Модрина, спостережний пункт браконьєрів і сережки ліщини (ФОТО)

У заказнику місцевого значення Сунківський-1 під час походу з елементами наукового значення група біологів, до яких долучився представник ЗМІ, виявила впалі дерева, які хтось розпилів. Але, за словами біологів, для лісової екосистеми мертва деревина дуже важлива. Також під час походу було знайдено спостережний пункт браконьєрів. Цікавинкою лісу є старі дуби та ділянка з модриною, яка створює відчуття, що ви перебуваєте не в типовому українську лісі, а десь на півночі Азії.

Аномальна погода теж додала свого: йдучи товстим листяним покривом, коли надворі січень, ти не можеш зрозуміти, чи це весна чи осінь. На таку погоду реагує ліщина, яка випускає свої сережки.

Але про все по порядку. Насамперед знайте, що, йдучи в ліс, готуватися треба ще звечора. Вам не завадить рюкзак з водою (краще термос з чаєм) і їжею. Бо, находившись доволі багато на свіжому повітрі, ой як захочеться перекусити.

Зайшовши у ліс, плануйте маршрут, щоб потім не заблукати в трьох соснах. Описаний похід заказником Сунківський-1 (це ландшафтний заказник місцевого значення в Смілянському районі Черкаської області) мав на меті виявити гнізда хижих птахів. Та що ми врешті побачили?

Загалом враження від заказника гарне. Рубок деревини не помічено. Але були виявлені факти розпилювання упалих дерев. ФОТО нижче.

Про значення мертвої деревини для лісової екосистеми слід говорити. Бо мертва деревина створює величезну кількість оселищ та екологічних ніш: там може жити хто завгодно – від мікробів до комах і навіть хребетних тваринок. Так, личинка жука-оленя розвивається саме в мертвій деревині дуба. Мертва деревина – унікальне середовище існування. Це створює зовсім іншу картину лісу, і так було у пралісах, яких практично не залишилося. Один із найвідоміших пралісів Європи – Біловезька Пуща, розташована на кордоні Польщі та Білорусі, – щороку приваблює тисячі туристів. Праліс має виняткове значення для дослідження природних процесів у лісових екосистемах.

У лісі також були місця для підгодівлі тварин. А от неприємним моментом стало виявлення засідки мисливців біля них. Та, як відомо, в заказниках полювання заборонено… Тож по поверненню з лісу було направлено звернення в обласне Управління екологічного нагляду та в лісництво.

Як повідомив «Прочерку» головний лісничий ДП «Смілянський лісгосп» Денис Івлєв, Смілянський лісгосп жодних дозволів на проведення будь-яких лісозаготівельних робіт у заказнику «Сунківський-1» не надавав. Загалом у зазначеному заказнику господарську діяльність підприємство не веде. Найближчим часом буде проведено заходи для з’ясування обставин за даним фактом.

– Щодо засідок на дичину. Працівники підприємства постійно проводять рейдову роботу з охорони лісового та мисливського фонду. У разі виявлення незаконного полювання складаються протоколи, порушників притягують до відповідальності. Територія заказника «Сунківський-1» надана у користування ТОВ МГ «Сунки», яке здійснює охорону наданих мисливських угідь. Полювання у заказнику заборонено. Якщо такі облаштування виявляють працівники лісгоспу, то відбувається їх негайний демонтаж. Виявлені засідки також буде демонтовано, а територію заказника обстежено, - зазначив Денис Івлєв.

Окремо варто сказати про ділянку лісу, де росте модрина. Ця хвойна рослина втрачає взимку свої голки. Модрина зустрічається в північних приполярних низовинах на Алясці, в Канаді і Росії, на середніх і великих висотах в горах від півдня до півночі США, в Альпах Європи, Монголії, північному Китаї, Північній Кореї і в Японії. А от для нас вона нехарактерна. Тому перебувати у цілій ділянці лісу, серед модрин, незвично. Немов ви поїхали кудись в іншу країну і там подорожуєте лісом. Тут немов якесь інше повітря.

Об’єкт може мати туристичне значення, бо показує, що не лише в Холодний Яр чи в Мошногір’я можуть ходити туристи. Не гірша місцина і у Сунківському лісництві, адже тут і розлогі дуби, і модрини, а також можна зустріти диких тварин. Ми декілька разів бачили косуль.

А що ж гнізда? Власне це було метою походу. Науковці виявили три гнізда хижих птахів. Швидше за все, канюки звичайні, але літо покаже. Потім треба буде повернутися до цих дерев і перевірити навесні, хто ж там живе. А поки що місце виявлення гнізда зафіксували за допомогою GPS. До слова, одне гніздо було точно жиле, бо поряд лежали гілочки, які принесла дбайлива птаха для ремонту гнізда, також на землі було видно послід. Отже, в гнізді вже хтось живе і готує його до весни.

– Ми як науковці вивчаємо поширення та чисельність рідкісних видів птахів. Для цього здійснюємо регулярні польові виїзди не тільки в різні райони Черкащини, але й інші області України. Під час виїзду в Сунківське лісництво ми виявили пару дорослих орланів-білохвостів, що занесені до Червоної книги України, та ще 3 гнізда хижих птахів (власників цих гнізд можна буде встановити влітку). Такі дані узагальнюються та дають змогу здійснювати моніторинг популяцій рідкісних видів. Зараз іде робота над підготовкою нового видання Червоної книги України, де ці матеріали також буде використано, – роз’яснив «Прочерку» Максим Гаврилюк, директор ННІ природничих та аграрних наук Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, орнітолог.

До слова, канюки, а точніше, їх кількість – це показник розораності наших земель. Раніше видання «Прочерк» вже порушувало у попередніх публікаціях тему активної розораності земель, через що зникає цілина, зникають степи. Зараз шматочок степу можна знайти на Черкащині хіба що в Канівському природному заповіднику.

– Не можна перетворити Україну в суцільне розоране поле. На щастя, дещо починає змінюватися. Має бути збільшення певного відсотку природоохоронних територій. І нам слід шукати ті ділянки, де природа збереглася, задокументовувати їх. І нерозорані ділянки теж потрібні, бо там є цінні рослини, живуть комахи і ссавці. Це все потрібне для розвитку екосистеми, – говорила ще влітку журналісту кандидат біологічних наук Олена Вашека, яка приїжджала з колегами та студентами на польову практику до Канева.

Степ поступається перед плугом та забудовою. А саме в степу водяться гризуни, якими харчується канюк – хижий птах родини яструбових.

Повертаючись додому, наштовхнулися ще на одну цікаву деталь. На одній з ділянок ми помітили дуб червоний або північний. Все б нічого, та очевидно, що його висадили лісівники для краси абощо. Адже це справді гарне дерево, яке саме просто так не могло б примандрувати до нас з північноамериканського материка. Проте проблема в тому, що цей дуб надто швидко росте і може тиснути на притаманні нашій місцевості види рослин, врешті пригнічуючи їх. Тож, за словами біологів, і тут є певні нюанси, на які варто було б зважати лісівникам при посадці нових видів дерев для окраси лісу.

Вже наступного дня працівники лісового господарства демонтували засідки в лісі.

«Додатково повідомляємо, що з метою виявлення лісопорушників у заказнику «Сунківський-1» розвішали чотири фотопастки, місця розташування яких будуть змінюватися кожні кілька днів. Охорону лісового та мисливського фонду у заказнику посилено», - зазначили лісівники в повідомленні.

Назарій Вівчарик, Смілянщина