«Думи мої, думи мої, лихо мені з вами…» Це якраз зараз актуально коли керівнику думи спати не дають», – зауважує Юрій Ткаченко, гортаючи сторінки подарованого йому факсимільного видання «Кобзаря». Ніяково він роззирається по кабінету і зізнається, що насправді якусь перестановку чи ревізію речей попередньої влади після призначення його на посаду голови Черкаської облдержадміністрації не робив. Мовляв, просто немає часу за роботою.
«Ось факсимільне видання «Кобзаря» і ось камінь – шматок бруківки з Майдану. Це щоб не забував, якою ціною ми здобули перемогу»
За словами підлеглих, працює Юрій Ткаченко допізна
Потрапити на інтерв’ю до голови ОДА Юрія Ткаченка виявилося не просто. Незважаючи на попередню домовленість, довелося годину просидіти у приймальні: потік керівників управлінь, які йшли з документами до голови ОДА за підписом, ніяк не закінчувався.
Сам Юрій Ткаченко щодня їздить додому в Золотоношу. За словами підлеглих, працює він допізна.
У розмові Юрій Олегович не складає враження грізного керівника, який помахом пальця може одразу все вирішити, як це намагався всіляко показати його попередник. До речі, від попередника Ткаченку дісталося: він особисто відчув на собі «покращення» від влади регіоналів. За часів екс-голови Черкаської ОДА Сергія Тулуба брат Юрія Ткаченка відсидів три дні в СІЗО: відбирання частки бізнесу було для регіоналів звичною практикою.
Про те, наскільки таки самостійною політичною фігурою є нинішній губернатор, про його досвід переселенця, про його кроки на посаду, боротьбу за бізнес, що було в минулому, та підготовку до виборів, що нас чекають в майбутньому, – наша розмова.
– Юрій Олегович, Ви прийшли у владу з бізнесу. Наскільки ця робота відрізняється від попередньої?
– Безумовно відрізняється. У бізнесі ти прагматично розраховуєш свій час і розумієш, що в кожному відрізку часу є конкретна мета – прибуток. А тут, поки ти працюєш на роботі, яка пов’язана з життям області, то не бачиш ще змін на краще, тобто прибутку. Не так швидко відбувається цей процес. І, безумовно, не завжди можна тепер розрахувати той час, який би дав можливість побачити результат. Якщо сьогодні говорити за ті результати і здобутки, які є, а це починаючи від нашої програми, від наших конкретних кроків, то найближчі здобутки сподіваюся побачимо через два місяці. Щодня багато питань, у приймальні повно людей і всім хочеш приділити увагу. Інколи нервуєш, що просто не можеш вчасно всім приділити увагу, бо є питання, які слід вирішувати терміново, працювати з коліс.
– Який у вас робочий розклад?
– Я починаю день о 8:30. Закінчується його і об 11-й, і о 12-й ночі.
– Успіх в роботі залежить не лише від вас, а й від команди. Наскільки вам вдається самому формувати склад команди, чи все таки когось нав’язують?
– Ми вибудовували роботу з обласною народною радою, яка погоджувала також моїх заступників. Бо, звісно, я всіх людей не знаю, не знаю їх фахового рівня. Та для мене важливо, щоб людина почала працювати. Уже в перший місяць можна побачити чи може вона конкретно і результативно працювати.
– Щодо команди, яка приходить на посади керівників районів. Районні народні ради також можуть помилися. Чи є механізм відкликання тих людей?
– Це те, чого хоче громада,щоб за їх ініціативи була призначена кандидатура. Та безмовно помилки будуть. І я можу так само помилитися в призначенні того чи іншого кандидата. Тож людину треба вислухати, щоб вона відповідала принципам і критеріям. А вже в процесі роботи можна зробити висновок: чи людина здатна працювати, наскільки вона готова вирішувати нагальні питання, які ставить громада.
– Вже когось можете виокремити з керівників районів?
– Ні, ще рано говорити про це.
– Є ризик, що після виборів 25 травня все знову може змінитися в кадровому питанні. Як бути?
– Ми підійшли демократично до цього. Черкащину скрізь ставлять в приклад по демократичному підходу в побудові кадрової роботи. Я скажу, що нам це вдається на даному етапі і ми вислуховуємо максимальну кількість думок. Є різні проблемні питання, коли декілька народних рад в районі і кожен хоче бачити свою людину, тож різні були моменти. І дороги люди хотіли перекривати, і до мене приходили делегації з ультиматумами. Та я радив урахувати всі професійні моменти кандидатів. Я розумію, що на сьогодні патріотизм потрібен, але самого патріотизму мало. Щодо чесності, то для цього є спецперевірка.
– До речі, яка ж все-таки ситуація щодо призначення «свободівця» Юрія Ботнара на посаду вашого заступника?
– Ми подали усі необхідні документи до Кабінету міністрів для погодження. Я особисто там вів розмову в присутності Ботнара, щоб прискорили питання. Одним з пунктів, через що процес затримався, стала кримінальна справа по ньому. Але це не є перешкода. Бо людина постраждала якраз через Майдан. У чому ж річ? Я не готовий на сьогодні сказати. Очікуємо.
Залишений в суміжній кімнаті сейф попередника-регіонала Сергія Тулуба
– В обласній адміністрації все-таки працює багато чиновників від попередньої влади. Яке у вас враження від спілкування з ними? Можливо, хтось кається, хтось скаржиться на попереднього керівника Сергія Тулуба?
– Все є. Та я хотів би підкреслити, що мене цікавлять люди, які готові в сучасних умовах працювати. І, безумовно, досвідчені кадри. Звісно, на сьогодні йде процес оновлення апарату облдержадміністрації. Та він не такий швидкий, як хотілося б. Тому що в дійсності є проблема з кадрами, фахівцями того чи іншого напрямку. Ми працюємо з народною радою, прислухаємося до думки громадськості, та все-таки я перевіряю запропоновані кадри, щоб людина не мала якогось темного минулого. І це не дуже швидкий процес.
– Кожен керівник областей проходив за чиєюсь квотою. Можна сказати, що ви є членом команди «УДАРу» чи ні?
– Я не є членом політсили партії «УДАР». Я безпартійний і ніколи не був членом якоїсь політсили. Хоча в свій час у обласній раді я входив до фракції «Наша Україна». Так склалося, що політсили визначалися щодо відповідальності і Черкащина була закріплена за політичною партією «УДАР». Та я вам скажу, що це все умовні речі. В основі лежить об’єднання політичних сил, про що я кажу і що намагаюся зробити. Всі політичні сили, що були долучені до майданівських процесів, повинні бути долучені до роботи в новій владі. Видно ж по наших кроках, що є голови адміністрацій і з «Батьківщини», і з «УДАРу», і зі «Свободи». Немає чіткого розмежування. Я ж хочу, щоб сьогодні всі об’єдналися навколо однієї мети: змінити те, що відбувалося при режимі Януковича-Тулуба.
– Ви могли б сказати, хто перший запропонував вам посаду очільника області?
– Мені здається, що не головне зараз те, хто запропонував, а важливо, що на певному етапі людина може зробити. Я вже говорив, що не ставлю за мету керувати вічно. Я вважаю, що в мене короткий термін перебування на посаді. Але в основі моєї роботи – закладення того фундаменту демократії і відбудови нової системи влади, яка стане початком децентралізації.
«Я не є членом політсили партії «УДАР». Я безпартійний і ніколи не був членом якоїсь політсили. Хоча в свій час у обласній раді, будучи депутатом, я входив до фракції «Наша Україна». Фото з архіву «Прочерку», вересень, 2010 року.
– Питання про те, хто вам запропонував посаду важливе в тому контексті, щоб знати, наскільки ви самостійні у прийнятті рішень. З ким ви радитеся?
– У мене є відповідні повноваження і в межах них я дію. Якщо говорити за конкретних осіб, то я ні з ким не раджуся в прийнятті рішень. Так, є виконуючий обов’язків президента, є прем’єр-міністр, яким я як голова адміністрації, безпосередньо підпорядкований і ми повинні працювати як одна єдина команда.
– Багато говорять про Тулуба. Чи ніхто з його команди не пропонував вам співпрацю?
– Я так само переніс багато утисків від цього режиму. Це все відбувалося лиш тому, що я працював в часи помаранчевої влади. І не я один такий. Таких людей багато. Враховуючи це, у мене є певне ставлення до минулої влади. Якщо людина замазана в тому режимі, то з цими людьми нам не по дорозі. Є люди, яких примушували стати членами Партії регіонів. Їх багато. На жаль… Та вони черкащани, вони як і я також тут живуть. І говорити, що я не слухатиму їх думки, то це було б неправильно. Треба вислуховувати і їх позицію.
– Ви говорили про тиск, який довелося пережити. Можна детальніше?
– Одразу при минулій владі у нас почалися перевірки з боку контролюючих і правоохоронних органів. Закрили директора підприємства, були так звані маски-шоу на підприємстві. Неприємна ситуація, коли вся родина переживає. Багато хто не витримав і взагалі звільнився з підприємства.
– У вас сімейний бізнес. Кого з вашої родини закрили?
– Мій брат був в числі постраждалих за часів керування Сергія Тулуба областю. Хоч суд і визнав, що рішення було беззаконне, мій брат тоді три доби мусів просидіти в СІЗО.
– Довелося поплатитися часткою бізнесу?
– Ні. Ви знаєте, багато хто з бізнесу перейшов у Партію регіонів. Ми цього не зробили, тому що це була наша позиція. Так, ми могли піти на ці всі речі, поступитися. Проте в нас є власна позиція. Ми тут живемо. Ми не ті люди, які планують, попрацювавши і забравши з собою частку Черкащини, виїхати. Ми збираємося тут жити, розвиватися. Ми сплачуємо податки і відповідальні за людьми, що в нас працюють, їх сім’ї.
Цю картину вишила і подарувала Юрію Ткаченку бабуся капітана тральщика «Черкаси». Раніше, за часів регіонала Тулуба тут висіла картина «Лев, що роздирає лань»
– Наскільки ви можете гарантувати безпеку черкащан у зв’язку з агресією Росії?
– Створення батальйону територіальної оборони у цих умовах – це те, що необхідно робити. Бо наші герої ризикували життям і йшли з битою в руках проти автомату. Це не є реальним захистом населення. Треба, щоб сили були рівноцінні. Відповідне рішення було ухвалене на рівні держави і ми за участю військового комісаріату та громади нині створюємо батальйон. І мені приємно, що на Черкащині є багато патріотів, які готові захищати рідну землю.
– Ви також пережили переселення. Можете про це декілька слів сказати?
– Я народився в місті Болград на Одещині. Моя мати – болгарка, а батько – українець. Так склалося, що в часи Радянського Союзу ми мешкали в Молдові, і, коли почався розвал Союзу, на території Молдови було нелегко жити. І мої батьки залишили там у місті Резіна житло, меблі, все що було, і повернулися на Одещину. Оселилися в місті Ізмаїл. Там живе мамина рідна сестра. Я сам відчув, що таке бути переселенцем. Ми переїздили так само, як зараз роблять багато переселенців з Криму. Переїжджали з однієї квартири в іншу. У дев’яностих роках багато євреїв виїжджали до Ізраїлю і одна родина продавала квартиру. Батьки взяли кредит і так ми нарешті здобули власне житло. В Ізмаїлі я закінчив педагогічний інститут і в 1995-му році переїхав до Золотоноші працювати. Потім я вступив в інститут банкірів у Києві. Почав працювати в золотоніському відділенні банку «Україна». Починав аналітиком, потім економістом. Дехто закидає, що я працював особистим водієм екс-голови ОДА Олександра Черевка. Та це не так. Хоч я в дійсності працював під головуванням Олександра Володимировича. У нас склалися гарні стосунки, якими я дорожу до сьогодні. У кожної людини є власна історія і не треба забувати людей, з якими ти ішов по життю. Свого часу тиск з боку колишнього керівника області, регіонала Сергія Тулуба переживав і сам Олександр Черевко. І, повірте мені, після того, як Олександр Володимирович пішов з посади, не так багато людей залишилися з ним. На превеликий жаль…
«Свого часу тиск з боку колишнього керівника області, регіонала Сергія Тулуба переживав і сам Олександр Черевко. І, повірте мені, після того, як Олександр Володимирович пішов з посади, не так багато людей залишилися з ним. На превеликий жаль…»
– Як зараз йде ситуація по підготовці до виборів? Чи можна гарантувати, що не буде адмінтиску?
– Я це гарантую. Використання адмінресурсу – це не в моїх правилах. Хоч я розумію, що раніше влада казала про відсутність адмінресурсу, але всі це відчували. Та скажу одне: який нині може бути тиск, якщо і заступники в мене, і голови районних адміністрацій з різних політичних сил? Використовувати своє особисте положення як голови ОДА я не збираюся. Що ж до мого бачення ситуації: рішення про призначення керівників силових структур приймалося в тому числі за узгодження з громадськістю. Тобто і громадськість нині відповідальна за дотримання законів. Ми ж зі свого боку практично кожну нараду починаємо з теми про вибори, про створення необхідних умов для їх проведення. Ми знаємо людей, хто працював на ту чи іншу політичну силу і звик так працювати. І сьогодні ми проводимо попереджувальну роботу з цими людьми, щоб вони не порушували закон. Ми проводимо попереджувальну роботу з головами і членами комісій, бо є серед них ті, хто працював за часів попередньої влади. І тут є занепокоєння, щоб тими людьми не застосовувалися якісь схеми: так звані каруселі, підкупи, тощо. Якщо ми не створимо для таких людей умови, за яких їм буде неможливо застосовувати свої схеми, то це і буде наш успіх.
– Ви самі визначилися за кого голосувати?
– Враховуючи, що я сьогодні знаходжуся на такій посаді, то не хотів би, щоб в такий спосіб у мене з’явилися прихильники. Також не хотів би когось образити відповіддю. Тому вибачайте. Це лише з цих міркувань.
– Багато питань щодо виборів в місті Черкаси. Як ви особисто ставитеся до можливості повернення екс-мера Черкас Сергія Одарича на посаду?
– Я поважаю вибір громади, а тому працюватиму з тим, кого оберуть Черкаси.
– Що маєте в кабінеті з речей, які вже вам подарували прихильники?
– По-перше, ось маю статуетку Шевченка, яку мені подарував мій друг, до речі, родом з Донецької області. Ось Біблія від церковних людей. Ось факсимільне видання «Кобзаря» і ось камінь – шматок бруківки з Майдану. Це щоб не забував, якою ціною ми здобули перемогу.
реклама
Коментарі
В силовому відомстві може й один, а от в остальних департаментах щось змін не видно, як сиділи халуї злочинного режиму, так і сидять. І плювати їх на те, що вони співучасники злочину яника проти свого народу.
а навішо "ценних кадров" здавать, а? Колян: історичну зємєльку пад лістаран надав? надав! - будєш культуркой управлять.. і т.д. і т.п.
Тулубівські, Черевкові. Є ще Льошенкові і Лук"янцеві. Хіба це основне мірило відповідності посаді. Хіба не за справами, результативніст ю роботи і тим, як функціонує та чи інща галузь, треба давати оцінку керівникам. Є керівники (на жаль, уже немає в ОДА) які упродовж багатьох років професійно виконували свої обов"язки. Маю на увазі і Зозулю, і Кулешу, і Багрійчука і багато інших. Сум викливають нинішні призначення і безпорадніть керівників. Подивіться вчорашню сесію: "Василь Олексійович, а як оце, о оце, а тут що робити". До речі, суперпрофі Мовчан і Даниленка памятає
Ставлєнник ригівський хол...й "директор-тамада" філармонії, вже на всю Філармонію розтрезвонив про нову кришу-, після того як пристроїв на роботу собі нового ЗАМА-"родича ГОЛОВИ". Бруд з "директора-тамади" так і пре, та мабудь
НЕ ЗОВСІМ "....Ми знаємо людей, хто працював на ту чи іншу політичну силу і звик так працювати...." Коли будуть дії????????????????
Оно начальник пенітенціарної служби Грищенко, до речі донецький, й досі собі сидить в своєму кабінеті як миша тихенько. Залишився єдиний ставлєнник ригівський в силовому відомстві області і за що такі привілеї.
Стрічка RSS коментарів цього запису