реклама
5TV

znaki0 Чайка, кінь, тепловоз, глечик, танк, ліра… - такі значки можна було побачити колись на кузовах та кабінах автомобілів. А означали вони для транспорту «прописку» , тобто символізували  один із районів Черкаської області.

22 знаки-символи наприкінці 70-х років минулого століття створив для кожного району, Черкас та Умані черкаський художник Юрій Озеран. Ідея ж позначити автівки належить тодішньому керівникові ДАІ  Едуардові Сологубу.

- Тоді важливим питанням був контроль за транспортом, - згадує Едуард Олександрович. – Щоб вантажівки не йшли порожняком, щоб можна було зупиняти вибірково лише потрібні машини. Це дуже допомагало працівникам ДАІ, які стояли на лінії.

Допомагали знаки-символи також ловити порушників. Рідко хто може запам’ятати номери автомобіля, а знак відразу впадає в око.

- Часто буває, що водій спричинив аварію і втік з місця пригоди. Хто номер запам’ятає? А коли називають знак, відразу коло пошуку звужується. А ще пам’ятаю випадок, коли у Драбівському районі з поля крали буряки. Під’їхала машина, і почали вантажити. Недалеко пастух овець пас. І запам’ятав, що на автомобілі – чайка. Вони далеко ще й не від’їхали, як міліція затримала.

Гайки і болти не підійшли

Які саме символи  присвоїти тому чи іншому району, вирішити було нелегко. Отримавши дозвіл на впровадження таких нововведень від керівництва області та відповідної комісії із безпеки дорожнього руху, Едуард Сологуб звернувся до Центру науково-технічної інформації.

Тепер за цими символами можна вивчати радянське минуле черкаських районів

- Там придумали на кожен район однотипні зображення – то гайка, то болт. Ні, кажу, щось не те, - розповідає колишній начальник ДАІ.

Тому придумувати більш художні символи залучили художника Озерана.

- Із Державтоінспекцією я вже тоді тісно співпрацював, - каже Юрій Озеран. – Колись мене зацупили сюди робити стінгазету. Узявся розробляти й знаки.

Юрій Озеран згадує: для кожного району хотілося придумати такий символ, аби не тільки допоміг у роботі інспекторам, а й характеризував особливості району, чим він славиться. Найважче, каже, було вигадати символ для Катеринопільщини.

- Були, звісно, й незадоволені керівники районів, - згадує Едуард Сологуб. – Річ у тім, що в людей такі громіздкі уявлення, дехто хотів у один значок ледь не весь район вмістити. А я, пам’ятаю, все хотів для Чигирина булаву зобразити. То мені зам. голови облвиконкому каже: «Едуарде, ти набрид своєю булавою. Мене вже знімуть скоро через неї!»

За кожним символом - історія

Тетяна Кайдалова: Нині для багатьох жителів області ці колоски, глечики та вітрильники мало про що говорять Для багатьох жителів області нині колоски, глечики та вітрильники мало що говорять. Утім, пояснити символічне значення чи не кожного з них може заступник директора Черкаського обласного краєзнавчого музею Тетяна Кайдалова, котрій і вдалося «знайти кінці» старих зображень.

- Смілу символізує потяг. Це не тільки тому, що там вузлова станція імені Шевченка, - розповідає пані Тетяна. – Колись тут була станція Бобринська, потім виникли невеликі майстерні, де ремонтували транспорт. Опісля – так званий паровозо-ремонтний завод. А коли на зміну паровозам прийшли тепловози, завод перейменували на тепловозо-ремонтний. Йому вже понад 100 років.

Якщо символічне зображення ГЕС для Канівщини не викликає запитань, то колосок із шестерінкою для Золотоніщини – менш конкретний.

- Знак, який символізує хліб, присутній не тільки тут. Але ця шестерінка дуже цікава. У Золотоноші давно працює  машинобудівний завод імені Лепсе, дуже велике підприємство, - коментує Тетяна Іванівна.

Звенигородщину найкраще характеризують ватутінські шахти, Уманщину – дерево, що символізує Софіївський парк, Драбівщину, як найбільш східний район – сонце, котре сходить. Танк для Корсунщини – це нагадування про Корсунь-Шевченківську битву, ліра для Кам’янщини – символ високого мистецтва, адже тут бували Пушкін і Чайковський.  Яблуко на позначення Городищини – то про відому Мліївську дослідну станцію.

- Цікавий знак має Маньківщина, - розповідає Тетяна Кайдалова. – Глечик нагадує про те, що колись тут був відомий на всю Україну завод керамічних виробів, так звана «маньківська майоліка».

Чайка – зв’язок поколінь

Символ обласного центру Одним з найбільш цікавих, на думку Тетяни Кайдалової, є символ Черкас – чайка. «Місто на Дніпрі, річковий порт… » - пояснює свою задумку художник Озеран. Та насправді, каже,  суть дещо глибша.

- Порт дійсно дуже інтенсивно працював. Коли потрібно було поїхати в міста, де було сполучення по воді, потягом ніхто не користувався, - пригадує пані Кайдалова. Над Дніпром було дуже багато чайок. Але чайка – то символ не лише сьогоднішнього дня. Козацькі човни колись теж мали назву «чайка». Це символ швидкості, краси. І йде він із віків. Це символ неперервності зв’язку поколінь.

Чайку обрала собі за символ громадська організація "Рідне місто Черкаси" Відродити забутий символ вирішив один із депутатів Черкаської міської ради Сергій Отрешко. Малюнок чайки над Дніпром він вибрав для своєї громадської організації «Рідне місто Черкаси». «З минулого року шукав зображення чайки, яке у радянські часи наносили на комунальні автомобілі у Черкасах…саме ця чайка для мене і для багатьох моїх знайомих є символом Черкас», - писав він у своєму блозі.

Зайва морока для автопарків і допомога для мандрівників

Як зізнаються розробники символів, нововведення не всім припали до вподоби. Автопарки мали робити відбитки на кузовах та кабінах вантажних автомобілів, а  в легкових виставляти відповідні картки біля талону про техогляд.

Переважає у символіці районів аграрна тематика

- Родич, який працював на вантажівці, казав, що в автопарках цю ідею сприйняли як зайву мороку, бо то ж треба було кожен автомобіль розмалювати, - пригадує Юрій Озеран.

Натомість, економічна вигода та якість роботи ДАІ, за  словами Едуарда Сологуба, була помітною. Утратили своє значення знаки-символи вже з розпадом Радянського Союзу.

- Свого часу  я дуже багато їздила черкаськими селами, добиралася на попутках. І було дуже зручно – відразу бачиш, із якого району машина  і куди треба проситися, - згадує Тетяна Кайдалова. – А коли будували наш музей, сюди приїжджали делегації з усього Радянського Союзу. Ніде більше люди не бачили подібного. Це дійсно було унікальне явище.

реклама

Коментарі  

 
+6 #5 Память 19.07.2011 17:04
Червону "конячку" черкаського району пізніше замінили зеленою ялинкою
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+3 #4 Володя Чос 17.07.2011 10:43
Знаки малювали тільки на кузовах вантажівок. Збоку (біля кабіни) і ззаду. Нехай художник не ображається, але коли городищенські водії набивали зображення через трафарет, то іронізували, мовляв, хто це додумався тут сідниці малювати?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+1 #3 Володя Чос 16.07.2011 15:34
Подібні знаки були і в інших областях України чи то було ноу-хау виключно Черкащини?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+4 #2 внимательный 15.07.2011 14:07
Складывается впечатление, что городские регионалы и руководствоо "Прочерка" заключили сделку о PR-поддержке деятельности Отрешка, Беззубенка, Дядченка. Уж чересчур сладкая джинса. В комментариях пропишите?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-2 #1 Helen 15.07.2011 13:06
Шкода,що це унікальне явище не використовуєтьс я зараз,дуже зручно відрізняти автівки по знакам-символам.Може Пан Отрєшко відродить чю традицію?!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

Loading...
реклама Хінкалі
реклама
Моніторинг цін
Театр
Loading...