До невеликого, але мальовничого села Пшеничники, веде дорога вздовж полів з достиглим соняшником. Вдалині видно, як неспішно працює комбайн, поволі йде по полю, підбираючи стиглі кошики. Це працюють хлібороби місцевого сільгосппідприємства «Урожай», яке вже третій рік орендує землі в Пшеничниках. Жнива триватимуть до пізньої осені, а вже зараз цьогорічну пшеницю почнуть завозити тим людям, хто віддав «Урожаю» в оренду свої земельні наділи. Таких тут більше 300 осіб. Серед них і Василь та Надія Шумські.
Василь та Надія Шумські задоволені співпрацею з «Урожаєм». Орендар сумлінний, а тому людям немає чого переживати: з пайовиками розрахунок вчасний та й на розвиток села кошти немалі виділяє підприємство. Що обіцяє людям, те й виконує.
Знайомитися до шанованого в селі подружжя пенсіонерів їдемо разом із сільським головою Сергієм Мотриченком. До кутка, де проживають Василь Григорович та Надія Кіндратівна, веде дорога, обабіч встелена викорчуваними деревами. Як розповів сільський голова, у такий спосіб власними зусиллями вдалося розширити шлях, який веде до села. Так, каже, дорога заросла, що не те, що дві машини розминутися не могли, автобусу рейсовому ніяк було проїхати.
- Від автодору допомоги не діждешся. Взялися своїми силами наводити порядки, – розповідає Сергій Мотриченко і показує будинок, де проживають Шумські. – «Урожай» екскаватор надав, навантажувача, людей. Разом дорогу розчистили, хоча за її станом має слідкувати держава, бо це ж дорога обласного значення… Спільно з підприємством зупинки облаштували, тепер є де людям в затишку автобуса почекати.
Стоїмо біля паркану. Голосно з-за хвіртки запитуємо, чи є хто вдома. Обзивається хазяїн обійстя, представляється Василем Григоровичем. Якраз, каже, дрова рубав. Вмощуємося на лаві біля хати. Цікавимося в господарів, чи знають щось про сільськогосподарське підприємство «Урожай», яке орендує тут землі.
- А як же! «Урожаю» свої паї здаємо і ми, і наші сусіди. Не жалуємся, а що простим людям треба: за паї розраховуються без затримок, зерно видають якісне, і цукор, і борошно, і пшеницю – все додому привозять і безкоштовно. Весною городи нам виорали.Та й селу «Урожай» добре допомагає: на клуб гроші дали, на лікарню, – розповідає Василь Григорович і проводить на луг, де пасеться його кінь. – Ми он Буяна нашого запряжемо і до магазину чи куди треба. На конячці й до лікаря їздили, коли «Урожай» кардіолога в село привозив. В район не наїздишся, а коли вже під хату лікар приїхав, то як же не піти!
Директор Тростянецької філії «Урожаю» та волонтер Віталій Корнієнко, сільський голова Сергій Мотриченко та директор Будинку Культури Лідія Петриченко обговорюють подальші плани щодо ремонту приміщення.
До розмови приєднується сільський голова Сергій Мотриченко. Каже, що завдяки «Урожаю» вдалося зберегти в селі не тільки Фельдшерсько-акушерський пункт, а й утримати на роботі його завідувача Валентину Мостову.
- Завфапом вже, було, збиралася на пенсію виходити. Але після того, як завдяки благодійним коштам «Урожаю» ми позаторік замінили у ФАПі вікна, і в приміщенні стало набагато затишніше, зникли протяги, особливо взимку, Валентина Іллівна змінила свою думку, – пригадує очільник села. – Мені як сільському голові звичайно приємно, що про село і людей є кому дбати. Бо робляться конкретні справи, важливі не для гаманця орендарів, а перш за все для людей, що тут живуть. «Урожай» справами завоював довіру до себе, а інші сумнівні орендарі тільки балачки розводять.
Василь Григорович гладить коня по гриві, той лагідно тулиться до хазяїна. Коней у селі, каже, більше ніхто не тримає, тому Буян сьогодні в Пшеничниках – останній гужовий транспорт. Буян, до речі, віднедавна возить своїх хазяїв по асфальту, який недавно поклали на сільській вулиці. Тепер і кінь знає, як це їздити по європейських дорогах.
- «Урожай», спасибі, завжди взимку дороги від снігу чистив: нанесло кучугури, значить треба прогорнути, щоб людям було як їздити. Було, вночі сніг випаде, а на ранок прокинулися, глядь у вікно, а дороги вже почищені. Ніхто нічого не обіцяє, мовчки беруть та й роблять для людей, – міркує Галина Кіндратівна, приєднавшись до розмови.
Дороги прогортає від снігу і в Бучаку, де, за словами сільського голови, зареєстровано троє осіб і при цьому орендар не розбирає, його там пайовики живуть чи ні.
- «Урожай»відповідальний перед всією громадою, а не тільки перед тими, хто віддав йому свої паї в оренду. Він не розділяє людей на своїх і чужих, бо однаково відкритий для кожного. Приміром, кілька років тому завдяки підприємству багатодітній родині Біланів передали на утримання нетеля. Ця сім’я від приплоду корови наступного нетеля передала теж багатодітній родині Зайців, – додає Сергій Мотриченко. – Тому хто-хто, а «Урожай» про людей дбає і цінує відносини з громадою.
Прощаємося з Шумськими і їдемо в центр села. Провідуємо Ніну Переможну. Її двір рясно засіяний квітами, неподалік пасеться кізка. Жінка виходить назустріч, впізнає сільського голову і директора Тростянецької філії «Урожаю» Віталія Корнієнка. Зізнається, що рада присутності в селі такого орендаря.
Ніна Переможна з Пшеничників вдячна, що в селі є така підтримка, як «Урожай»
- Для мене, як і для інших жителів Пшеничників, дуже важливо, що в селі є такий орендар, як «Урожай». Це підприємство вже довело свою сумлінність. Бо якихось пару років тому в село намагався зайти інший орендар, вже й не пам’ятаю, як називалося те підприємство. Обіцяли більшу орендну плату, продуктові пайки додатково, ще щось… Але то все, як виявилося, обіцянки були. Скоро й зникли десь ті горе-орендарі. А«Урожай» з нами вже три роки. За цей час підприємство довело нашим людям, що в будь-яких ситуаціях готове допомогти. Приміром, довічна проблема в селі – техніка. Після колгоспу її не залишилося. А як треба виорати городи, то «Урожай» свою техніку надає безкоштовно. Солому в тюках також привозять за копійку. І на поховання машину дають. За паї вчасно розраховуються, цього року ще й підняли орендну плату. Що ще треба?! «Урожай» – серйозний і відповідальний, кожен з нас у цьому переконався на собі. І ніякий інший нам орендар не потрібен. Зараз он ще хтось обіцянки роздає. Навіть не хочу знати, хто це. Я – за «Урожай», – пояснює свою позицію Ніна Переможна.
Крутими спусками в Пшеничниках під’їжджаємо до сільського Будинку культури. Його директор Лідія Петриченко гостинно запрошує пройти всередину. Разом із сільським головою Сергієм Мотриченком проводять у фойє. Кажуть, що позаторік тут перекрили дах за кошти сільської радита «Урожаю», а торік 40 тис. грн благодійних коштів підприємство виділило на облаштування фойє.
- Тут 20 років ремонти не робилися. Штукатурка на голову сипалася, вода по стінах лилася. Будинок культури був у аварійному стані. Щось відремонтували, спасибі «Урожаю» і сільській раді. А деякі кабінети ще ремонту потребують так само, як і актовий зал, – каже жінка. – Хочеться, щоб сюди люди з задоволенням приходили. Бо якщо не дбати про будівлю, то розтягнуть все, як із садочком неподалік сталося.
Виїжджаємо із Пшеничників, прямуємо повз «урожаївські» поля кукурудзи, що теж достигає. От-от її теж почнуть збирати, і дуже скоро вона знову повернеться у Пшеничники, у комори тих жителів села, хто три роки тому віддав «Урожаю» свої земельні наділи.
Науково-виробнича фірма "Урожай" – найбільший орендар у Канівському районі і сумлінний платник податків на Черкащині. Лише торік підприємство сплатило до бюджету району близько 20 000 000 грн місцевих податків і зборів, понад 100 000 000 грн – до обласного бюджету. За перше півріччя 2016 р. у районний бюджет Канівщини «Урожай» перерахував 7 500 000грн надходжень.
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису