35-річчя від часу створення туристсько-спортивного клубу «Кок-Таш» відзначили ентузіасти різних поколінь із Черкаської загальноосвітньої школи №12.
«Кок-Таш» – творіння вчителя географії Петра Васильовича Харенка. Ще 1984-го року молодий вчитель, прагнучи організувати, здружити учнів, створив туристський гурток, який згодом переріс у клуб. І понині Петро Васильович є і керівником, і екскурсоводом, і тренером, і натхненником «Кок-Ташу».
За словами Петра Васильовича, клуб названо на честь кримської гори Кок-Таш. До 2014 року експедиції до цього символу черкаського клубу влаштовувалися майже щорічно. Спочатку це були суто пішохідні подорожі, згодом вони стали автомобільно-пішохідними.
– Вона відрізняється від усіх гір Криму, – розповідає «кок-ташівка», учасниця двох сходжень на гору Яна Тимофеєва. – Із шапки зеленого лісу, вимальовуючись на фоні синього неба, неначе білий айсберг, височіє скеля. Схили скелі такі круті, що перехоплює подих, навіть коли на них дивишся знизу. Назва гори кримськотатарською означає «синій камінь». Мабуть, тому синій, що справжня білосніжність має легку голубизну. Висота скелі 80 метрів. Це вапняковий риф. Висота всієї гори Кок-Таш – 804 метри...
Після 2014 року, у зв’язку з анексією Криму, черкаські туристи вирішили зосередитися на цікавих місцях рідної Черкащини, а також Поділля, Карпат і Закарпаття. Життя клубу наповнене тренуваннями і змаганнями з туризму і спортивного орієнтування, участю в конкурсах і експедиціях, подорожами і туристичними походами.
На святкування 35-річчя клубу, яке відбулося у 12-ій школі, запросили «кок-ташвців» різних поколінь, ентузіастів спортивного туристу, виконавців авторської пісні, педагогів.
Нагороди клубу
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису