Метою моніторингу було відстежити кількість чоловіків і жінок як героїв/героїнь, експертів/експерток журналістських матеріалів, рівень вживання фемінітивів, а також наявність сексистських образів і стереотипів.
У друкованих медіа лише у 18% жінки є експертками журналістських матеріалів і в 27% - героїнями. Найбільше експерток було виявлено у публікаціях, віднесених до рубрики моніторингу «інше» (екологія, соціальні питання, кримінал, тощо), проте у співвідношенні з експертами вони склали 36% від загальної кількості. Однаково експертну думку чоловіків і жінок наводили в матеріалах про культуру та волонтерство (50%), зовсім жінки не коментують питання освіти, медицини, війни та розваг. Водночас у темах культури та освіти об’єктами уваги медіа майже 100% були жінки. У спортивній тематиці відсутні і експертки, і експерти.
Найбільше експерток виявлено у публікаціях газети «Вечірні Черкаси» (7), найменше (по 1) – «Черкаський край» і «Нова Доба», а героїнь – у публікаціях газети «Нова Доба» (22). Зовсім відсутні жінки як героїні матеріалів у публікаціях газети «Черкаський край».
Експертів найбільше зафіксовано у публікаціях газети «Вечірні Черкаси» (36), найменше – «Нова Доба» (10), героїв – у публікаціях газет «7 днів Черкаси» (62) та «Нова Доба» (50), найменше - у публікаціях газети «Черкаський край» (3).
У черкаських інтернет-виданнях відсоток експерток і героїнь значно вищий ніж у друкованих (26% і 29% відповідно).
Найчастіше жінки коментували питання екології, кримінальних подій, соціальні теми тощо (рубрика «Інше»), однак їх частка, порівняно з чоловіками, склала 34%. Більше ніж чоловіків, думку жінок запитували в темах волонтерства (83%), освіти і культури (по 47%). Найнижчий відсоток жінок у політичній і бізнес-тематиці.
Найменше експерток виявлено у публікаціях «Провінції» (9), у решті інтернет-видань їх число практично тотожне (22-26). Найменше героїнь було виявлено у публікаціях інтернет-видання «Про Головне» (12), найбільше їх подав «Дзвін» (40). Найбільше героїнь - у рубриках моніторингу «спорт» (66) та «інше» (32). Найбільше експертів - у публікаціях «ПроЧерку» (85) та інтернет-видання «Дзвін» (84). Найбільше героїв виявлено у публікаціях інтернет-видань «ПроЧерк» (113) та «Дзвін» (107), найменше – у «Про Головне» (25).
Черкаські друковані ЗМІ досить вільно поводяться з фемінітивами та маскулінітивами. Так, посада однієї жінки може називатися як «речник», так і «речниця». Навіть у одній публікації зустрічається як «черкаська поліцейська» так і «речник» (щодо однієї і тієї ж експертки). «Лідер партії» у одному і тому ж ЗМІ може вмить ставати «лідером партії» (коли, знову ж таки, йдеться про одну й ту ж жінку).
Загалом черкаські друковані медіа послуговуються фемінітивами у 25%, а інтернет-видання – у 50%.
У двох ЗМІ («Черкаський край», «Нова Доба») фемінітивів за період моніторингу загалом виявлено не було. При тому, що у публікаціях тієї ж «Нової Доби» було виявлено 16 маскулінітивів. Саме їй і належить рекорд. Найменше ж маскулінітивів було вжито у публікаціях газети «7 днів Черкаси» (1). Ця ж газета вжила найменше фемінітивів (1), найбільше їх – у газеті «Вечірні Черкаси» (5).
Із черкаських інтернет-виданнь найбільше фемінітивів і маскулінітивів використало видання «ПроЧерк» (20 і 24 відповідно). Найменше фемінітивів вжито у «Провінції» – 8 (9 маскулінітивів). Найменше маскулінітивів вжито інтернет-виданнями «Дзвін» – 6 (10 фемінітивів) і «zmi.ck.ua» – 7 (17 фемінітивів)
На фоні досить вільного поводження з вживанням фемінітивів та маскулінітивів (посада однієї і тієї ж експертки або героїні у одній і тій же публікації, вжита як у чоловічому, так і у жіночому роді), деякі публікації взагалі вражають поєднанням фемінітив+маскулінітив у переліку посад однієї і тієї ж особи: «Народної артистки України, директора, художнього керівника дитячої хореографічної школи «Virsky», «Заслуженої артистки України, доцента кафедри класичної хореографії КНУКіМ, солістки театру сучасної класичної хореографії «Сузір’я Аніко»; «заслуженого працівника культури України та АР Крим, завідуючої відділенням молодших спеціалістів (декана), викладача сучасного танцю Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтва, хореографа, балетмейстера телевізійного проекту «Танці з зірками»; заступниця черкаського міського голови Людмила Бордунос, яка є куратором напрямку житлово-комунальної галузі»
За моніторинговий період було виявлено лише одну тематичну публікацію на гендерну тематику (у «Провінції»), що аналізувала дотримання гендерної рівності у президентській кампанії.
Загальний Індекс гендерної чутливості черкаських медіа у лютому 2019 року – 29%. Ознайомитися з підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
реклама
