«Кубанский казачий хор» більше не приїде в Черкаси?

«Кубанский казачий хор» скасував (точніше «переніс» з не вказаними навіть приблизно термінами) гастролі в Україні через події в Україні, пише видання «Козацький край».

У чому причина – легко зрозуміти, проаналізувавши висловлювання керівництва Кубанського хору щодо подій в Україні у цілому та в українському Криму зокрема.

Спочатку художній керівник і головний режисер Віктор Захарченко підписався під скандальним зверненням діячів культури до Путіна, де є такі слова: «В дни, когда решается судьба Крыма… мы хотим, чтобы общность наших народов и наших культур имела прочное будущее. Вот почему мы твердо заявляем о поддержке позиции Президента Российской Федерации по Украине и Крыму».

Можна було б засумніватися в тому, чи справді Захарченко особисто поставив підпис під зверненням, чи «підписантом» його зробили, не питаючи згоди. Зрештою, російські пропагандисти «догралися» з цим списком до того, що вийшло, ніби його підписав заслужений художник Росії Віктор Цигаль, який насправді… помер ще в 2005 році. Список довелося терміново «підправляти»…

Проте додатково про повну і беззастережну підтримку російської «допомоги» в українському Криму «кубанскій казак» Захарченко гучно заявив у публікації на офіційному сайті хору, яка має промовисту назву «І пока жива Россія – вместе петь і плакать нам!»

Зокрема, він заявляє таке: «События на Украине трогают меня до глубины души. Чудовищная смута нанесла ущерб всему славянскому миру… Владимир Владимирович Путин как-то сказал, что одна из самых великих трагедий XX века – это развал Советского Союза… И теперь мы видим, как восточные районы Украины поднялись, вышли с лозунгами против нацизма, ибо те кадры, которые мы видим по телевидению, они чудовищные. Расстрел «Беркута», открытая угроза всем русским – смотришь с ужасом: неужели это правда? Кажется, что снится какой-то страшный сон. Но, к сожалению, это действительность. Поэтому юго-восточные районы Украины, видя, что грядет беда, в качестве самообороны встали на защиту собственной жизни… И  вполне естественно, что Крым обратился к Президенту России с просьбой защитить население полуострова, на котором люди веками жили в России, он до 1954 года не принадлежал Украине, а теперь люди, как заложники, оказались в опасности».

Так само у цій же публікації директор Кубанського хору Анатолій Арефьєв заявляє про бажання підтримати військовий десант Росії як тільки зможе. Ось як він про це говорить:

«Украинские средства массовой информации ведут жестокую информационную войну. Невероятно, по телевидению – ни одного доброго слова о России. Нелегко выдержать человеку массированную атаку на души и умы. 24 часа в сутки вдалбливают, что Россия – агрессор. Только наши песни быстрее находят путь к сердцам слушателей. Пока мы были в Крыму, жители Одессы, Луганска, Николаева и других городов выразили желание присоединиться к референдуму о статусе Крымского полуострова. Знаю, что продолжить подобный творческий десант выразили желание уже и другие известные коллективы России»…

Як бачимо з того, що нині «Кубанскій казачий хор», обмежившись виступом у Криму, скасував свої гастролі по решті України, –  після реакції українських міст на заполітизованість керівництва хору запал у цих «десантників» дещо охолов…