Партія регіонів уже третій рік при владі. Що було зроблено правильно і які найбільші помилки?
— Навели лад у фінансовій сфері. 2009 року країна набралася необґрунтованих кредитів під величезні відсотки. Їх просто проїли. Держава була на межі банкрутства, але завдяки нинішній владі цього вдалося уникнути.
Серед найбільших негативів виокремлю два. Перший: президенту так і не вдалося створити у владі команду однодумців. Натомість є групи впливу і дві абсолютно протилежні команди. Одні — ліберали — будують капіталізм, другі — соціалізм радянського зразку.
З першої причини випливає друга — народ не знає, куди ми йдемо і що будуємо. Немає світла в кінці тунелю. У суспільстві панує депресняк.
Загалом, ці два роки були втрачені, ми не просунулися ні на крок уперед.
Коли чекати покращення життя?
— Об'єктивно воно вже є. Суб'єктивно люди його не відчувають. Економіка зростає. Це видно по надходженнях до міського бюджету податку з доходів фізичних осіб. Він сплачується з офіційної заробітної плати і вказує на результат економічної діяльності підприємства. 2010 року до бюджету Черкас надійшло 278 мільйонів гривень ПДФО, а торік — 326. Тобто за один рік зростання майже на 20 відсотків.
Янукович добуде до кінця свого терміну?
— Я не бачу об'єктивних підстав для його зміщення. Хоча є декілька країн, що грають на дестабілізації ситуації в Україні. Це насамперед Росія, до якої активно долучилася Німеччина.
Йдеться про ситуацію з Тимошенко?
— Так. Росія тисне, бо Путін образився, що українці не послухали його й обрали президентом не Тимошенко.
А хіба не Янукович ішов на вибори з проросійськими гаслами?
— Не бачу в діях теперішньої влади жодної проросійської політики. Можна 20 років говорити про російську мову як другу державну, але нічого для цього не робити. Ці гасла проголошувалися для того, щоб догодити не Росії, а виборцям на Півдні й на Сході України. До того ж крісло президента кардинально змінює настрої будь-якої людини. Воно підвищує почуття патріотизму. Як казав Леонід Данилович (Кучма. — "ГПУ"): "Место сидения определяет точку зрения". Владними повноваженнями з Росією не поділиться жоден президент України.
Юлія Тимошенко мала би на посаді президента менше патріотизму?
— Хтозна. Може, і вона змінилася б. Але чомусь Путін хотів бачити президентом саме Тимошенко. Мабуть, він не гірше за нас знав, що їй легше диктувати свою волю і легше добиватися поступок. Особливо, коли маєш у рукаві такі козирі, як порушені кримінальні справи. Можливостей для шантажу Януковича значно менше. Взимку 2010-го все це оцінило наше суспільство й зробило свій вибір.
Які шанси в Януковича на другий президентський термін?
— Вирішальними будуть 2013-й і 2014 роки. Якщо після парламентських виборів Віктор Федорович плюне на свій рейтинг і розпочне справді радикальні реформи, то має шанс бути переобраним. Якщо ні – матимемо нового президента.
Наші чиновники спроможні побороти корупцію, доки є "Межигір'я"?
— Доки є "Межигір'я", у владу йдуть не для того, щоб боротися з корупцією, а збагатитися самому. Корупцію поборе політична воля й команда однодумців. Зробити це можна за рік-два. За прикладом далеко ходити не треба — подивіться на Грузію.
Що здатні привнести в парламент нові партії, що зможуть подолати 5-відсотковий бар'єр — "Удар" Віталія Кличка, "Свобода" Олега Тягнибока?
— Кличко — єдине нове обличчя в українській політиці. Тому його рейтинг зростає. Однак за всієї поваги до Віталія, у нього немає партії. Довкола Кличка крутяться риби-прилипали, які хочуть поживитися його високим рейтингом. А чи є в партії "Удар" ідеологія? Яка вона? Хто це знає?
Інша справа — "Свобода". Я хотів би, щоб вона пройшла до парламенту. У суспільстві досить людей, які поділяють такі радикальні погляди. Буде набагато краще, якщо вони будуть представлені у Верховній Раді, а не на вулиці. Однак не думаю, що присутність "Свободи" в парламенті змінить країну принципово. Хіба косметично.
Чим завершиться справа Юлії Тимошенко? Вона має шанс повернутися у велику політику й стати президентом?
— У політику може й повернеться, а президентом не буде ніколи. У ній розчарувалася еліта нації. Я кажу про еліту без лапок. Тобто тих людей, яких поважають, які мають авторитет у суспільстві. Період її прем'єрства відкрив цим людям очі. Що ми тоді бачили? Жагу влади й дешевий популізм. Еліта цього їй не пробачила.
Коли політики почнуть реагувати на громадську думку? Що для цього треба робити?
Одарич усміхається.
— У нас інша проблема. Наші політики тільки тим і займаються, що зважають на громадську думку. А вона зупиняє рух реформ. Хіба громадська думка підтримає заміну безплатного проїзду в тролейбусі грошовою компенсацією пенсіонерам? Та ніколи. Бальцерович у Польщі наплював на громадську думку й провів успішні реформи. Хоча це коштувало йому кар'єри. Між першими і другими президентськими виборами в Грузії Саакашвілі згубив половину свого рейтингу, але провів реформи. Тепер, коли в країні не беруть хабарів і всі знають, що є чесні правила гри, високий рейтинг повертається до нього. Тому політик, який прагне реформ, мусить забути про громадську думку.
В українському суспільстві є здорові сили?
— Здорові сили є, але на них немає попиту. Найголовніша наша біда — безглузда поляризація суспільства.
Юрій стригун, інтерв’ю «Газеті по-українськи»
Двічі обирався мером
Сергій Одарич народився в місті Ніжин на Чернігівщині. Закінчив механіко-математичний факультет Київського університету ім. Тараса Шевченка. Наприкінці 1980-х працював програмістом у столичній обласній лікарні. 1991-го — керівник виборчого штабу кандидата в президенти В'ячеслава Чорновола. 1996 року заснував та очолив газету "Ми". За рік створив об'єднання громадської протидії корупції "Чисті руки". З квітня 2006-го — депутат Черкаської міськради. За півроку обирається мером Черкас. Потім переобирається ще раз. Набирає 35% голосів — більше, ніж три найближчі конкуренти разом узяті.
Загальний дохід родини Одарича за минулий рік перевищив 1,1 млн грн. Дружина мера Анжела є співзасновницею компанії "Венето", що виготовляє матраци.
У подружжя є син і донька, які вчаться в Києво-Могилянській академії. Андрій — на політолога, Наталія — майбутній маркетолог.
реклама
Коментарі
Одарич ніколи не закінчував механіко-математичного факультету Київського університету ім.Тараса Шевченка (автор пропустив - національного), себто і не має закінченої вищої освіти.
Наразі Олегович значиться студентом-заочником Черкаського національного університету ім.Богдана Хмельницького. Хоча, подейкують, що там живцем його зроду ніхто не бачив, а от заліковку, яка самотужки бігає від кафедри до кафедри за заліками та іспитами, викладачі бачили неодноразово.
Відмінних оцінок Олеговичу!
Вітаю вас гість з новим званням. Ви ж статтю прочитали?
Стрічка RSS коментарів цього запису