Меценату передали книжку про життя шляхетних дівчат

Презентація книги Петра Лелюка «Полтавський інститут шляхетних дівчат. Персоналії» відбулася в Полтавському літературно-меморіальному музеї І.П.Котляревського в середині грудня 2018 року, напередодні відзначення 200-ліття створення Полтавського інституту шляхетних дівчат. Автор книги, працюючи старшим зберігачем фондів державного архіву Полтавської області, зацікавився історією рідного краю, зокрема, функціонуванням Полтавського інституту шляхетних дівчат – закритого навчального закладу, який діяв у Полтаві в 1818-1917 роках.

Перший серед губернських міст і шостий у Російської імперії загалом, інститут шляхетних дівчат був єдиним у Полтавській губернії середнім навчальним закладом для збіднілих дворянських дочок. Він давав освіту, естетичне і етичне виховання і право на посаду виховательок дітей дворянства і духовенства. Архітектурний комплекс Інституту шляхетних дівчат (нині Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка) – пам’ятка архітектури національного значення.

Полтавський Дворянський благодійний інститут шляхетних дівчат урочисто відкрито 12 грудня 1818 року. Історія цього закладу викладена на сторінках книги протоієрея П.І.Мазанова, його праця розкривала багатогранне життя навчального закладу до 1898 року. Інститут проіснував у Полтаві до 1917 року, у січні 1918 року він був евакуйований до Владикавказу.

При радянській владі, зрозуміло ж, вивченню його історії уваги не приділялося. Архівні документи було втрачено під час Другої світової війни.

Петро Лелюк знайшов нові джерела, які не тільки доповнюють відомості з книги П.І.Мазанова, але є єдиним джерелом історії інституту з 1899 по 1920 роки.

Книгу «Полтавський інститут шляхетних дівчат. Персоналії» Олег Ткаченко, який був присутній на презентації, на прохання автора Петра Лелюка передав Петру Душейку.

Над своєю першою літературною працею, яку автор присвятив внучці Софійці Лифаренко з побажаннями «вирости всебічно розвиненою, на всі руки майстринею, розумницею й красунею», він працював 7 років. Допомагали й колеги, які надали цінні матеріали, що увійшли до книги. А далі були пошуки меценатів.

Одним із тих, хто профінансував друк, аби книга побачила світ, став Петро Григорович Душейко, успішний аграрій з Чорнобаївщини, людина, якій небайдужі традиції, історія рідного краю, який веде активний пошук свого родоводу.

Також нагадаємо читачам, що завдяки тісній співпраці з працівниками державного архіву Полтавської області, великій пошуковій роботі Олега Ткаченка, краєзнавця з Кліщинець, та за фінансової підтримки Петра Григоровича у Чорнобаївському районі минулого року в одному з перших пройшла історична акція «Втрачені листи з минулого». Під час акції, яка тривала більш ніж пів року, листи українських остарбайтерів, писані в серпні-вересні 1943 року в Німеччині і адресовані рідним, повернулися на батьківщину.