На фестивалі «Український кавун – солодке диво» – ягоди головою не розбивають. З них роблять квіти…

17 серпня 2015, 11:23 Олександр ВІВЧАРИК

У 2009 році австралієць Джон Алвуд зміг за хвилину розбити головою 47 кавунів, що принесло йому славу. Адже рекорд занесли у Книгу рекордів Гінесса. Сталося це на кавуновому фестивалі Chinchilla Melon. Відвідувачі „Прочерку” певне чули про цей фестиваль в австралійському місті Чинчилла – кавуновій столиці зеленого континенту. Тут вирощують четверту частину смугастих солодких ягід цієї екзотичної країни. Фестиваль у Чинчилла нагадує знамениту Томатину, що проходить в Іспанії. Та якщо в Європі люди чомусь знищують тонни помідорів, то в Австралії гості оголошують війну кавунам: їх кидають в кільце, використовують в якості взуття, бігаючи наввипередки, розбивають головами і т.д. Але найяскравішою подією, як це і має бути на гастрономічному фестивалі, є зважування плодів. Найтяжчий з них урочисто оголошується Кавуном року.

Пам’ятник знаменитому херсонському кавуну

Українською кавуновою столицею вважається місто Гола Пристань, що на Херсонщині, яка славиться овочевими культурами. Проте цей край є унікальним регіоном і для вирощування баштанних культур. Тож у ньому щороку збирають, не 25, як у Чинчиллі, а понад 50 відсотків українського врожаю кавунів. І саме з Голої Пристані відправляються багатотонні баржі, завантажені цією солодкою ягодою. Прямує „смугастий пасажир” до Києва та до Чорного моря, а куштують його не лише в Україні, а й за її межами. До речі, майже всі херсонські кавуни, які продають у країнах Західної Європи, потрапляють туди через Польщу. Про це нам, журналістам, розповіли гостинні господарі під час поїздки на Херсонщину, яка відбулася в рамках ювілейного 10-го Українського фестивалю туристичної журналістики. Отже, 95 відсотків херсонських кавунів (що експортуються) йдуть до дружньої нам сусідньої країни. Та ощадливі поляки усі їх не з’їдають... Насправді, українська продукція йде звідси на ринки Німеччини, Швеції, Норвегії і так далі. Поляки вміють просувати її на скандинавському, німецькому ринках, узагалі по всій Західній Європі. А посередниками між аграріями Херсонщини і польськими підприємцями виступають львівські бізнесмени, які придумали і собі проводити кавунові фестивалі. Другий відбудеться 29 червня цього року.

Отак в Голій Пристані зустрічають гостей

Звичайно, Херсонщина втрачає прибутки через посередництво поляків. Адже ціна, за якою польські бізнесмени реалізують там херсонські кавуни, істотно відрізняється (у більшу сторону) від тієї, за якою ці кавуни закуповують на Херсонщині. Та світ бізнесу такий, тут виграє спритніший і далекоглядніший. Однак, схоже, херсонці потроху вчаться торгувати. У травні в Голій Пристані відкрили оптово-роздрібний ринок площею 26 гектарів. Регіональний торговий майданчик має бути логістичним центром для акумуляції, зберігання і реалізації сільгосппродукції на вітчизняному ринку та експорту по всій країні і за її межами. Введення в дію окремого овочевого сховища на 12 тисяч тонн дозволить ринку працювати протягом усього року.

Між іншим, реалізація цього проекту стала можливою завдяки підписаному у лютому місяці цього року Меморандуму про співпрацю між Херсонською обласною державною адміністрацією та проектом „Агроінвест” Агентства США з міжнародного розвитку. На сьогоднішній день у будівництво об’єкту інвестовано близько 150 мільйонів гривень. Загальна сума інвестицій становить 350 мільйонів. Наразі, уже готові торгові місця для 1 400 великих та середніх машин та 600 павільйонів. Планується увести в дію місця ще на 250 машин та 300 павільйонів. Орієнтований об’єм обігу товарів на ринку становитиме 300-400 тонн у день.

З Херсона у кавунову столицю можна припливти відновленим теплоходом на підводних крилах

Під час брифінгу з журналістами заступник голови Херсонської облдержадміністрації Михайло Мельник зазначив:

– Насьогодні ми маємо якісну продукцію, гарну репутацію та потенціал для розвитку. Наше завдання – сформувати ефективну логістичну систему, яка забезпечить сталий ринок збуту для вітчизняних товаровиробників. Цей ринок є частиною цілої системи товарної сільськогосподарської біржі Херсонщини, яка дасть можливість вийти на новий рівень взаємовідносин наших фермерів із крупними закупівельними компаніями.

Отак і Херсонщина, як і вся Україна, потроху рухається до Європи, у цивілізований вільний світ. Але не втрачає при цьому своєї самобутності. Тож і в Голій Пристані, як і в Австралії, проходить кавуновий фестиваль. Та назву він має: „Український кавун – солодке диво”, і кавунів тут головами не розбивають. З них хіба що роблять квіти.

Фестиваль „Український кавун – солодке диво” проходив на набережній міста біля альтанки

Я був запрошений на цей фестиваль міським головою Голої Пристані Анатолієм Негрою (на Херсонщині на кожному кроці трапляються дивні прізвища). На жаль, обставини життя склалися так, що я там бути не міг. Тому про фестиваль мені розповіла і поділилася світлинами знайома зі Сміли пані Оксана Найденко:

– Я в захопленні від міста Голої Пристані, від фестивалю і від міського голови, який, на мою думку, є людиною на своєму місці… – розповідала пані Оксана. – Фестиваль пройшов дуже гарно. Я не шкодую, що поїхала. Звичайно, рік на рік не приходиться (захід проводився уже вдванадцяте). Проте цьогоріч, зізнавалися місцеві фермери, із кавунами туго – неврожай. Через несприятливу та холодну весну їх доводилось пересівати три, а подекуди й чотири рази. Кажуть розмірами вони не вражають, бо виросли чи не вдвічі меншими, ніж бувало у кращі часи. Але все-одно було весело, кавуни були смачні і, як на мене, – великі.

Найбільшого велетня-кавуна, вагою 21 кілограм, виростив підприємець із Голої Пристані, який зазначав, що жодних нітратів ягода не містить, вирощувалася добросовісно без усіляких добавок. До речі, торік на фестивалі був зареєстрований рекорд України – кавун вагою 43 кілограми 180 грамів. Але незареєстрованим залишився рекорд 2011 року, коли в Херсонській області виростили велетня-кавуна у 125 (сто двадцять п’ять) кілограмів. Шкода, та під час перевезення кавун-рекордсмен упав і розбився ще до фестивалю.

Міський голова Анатолій Негра переконаний, що його жаба не давить

Цього року, як розповів Анатолій Негра, приїхали гості з 33-х міст усієї України. Міський голова зазначив, що загалом за 12 років у Голій Пристані на цьому чудовому заході побувало вже 300 тисяч гостей. Вдруге завітав представник Генерального Консульства Румунії в Одесі, який зізнався, що минулого року йому дуже сподобалося на Херсонщині, тому без роздумів знову приїхав подивитися на фестиваль „смугастих красенів”. Були гості і з інших країн.

Фестиваль додав настрою і наснаги усім його учасникам. Особливо під час дегустації солодких ягід. А вони, як у казці, росли і на деревах. Прекрасна набережна міста поповнилася ще однією скульптурою – гарбузом, яку безкоштовно, спеціально для даного фестивалю, виготовив скульптор із Голої Пристані. Відтепер і він буде, разом із скульптурами дині та кавуна, прикрашати її. Наступного разу Анатолій Негра обіцяв встановити на набережній ще й пам’ятник помідору.

Цього року встановили ще й пам’ятник гарбузові

Нагородили на фестивалі і переможців конкурсу на найбільший кавун, диню та гарбуз. Програма свята була дуже насиченою: виставка-ярмарок, дегустація, продаж у великому асортименті баштанних культур та іншої сільськогосподарської продукції, концертно-розважальна програма, ігри, конкурси, майстер-класи з унікального карвінгу (різьблення по кавунах) та інших видів декоративно-прикладного мистецтва.

Серед учасників фестивалю, які привезли свою продукцію у Голу Пристань на виставку-ярмарок, були представники не лише Херсонської, а й Одеської, Миколаївської, Дніпропетровської областей. Серед товарів – фрукти, овочі, виноград, мед, вина, соки і, звичайно ж, баштанні. Шкода, та через анексію Росією Криму не було гостей з цього сонячного півострова. Вони багато втратили. По-перше, в плані чисто людського спілкування. Не відчули і того аромату та присмаку кавуна, що пашить гарячим степовим повітрям. Він бо розтікався від набережної вулицями Голої Пристані і далеко за її межами.

Гостям фестивалю дуже сподобався карвінг (різьблення по кавунах)

Після такої розповіді я вирішив будь що побувати наступного року на такому солодкому фестивалі. До речі, він проводиться завжди у серпні…

Отаке диво творять майстри карвінгу

Узагалі, Голу Пристань варто відвідати кожному українцеві і не лише заради фестивалів. Адже тут проводиться й Усеукраїнський благодійний фестиваль народної творчості „Купальські зорі”. Щорічно у першу суботу-неділю липня на нього з’їжджаються творчі колективи з усієї України і з-за кордону. Анатолій Негра добре розуміє, що найбільші надходження до бюджету сьогодні можуть дати саме туристи, тому робить усе для їх приваблення. Окрім фестивалів, Гола Пристань захоплює своєю цікавою історією, яку тут пропагують на кожному кроці. От і ми дізналися, що поселення Голий Перевіз заснували 1709 року запорізькі козаки на березі річки Конки в дельті Славутича. У Голу Пристань його перейменував 1783 року російський полководець Олександр Суворов. Тоді тут і справді було голо, та за 300 років нащадки козаків зробили з голої місцини рай. Недарма тут уже понад 120 років успішно працює відомий в Україні санаторій „Гопри”, а 1996 року постановою Кабінету Міністрів України Голій Пристані надано звання міста-курорта. Тож міський голова Негра, за допомоги містян і обласної влади, лише надав місту шарму і лиску. Воно чисте, має прекрасну набережну, яку з ініціативи Анатолія Негри прикрасили багатьма кумедними скульптурами. А ще – пишається міським Палацом спорту; Палацом дозвілля „Сузір’я” з багатим краєзнавчим музеєм, бібліотекою, виставковим залом; капличкою Святого Миколи Угодника; Центральним входом до площі 300-річчя Голої Пристані; міським світло-музичним фонтаном. Усі ці будівлі і споруди збудовано, відновлено або упорядковано знову ж завдяки наполегливості міського голови. Він же наполягав на тому, щоби повернути до життя в рідному краї символ Дніпра – судна на підводних крилах. Тож, з минулого року розпочало регулярні рейси з Херсона до Голої Пристані крилатого теплохода „Полісся-5”, яким нас, журналістів з усієї України, і доправили до її кавунової столиці. Відверто скажу: враження від швидкісного судна і від краєвидів просто неймовірні. Навіть лише заради цієї мандрівки варто відвідати Херсон і Голу Пристань…