Незважаючи на захисні мита на поставки російських мінеральних добрив, вони все одно потрапляють на український ринок. Виготовлені з дешевого газу, російські добрива роблять українських виробників неконкурентоспроможними і загрожують продовольчій безпеці України. Про це в коментарі журналістам заявив генеральний директор черкаського ПАТ «Азот» Віталій Скляров.
На його переконання, панування російських виробників міндобрив в українському агросекторі було б небезпечним для України, оскільки ставило б її продовольчу безпеку під контроль сусідньої держави. Розуміючи це, український уряд зробив суттєві кроки щодо підтримки роботи українських хімічних підприємств, у тому числі й черкаського «Азоту». Зокрема, було започатковано антидемпінгові розслідування Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ), ініційовані на прохання українських хіміків щодо країн-імпортерів мінеральних добрив. У травні цього року було запроваджено санкції проти ввезення добрив з Росії, які набули чинності з 1 липня. Це дало змогу запрацювати українським підприємствам-виробникам мінеральних добрив, зокрема, і «Азоту».
Водночас, за словами Віталія Склярова, продукція російського виробництва все одно потрапляє на український ринок – як через окуповані території, так і через треті країни, зокрема, Туреччину і Білорусь.
– Це означає, що використовуються схеми, коли добрива, які виробляються в РФ, просто перепаковуються та потрапляють на митну територію України як товари, що вироблені начебто в інших країнах, – наголошує керівник «Азоту». – І тут виникає слушне питання: хто і як перевіряє сертифікат походження товару? На скільки якісні такі перевірки? Тому потрібно не лише вводити мита на добрива, що ввозяться з боку Росії, а й контролювати сертифікати їх походження.
Ще один механізм обходження митних обмежень – коли добрива завозяться під іншими товарними кодами.
Віталій Скляров закликав Мінекономіки вчитися у розвинених країн, як потрібно захищати свої ринки.
– Хочете маленький приклад саме щодо ринку міндобрив? Ви, наприклад, знаєте, що згідно із законодавством Франції, їхні фермери зобов’язані 50 відсотків добрив закуповувати виключно у французьких виробників? Ось це зразок якісної промислової політики. Я вже не кажу про комплексну систему підтримки сільського господарства в ЄС, де за кожний гектар фермер отримує дотацію, яку потім витрачає на закупівлі, зокрема, й міндобрив. Я вже взагалі не кажу про податкові пільги для сільського господарства, які існують в багатьох країнах. І за все це відповідають уряд та Міністерство економіки, – наголошує пан Скляров.
Крім реального обмеження потрапляння на український ринок російських міндобрив, важливим кроком для підтримки української промисловості було б зменшення цін на природний газ. Адже його вартість формує до 70% ціни добрив.
– Зі зростанням ціни на природний газ наше підприємство знову буде перебувати в «турбулентності» стрибків ціни на основну сировину, а це знову призведе до неминучої зупинки виробництва. Ми не зможемо конкурувати з російськими виробниками мінеральних добрив, у яких ціна на газ в рази нижча, ніж у нас. Зниження ціни на природний газ дало б змогу не лише забезпечувати стабільну роботу підприємства, а й акумулювати кошти для розвитку виробництва, проведення реконструкцій і капітальних ремонтів у повному обсязі, – підсумовує Віталій Скляров.
реклама
