будівлі знаходиться консульство України в Гродно», – пише історик.

На самому круглому столі виступали польські, білоруські та українські історики з Бидгоща, Білостока, Гродна і Бреста, ми з Черкас. І хоча головною метою заходу було обговорення БНР (Білоруської Народної Республіки, котра проіснувала лише декілька місяців 1918 року), науковці здійснювали екскурси і в різні історичні періоди «до і після», і в різні країни, котрі були причетні до революційних процесів сторічної давнини. Зачіпали історію не тільки Білорусі, а й Польщі, Німеччини, України, Австрії і навіть США. Обговорили не тільки історичний фактаж, а й головно-вузлові питання історіографії та сучасної політики пам'яті в Білорусі, Україні, Росії, Польщі. Актуалізували проблему змісту підручників для шкіл та закладів вищої освіти.

«Особисто я наголошував на пропагандистському тискові з боку Росії на українські та більшою мірою білоруські підручники. Професор Масненко запропонував розібратися з пантеоном національних героїв часів Української революції 1917-1921 рр. та БНР 1918 року», – розповів Сергій Шамара.

«А ще, – додав черкащанин, – у Білорусі небезуспішно почали вирощувати кавуни й поглядають у бік інших здавалося б екзотичних для своєї країни культур та живності. Одним словом, приємна країна з тихою ходою».

реклама


Інші матеріали по темі:

Коментарі  

 
+1 #2 Земна твердь 30.10.2018 14:21
Шамара має велику потенцію в історичній науці, знає все.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
0 #1 Гроші 30.10.2018 12:51
"Професор Масненко запропонував розібратися з пантеоном національних героїв". Розібратися - це як? Як у нас?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

реклама Моніторинг цін
реклама